Постанова
Іменем України
11 вересня 2020року
м. Київ
справа № 127/17399/19-ц
провадження № 61-3872св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: державний реєстратор Комунального підприємства "Гарант+" Васюра Павло Володимирович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",
третя особа - Служба у справах дітей Вінницької міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 травня 2020 року у складі колегії суддів: Ковальчука О. В., Сала Т. Б., Шемети Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до державного реєстратора Комунального підприємства "Гарант+" Васюри П. В. (далі - державний реєстратор КП "Гарант+" Васюра П. В., Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи"), третя особа - Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що для забезпечення виконання кредитного договору від 28 листопада 2007 року № 0101/1107/71-85 про отримання ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_2 ) кредиту у сумі 63 180,00 дол. США, 28 листопада 2007 року між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк"), та позивачем укладений іпотечний договір № 0101/1107/71-085-Z-01, за умовами якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_1 . 28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "ФК "Вектор Плюс" укладений договір факторингу № 15 та договір про відступлення прав за іпотечними договорами, відповідно до яких до ТОВ "ФК "Вектор Плюс" перейшли права вимоги за кредитними та іпотечними договорами, укладеними між банком та фізичними особами, у тому числі і за договорами, укладеними з ОСОБА_1 . Цього ж дня, ТОВ "ФК "Вектор Плюс" передало зазначені права вимоги ТОВ "Кредитні ініціативи" на підставі договору факторингу та договору про передачу прав за іпотечними договорами.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 19 лютого 2019 року, у цивільній справі № 127/5872/14-ц, у рахунок погашення боргу ОСОБА_1 перед ТОВ "Кредитні ініціативи" за кредитним договором у розмірі 669 657,50 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки; виселено мешканців із квартири; визначено, що рішення у частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 травня 2019 року у справі № 127/5872/14-ц відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та зупинено виконання вказаної постанови у частині виселення мешканців до закінчення її перегляду в касаційному порядку.Проте, не зважаючи на наявність такого судового рішення, виконання якого зупинено судом, та на дію мораторію, ТОВ "Кредитні ініціативи" скористалося позасудовим порядком задоволення своїх вимог за кредитним договором, передбаченим статтею 37 Закону України "Про іпотеку", та 25 лютого 2019 року зареєструвало право власності на спірну квартиру на підставі застереження в іпотечному договорі. Рішення державного реєстратора порушує вимоги Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", так як спірна квартира є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку" та виступає як забезпечення зобов`язань позичальника за споживчим кредитом, наданим кредитною установою - банком (частина перша статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг") в іноземній валюті (доларах США). Крім того, спірне нерухоме майно відчужене без її згоди. Наявність в іпотечному договорі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя не може вважатись наданням безумовної згоди на відчуження квартири, адже застереження говорить лише про права, які виникають у іпотекодержателя у випадках, передбачених договором. При цьому, досягнута між сторонами згода щодо можливості позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки не свідчить про наявність згоди на фактичне відчуження майна іпотекодавця в період дії мораторію, зокрема тому, що на момент укладення іпотечного договору мораторію ще не було. Відповідно для відчуження предмета іпотеки у період дії мораторію дозвіл власника на таке відчуження має бути наданий саме в цей період. Водночас, неможливо здійснювати звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку у зв`язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду, виконання якого зупинено на час дії мораторію. За таких обставин, ТОВ "Кредитні ініціативи", всупереч норм законодавства та умов іпотечного договору, скористалося одночасно двома способами звернення стягнення на предмет іпотеки, яке, зокрема, рішенням суду заборонене. Для реалізації права на звернення стягнення на предмет іпотеки обов`язковим елементом є звернення кредитора до боржника з вимогою про виконання основного зобов`язання, а також сплив тридцятиденного строку на її виконання, проте така вимога не надходила на її адресу, а докази про її отримання та спливу вказаного строку державному реєстратору надані не були.
На час прийняття оскаржуваного рішення не проведена експертна оцінка спірної квартири, яка фактично знаходиться в центрі м. Вінниця та орієнтовна вартість якої значно перевищує розмір заборгованості за кредитним договором, а отже, ТОВ "Кредитні ініціативи" повинно було відшкодувати їй різницю між 90 % вартості майна та розміром заборгованості, а державний реєстратор - перевірити наявність проведеної оцінки. Спірна квартира використовується як місце постійного проживання для неї та її неповнолітнього сина ОСОБА_3 та у її власності немає іншого нерухомого житлового майна. На момент прийняття оскаржуваного рішення, неповнолітній ОСОБА_4 мав право користування спірною квартирою, тому для набуття права власності на спірну квартиру іншою особою, необхідний відповідний дозвіл органів опіки та піклування, проте ТОВ "Кредитні ініціативи" не зверталося до органів опіки та піклування і не отримувало дозволу на відчуження квартири.
Посилаючись на викладене, позивач просилавизнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора від 25 лютого 2019 року № 45675656 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, за ТОВ "Кредитні ініціативи".
