Постанова
Іменем України
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 316/1602/17
провадження № 61-508св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - комунальне підприємство "Центр досугу "Промінь" Енергодарської міської ради Запорізької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 07 серпня 2019 року у складі судді Бульба О. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до комунального підприємства "Центр досугу "Промінь" Енергодарської міської ради Запорізької області (далі - КП "ЦД "Промінь") про визнання незаконним та скасуванням наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом директора № 135-09 від 26 травня 2017 року йому було оголошено догану, з якою він не погодився та оскаржив до суду.
Потім до нього було вжито заходи громадського стягнення у вигляді зауваження на підставі рішення первинної профспілкової організації, оформленого протоколом № 43 від 14 серпня 2017 року, з яким він також не погоджується, посилаючись на відсутність у профспілкової організації повноважень на вжиття таких заходів.
Надалі до нього були застосовані заходи дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, після чого було видано наказ № 271-ос від 19 вересня 2017 року про звільнення.
Вважав?що його звільнено безпідставно, оскільки він до своїх обов`язків відносився старанно та сумлінно, а за виявленими в результаті перевірки порушеннями вимог законодавства у сферах пожежної безпеки ще не сплинув встановлений строк на їх усунення.
Крім того, вказував, що було пропущено місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, оскільки порушення були виявлені 28 липня 2017 року, а наказ про звільнення винесено 19 вересня 2017 року, тобто майже через півтора місяця.
Посилався на спричинення моральної шкоди, пов`язаної із загостренням хвороб та необхідністю вжиття додаткових заходів для організації власного життя, оцінюючи її у 20 000 грн.
Враховуючи наведене ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати наказ № 271-ос від 19 вересня 2017 року про його звільнення, поновити його на посаді головного технічного керівника з 19 вересня 2017 року, стягнути з КП "ЦД "Промінь" на його користь моральну шкоду в розмірі 20 000 грн та середній заробіток зf час вимушеного прогулу в сумі 15 753 грн 22 коп.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 07 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 13 листопада 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України є обґрунтованим та відповідає встановленій законом процедурі. Доказів порушення прав позивача з боку власника або уповноваженого ним органу суду не надано.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У січні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 січня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 липня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що його звільнено безпідставно, оскільки він до своїх обов`язків відносився старанно та сумлінно, а за виявленими в результаті перевірки порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної безпеки ще не сплинув встановлений строк для їх усунення. Також зазначає, що роботодавцем було пропущено місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, оскільки порушення були виявлені 28 липня 2017 року, а наказ про звільнення винесено 19 вересня 2017 року, тобто майже через півтора місяці.
Посилається на те, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги та не дослідили наявності однієї із складових дисциплінарного проступку, а саме його вини та причинного звʼязку між діями або порушенням чи неналежним виконанням покладених на нього обовʼязків.
Крім того, вказує, що апеляційний суд не перевірив його аргументи щодо неврахування роботодавцем ступеню тяжкості вчиненого проступку і заподіяної ним шкоди, обставини, за яких вчинено проступок, та його попередню роботу на підприємстві, а тому зробив передчасний висновок щодо законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу сторонами не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 було прийнято на роботу в КП "ЦД "Промінь" 01 червня 2012 року на посаду інженера з охорони праці. Наказом від 02 січня 2013 року № 02-ос його було переведено на посаду головного технічного керівника.
Трудові обов`язки позивача визначалися посадовою інструкцією головного технічного керівника ВК.ПІ.-02-02 та наказом від 25 січня 2017 року № 19-од "Про покладення обов`язків з організації роботи та контролю за пожежну безпеку", яким на головного технічного керівника покладено обов`язки з організації роботи та контролю за виконанням заходів з пожежної та техногенної безпеки.
Відповідно до наказу №135-од від 26 травня 2017 року "Про накладення дисциплінарного стягнення на головного технічного керівника ОСОБА_1 " позивачу було оголошено догану за неналежну організацію роботи з питань охорони праці на підлеглих йому структурних підрозділах, несвоєчасне виконання задач з питань усунення недоліків з охорони праці, неякісне виконання посадових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією, не в повній мірі створення безпечних умов праці в приміщеннях та на робочих місцях підлеглого йому персоналу.
Протоколом № 43 від 14 серпня 2017 року засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації КП "ЦД "Промінь" ЕМР відносно ОСОБА_1 вжито заходи громадського стягнення у вигляді зауваження за порушення вимог статуту профспілки в порядку, передбаченому статтею 13 статуту.
Наказом № 238-ос від 19 вересня 2017 року до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за допущення чисельних порушень "Правил пожежної безпеки" та інших нормативно-правових актів внаслідок невиконання обов`язків, покладених на працівника наказом від 25 січня 2017 року № 19-од, що було виявлено в результаті перевірки додержання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки згідно акта від 28 липня 2017 року № 27, з урахуванням того, що до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Право на працю є основним конституційним правом громадян України. Згідно зі статтею 43 Конституції України право на працю визнається за кожною людиною і становить собою можливість заробляти на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку погоджується.
Відповідно до статті 2 КЗпП України державою забезпечується право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Стаття 21 КЗпП України закріплює рівність трудових прав громадян України.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобовʼязані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.