Постанова
Іменем України
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 490/5801/19
провадження № 61-8256св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2020 року у складі судді Гуденко О. А. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 04 травня 2020 року у складі колегії суддів: Серебрякової Т. В., Лисенка П. П., Самчишиної Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27 березня 2017 року № 251 "Про розгляд звернень громадян і затвердження спільних рішень адміністрації і профспілкового комітету підприємств і організацій щодо взяття на квартирний облік, внесення змін та доповнень до облікових справ, зняття з квартирного обліку" його було взято на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов до загальної черги та списку на першочергове отримання жилих приміщень.
Відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 року № 280, він має право на отримання відповідної грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення і така компенсація виплачується в залежності від черговості взяття особи на квартирний облік за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом.
Рішеннями засідань міської комісії щодо розгляду заяви про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб від 05 вересня 2018 року і від 15 лютого 2019 року йому призначено грошову компенсацію як внутрішньо переміщеній особі, яка брала безпосередню участь в антитерористичній операції.
Між тим Департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради взято до уваги дату його постановки на квартирний облік не 27 березня 2017 року, а 10 серпня 2018 року, оскільки рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 10 серпня 2018 року за №748 вирішено вважати його таким, що перебуває на квартирному обліку як внутрішньо переміщена особа з числа учасників бойових дій відповідно до підпункту 8 пункту 13 Правил обліку громадян, та, відповідно, він має номер 13 у черзі, хоча взятий на квартирний облік раніше усіх інших осіб.
Вважав, що протиправне встановлення дати взяття його на квартирний облік 10 серпня 2018 року замість 27 березня 2017 року порушує його право на отримання грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення у порядку черговості взяття на квартирний облік.
На підставі вказаного ОСОБА_1 просив суд: визнати протиправним встановлення Департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради черговості виплат грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, з урахуванням 10 серпня 2018 року, як дати взяття на квартирний облік та зобов`язання Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради здійснити йому виплату вищезазначеної компенсації з урахуванням дати 27 березня 2017 року, як дати взяття його на квартирний облік.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 04 травня 2020 року, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, закрито та роз`яснено позивачу, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що вимоги позивача стосуються необмеженого кола осіб, які також мають право на отримання грошової компенсації, спір виник з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб`єкта владних повноважень, такий спір не є приватноправовим, а відповідно підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді касаційного цивільного суду від 01 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що, закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, не врахував, що цей спір стосується захисту його житлових прав, оскільки пов`язаний з можливістю отримання ним грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення, право на яку визначено статтями 1, 9, 48-1 ЖК Української РСР, що свідчить про відсутність підстав для розгляду заявлених ним вимог у порядку адміністративного судочинства. Крім того, вказує, що судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень не враховано правові висновки, висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18 квітня 2018 року у справі № 806/104/16, від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17, від 29 серпня 2018 року у справі № 488/1176/14-а, від 20 вересня 2018 року у справі № 815/2551/15, від 07 листопада 2018 року у справі № 358/460/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 685/1346/15-а, від 23 січня 2019 року у справі № 806/5217/15 і від 20 грудня 2019 року у справі № 440/1649/19.
Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 10 серпня 2018 року № 748 ОСОБА_1 вирішено вважати на квартирному обліку як внутрішньо переміщену особу з числа учасників бойових дій відповідно до підпункту 8 пункту13 Правил обліку громадян та внесено відповідні зміни до списку громадян, що знаходяться на квартирному обліку у загальній черзі.
05 вересня 2019 року на засіданні комісії щодо виплати грошової компенсації за належні до отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також членів їх сімей за рахунок коштів державного бюджету - ОСОБА_1 було надано грошову компенсацію як внутрішньо переміщеній особі, учаснику бойових дій, який брав участь в антитерористичній операції, з зазначенням дати взяття на квартирний облік у пільгову чергу - 10 серпня 2018 року.
На цій же комісії було надано грошову компенсацію ОСОБА_2, який має такий самий статус та є інвалідом війни ІІІ групи, у якого дата взяття на квартирний облік на пільгову чергу раніше, а саме - 12 травня 2017 року.
Протиправне, на думку ОСОБА_1, встановлення відповідачем дати взяття позивача на квартирний облік 10 серпня 2018 року, а не 27 березня 2017 року, порушує його право на отримання грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення у порядку черговості взяття на квартирний облік, що й стало підставою для подання цього позову.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.