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16 січня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не надала суду доказів, що ТОВ "Кредитні ініціативи" отримало листа ОСОБА_1 від 03 жовтня 2018 року про повернення до ТОВ "Кредитні ініціативи" повідомлення від 02 серпня 2018 року № 154/18, яке адресоване ОСОБА_5, що проживає в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. При цьому, з урахуванням положень статей 76-81, 89 ЦПК України, наведений доказ не є достатнім для того, щоб суд мав підстави достеменно констатувати, що 14 серпня і 20 вересня 2018 року ОСОБА_1 не отримувала від ТОВ "Кредитні ініціативи" повідомлення від 18 березня 2018 року за вих. № Б1804/6, адже на бланках накладних кур`єрських відправлень в графі "Отримано" наявні власноручно написані ОСОБА_6 її прізвище, ініціали імені та по батькові, дата та час отримання, а також наявні особисті підписи ОСОБА_6 на бланках накладних кур`єрських відправлень в графі "Отримано". Доводи ОСОБА_1 про недоведеність вручення повідомлення за відсутності опису вкладення та фіскального чеку, не є належним чином обґрунтованими, оскільки спростовуються бланками накладних кур`єрських відправлень, де в графі "Отримано" наявні власноручно написані ОСОБА_6 її прізвище, ініціали імені та по батькові, дата та час отримання, а також наявні особисті підписи ОСОБА_6 на бланках накладних кур`єрських відправлень в графі "Отримано". Натомість, враховуючи дати направлення повідомлення (09 серпня і 15 вересня 2018 року) та вручення поштової кореспонденції (14 серпня і 20 вересня 2018 року) логічним і достатньо обґрунтованим є висновок про те, що ОСОБА_1 отримала від ТОВ "Кредитні ініціативи" саме повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки. Приймаючи 25 лютого 2019 року рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 45675656, а саме права власності ТОВ "Кредитні ініціативи" на квартиру АДРЕСА_1 , державний реєстратор ОСОБА_7 врахував, що заявником ТОВ "Кредитні ініціативи" подано для реєстрації всі необхідні документи, які відповідають вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вимогам Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (пункт 61) та Закону України "Про іпотеку". Положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не поширюються на випадки звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку" на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідного застереження в іпотечному договорі). Позивачем не доведено, що внаслідок проведення державним реєстратором Васюрою П. В. державної реєстрації права власності на квартиру порушені будь-які права малолітнього ОСОБА_8 . Оцінка майна проведена і відповідно до висновку про вартість майна суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Бізнес Ассіст" від 19 листопада 2018 року ринкова вартість квартири складає 878 299,00 грн.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 19 травня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, та ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора КП "Гарант+" Васюри П. В. від 25 лютого 2019 року № 45675656 про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, за ТОВ "Кредитні ініціативи". Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що помилковими є висновки місцевого суду про те, що положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не поширюються на правовідносини у цій справі, оскільки квартира використовується як місце постійного проживання ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_8 і є предметом іпотеки у забезпечення вимог за кредитним договором, укладеним в іноземній валюті, а отже, на неї не може бути звернуто стягнення шляхом реєстрації права власності за іпотекодержателем у зв`язку із дією вказаного Закону. Необґрунтованими є посилання суду першої інстанції на висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 464/8589/15-ц, оскільки у вказаній справі касаційний суд дійшов висновку про те, що положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не поширюються на випадки звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку статті 38 Закону України "Про іпотеку", проте у цій справі ТОВ "Кредитні ініціативи" вимоги за кредитним договором від 28 листопада 2007 року задовольнило шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, передбаченому статтею37 Закону України "Про іпотеку".
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2020 року відкрито провадження, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
11 серпня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У червні 2020 року ТОВ "Кредитні ініціативи" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 травня 2020 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що застереження в договорі іпотеки щодо позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки також є договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Крім іпотечного застереження, іпотекодавцем окремим пунктом договору іпотеки була надана беззаперечна згода на задоволення вимог іпотекодержателя в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку". Крім того, існують підстави для відійти від позиції Верховного Суду, на яку посилався суд апеляційної інстанції щодо мораторію, оскільки іпотекодавець надав беззаперечну згоду на задоволення вимог іпотекодержателя в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку". Загалом у цій ситуації відсутні будь-які підстави для застосування Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", відповідна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 липня 2018 року у справі № 372/977/16-ц, від 13 червня 2018 року у справі № 645/5280/16-ц, та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 464/8589/15-ц. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі 760/14438/15-ц викладена позиція про те, що для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку. Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку" є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду. На дві адреси ОСОБА_9 направлено повідомлення в якому зазначена вимога про виконання зобов`язань за кредитним договором розмір яких визначений станом на 01 березня 2018 року із застереженням, що у разі непогашення заборгованості за кредитним договором кредитором/іпотекодержателем буде звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки. Крім того, є підстави для відходу від висновків Верховного Суду, що викладені у постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 127/23920/18, оскільки у тій справі не береться до уваги поштове повідомлення про отримання іпотекодавцем вимоги від іпотекодержателя, так як у справі є письмові докази, що іпотекодавець у той період не перебував на території України, а у справі ОСОБА_1 таких доказів немає, оскільки ОСОБА_1 перебувала в Україні. Банк дотримався процедури визначення вартості предмета іпотеки на який звертається стягнення шляхом набуття права власності іпотекодержателем. Судами проігнорована практика Верховного Суду щодо застосування Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
У липні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_10 подала до суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що ТОВ "Кредитні Ініціативи" не доведено факт отримання позивачем повідомлення від 18 березня 2018 року № Б 18.04/6, а тому судом апеляційної інстанції правильно застосовано норми статті 35 Закону України "Про іпотеку". Державний реєстратор не перевірив наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки. Право власності на предмет іпотеки набуте без згоди органу опіки та піклування. Позивач не надавала згоди на звернення стягнення на предмет іпотеки. Суд апеляційної інстанції не мав підстав для застосування висновків, викладених у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 у справі № 464/8589/15-ц, оскільки Велика Палата Верховного Суду зробила протилежний висновок, виклавши його у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Встановлені судами обставини
28 листопада 2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_11 укладений кредитний договір № 0101/1107/71-085, відповідно до умов якого банк зобов`язується надати позичальнику для здійснення розрахунків за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 63 180,00 дол. США, зі сплатою відсотків у розмірі 11,9 % річних.
