Постанова
Іменем України
14 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 296/443/16-ц
провадження № 61-16634сво19
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Висоцької В. С., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Сімоненко В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
заявник - Корольовський відділ державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області,
заінтересовані особи: ОСОБА_1, державне підприємство "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій", Житомирський державний технологічний університет (перейменований на державний університет "Житомирська політехника"),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Корольовського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року в складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Трояновської Г. С., Павицької Т. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог заяви
У березні 2019 року Корольовський ВДВС м. Житомира ГТУЮ у Житомирській області звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Заява мотивована тим, що на примусовому виконанні відділу перебуває зведене виконавче провадження № 50894355 про стягнення з ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" на користь фізичних та юридичних осіб заборгованості на загальну суму 1 041 140,89 грн.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 15 вересня 2015 року № 933 ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" припинено шляхом реорганізації, а саме приєднано до Житомирського державного технологічного університету для подальшого утворення на його базі структурного підрозділу - бізнес-інноваційний центр Житомирського державного технологічного університету, який є правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій".
Корольовський ВДВС м. Житомира ГТУЮ у Житомирській області просив замінити боржника у виконавчому провадженні № 52711867 з ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій", який вибув, на його правонаступника - Житомирський державний технологічний університет.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 02 квітня 2019 року заяву Корольовського ВДВС м. Житомира ГТУЮ у Житомирській області задоволено. Замінено сторону боржника у виконавчому провадженні № 52711867 з ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій", який вибув, на його правонаступника - Житомирський державний технологічний університет.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Наказом Міністерства освіти і науки України №933 від 15 вересня 2015 року "Про реорганізацію Державного підприємства "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" припинено вказане підприємство шляхом реорганізації, а саме приєднано до Житомирського державного технологічного університету для подальшого утворення на його базі структурного підрозділу - бізнес-інноваційний центр Житомирського державного технологічного університету. Відповідно до пункту 3 вказаного наказу Житомирський державний технологічний університет є правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків державного підприємства "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій". Згідно статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Тому суд зробив висновок про обґрунтованість заяви та можливість задоволення її вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року апеляційну скаргу Житомирського державного технологічного університету задоволено. Скасовано ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 02 квітня 2019 року. Відмовлено Корольовському ВДВС м.Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державне підприємство "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" з даного реєстру не виключено, перебуває у стані припинення. Тому висновок суду першої інстанції про те, що мало місце вибуття боржника і наявні підстави для застосування положень частини першої статті 442 ЦПК України, є хибним. Наказ Міністерства освіти і науки України №933 від 15 вересня 2015 року сам по собі таких правових наслідків не створює.
Аргументи учасників справи
У вересні 2019 року Корольовський ВДВС м. Житомира ГТУЮ у Житомирській області подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем з`ясовано, що Міністерством освіти і науки України прийнято наказ від 15 вересня 2015 року № 933, яким ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" припинено шляхом реорганізації. Цим наказом передбачено, що правонаступником всього майна боржника стає Житомирський державний технологічний університет. Апеляційним судом не враховано, що 04 грудня 2015 року комісією з реорганізації ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" складено інвентаризаційний опис і звіряльну відомість необоротних активів, згідно з якими ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" передало, а Житомирський державний технологічний університет - прийняв належне боржнику майно. Ці обставини свідчать про те, що фактично Житомирським державним технологічним університетом прийнято майно боржника Житомирського ЦНТІ на загальну суму 912 533,86 грн, а тому саме Житомирський державний технологічний університет має нести відповідальність перед кредиторами боржника.
У грудні 2019 року ДП "Житомирська політехника" (перейменовано з Житомирський державний технологічний університет) подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що університет не є правонаступником боржника, а тому рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2020 року справу передано на розгляд Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2020 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що при реорганізації юридичної особи шляхом злиття, приєднання та перетворення (універсальне правонаступництво) факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника. У вирішенні питань, пов`язаних з таким правонаступництвом, необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків на майно (майнові права). Під час такої реорганізації юридичної особи передання майна, прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника здійснюється на підставі передавального акта (іншого документу, який підтверджує передачу правонаступнику всіх активів та пасивів, прав та обов`язків). Момент переходу прав і обов`язків до правонаступника визначається днем підписання передавального акта, і тому може не співпадати у часі з моментом завершення реорганізації юридичної особи, тобто внесенням запису про припинення юридичної особи до державного реєстру. Аналогічні по суті висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду 12 грудня 2019 року у справі № 227/1240/17 (провадження № 61-28847свп18), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 756/8927/15-ц (провадження № 61-4299св19).
Разом з цим, у постанові Верховного Суду у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2020 року в справі № 296/2335/16-ц (провадження № 61-16347св19) зроблено по суті протилежний висновок у подібній справі та зазначено, що: "суд апеляційної інстанції, встановивши, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" з даного реєстру не виключений, а перебуває у стані припинення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави для застосування положень частини першої статті 442 ЦПК України є передчасними, оскільки Наказ Міністерства освіти і науки України від 15 вересня 2015 року № 933 сам по собі таких правових наслідків не створює, оскільки ще не реалізований. Доводи в касаційній скарзі про те, що судом апеляційної інстанції не враховано того, що фактично Житомирським державним технологічним університетом прийнято майно боржника ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" на загальну суму 912 533,86 грн, а тому саме Житомирський державний технологічний університет має нести відповідальність перед кредиторами боржника є необґрунтованими".
Тому Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2020 року в справі № 296/2335/16-ц (провадження № 61-16347св19).
Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року прийнято та призначено до розгляду справу Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду заслухав суддю-доповідача, перевірив, наведені у касаційній скарзі доводи, за результатами чого робить висновок про прийняття аргументів, викладених у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що 12 жовтня 2016 року Корольовським районним судом м. Житомира видано виконавчий лист у справі № 296/443/16-ц, яким стягнута з ДП"Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 25 170,41 грн, середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 18 400,71 грн та понесені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 400 грн, а всього 43 971,12 грн.
25 жовтня 2016 року державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52711867.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 15 вересня 2015 року № 933 припинено Житомирський ЦНТІ шляхом реорганізації, а саме приєднано до Житомирського державного технологічного університету для подальшого утворення на його базі структурного підрозділу - бізнес-інноваційний центр Житомирського державного технологічного університету. Відповідно до пункту 3 вказаного наказу Житомирський державний технологічний університет є правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків ДП "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій".
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - державне підприємство "Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій" з реєстру не виключено, перебуває у стані припинення.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
"Право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
У разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (RYSOVSKYY v. UKRAINE, № 29979/04, § 70, ЄСПЛ, від 20 жовтня 2011 року).
Протягом періоду, що розглядається, стягненню присуджених виплат перешкоджали скоріше законодавчі заходи, ніж неправомірна поведінка ДВС. З цього приводу Суд нагадує свою усталену практику, відповідно до якої позов про відшкодування шкоди до ДВС не може вважатися ефективним засобом правового захисту, якщо затримка виконання судових рішень виникла з причин, що виходять за межі повноважень ДВС (SOLOVYEVA v. UKRAINE, № 32547/03,§ 17, ЄСПЛ, від 13 грудня 2005 року).