Згідно з пунктом 2.1 вказаного кредитного договору, забезпечення виконання зобов`язань позичальника із погашення заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користування кредитом, оплаті комісій, пені за несвоєчасну сплату процентів і несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, відшкодування збитків у зв`язку з порушенням умов цього договору та інших витрат банку, пов`язаних з одержанням виконання, виступає іпотека об`єкта нерухомості, що придбавається позичальником за договором купівлі-продажу. При непогашені заборгованості перед банком у строки, передбачені даним договором, банк має право звернути стягнення на предмет застави, та/або звернутися в суд (пункт 2.3 кредитного договору).
Відповідно до пункту 6.1.3 кредитного договору у випадку порушення позичальником своїх зобов`язань за цим договором, банк має право без отримання додаткової письмової згоди позичальника звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом за власним вибором банку, у тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса, відповідно до вимог чинного законодавства України та умов іпотечного договору.
У пункті 10.6 кредитного договору встановлено, що будь-які повідомлення, що направляються сторонами одна одній, повинні бути здійснені у письмовій формі. Такі повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони доставлені адресату посильним, цінним листом, телексом чи телефаксом.
Згідно з договором купівлі-продажу, посвідченим 28 листопада 2007 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В. В. та зареєстрованим у реєстрі за № 7755, ОСОБА_6 придбала квартиру АДРЕСА_1 .
У забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 28 листопада 2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_6 укладений іпотечний договір № 0101/1107/71-085-Z-01, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, яку остання придбала відповідно до договору купівлі-продажу від 28 листопада 2007 року.
Пунктом 10.3 іпотечного договору передбачено, що у разі невиконання позичальником умов основного зобов`язання, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з пунктом 12 цього договору іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із таких способів: пункт 12.1 - за рішенням суду; пункт 12.2 - у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; пункт 12.3 - згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеним шляхом здійснення застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке викладене в пунктах 12.3.1 та 12.3.2 цього договору.
У пункті 12.3.1. іпотечного договору сторони погодили, що задоволення вимог здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Із довідок Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради від 12 червня 2019 року № 33581, № 33582 убачається, що за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_1 зареєстрована з 09 січня 2008 року, а її син ОСОБА_8 - із 26 серпня 2010 року.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 лютого 2012 року у справі № 2-3261-2011 стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_12 на користь ПАТ "Сведбанк" заборгованість за кредитним договором від 28 листопада 2007 року № 0101/1107/71-085, яка станом на 17 січня 2011 року становить 669 657,50 грн.
Згідно з договорами факторингу та договорами про відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року, ПАТ "Сведбанк", яке є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", відступило свої права ТОВ "ФК "Вектор плюс", а ТОВ "ФК "Вектор плюс" відступило свої права ТОВ "Кредитні ініціативи". Внаслідок укладення зазначених договорів відбулася заміна кредитора, тому ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу нового кредитора за кредитним та іпотечним договорами, укладеними 28 листопада 2007 року з ОСОБА_1 .
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 квітня 2014 року замінено сторону виконавчого провадження у справі № 2-3261-2011, а саме замінено стягувача ПАТ "Сведбанк" на ТОВ "Кредитні ініціативи".
Постановою головного державного виконавця Центрального ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області від 31 серпня 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-3261-2011, виданого 03 квітня 2012 року.
У березні 2014 року ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. Постановою Вінницького апеляційного суду від 19 лютого 2019 року позовні вимоги ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено частково. В рахунок погашення боргу перед ТОВ "Кредитні ініціативи" за кредитним договором від 28 листопада 2007 року № 0101/1107/71-85 у розмірі 669 657,50 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_6, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Виселено ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_8, в інтересах якого діє ОСОБА_6 , із квартири АДРЕСА_1 . Рішення суду про виселення є підставою для зняття осіб з реєстрації місця проживання. Рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії Закону № 1304-VII "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".