Постанова
Іменем України
додаткова
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 298/901/14-ц
провадження № 61-34510св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Ужоцька сільська рада Великоберезнянського району Закарпатської області, про зобов`язання вчинити певні дії; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - Ужоцька сільська рада Великоберезнянського району Закарпатської області, про визнання незаконним та скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
У липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , третя особа - Ужоцька сільська рада Великоберезнянського району Закарпатської області, про зобов`язання вчинити певні дії.
У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - Ужоцька сільська рада Великоберезнянського району Закарпатської області, про визнання незаконним та скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області
від 24 липня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 доступ до фасаду будинку АДРЕСА_1 для здійснення робіт щодо ремонту (відновлення) фасаду з боку дворогосподарства ОСОБА_2 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 21 січня 2016 року рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області
від 24 липня 2015 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2016 року ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 21 січня 2016 року скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 19 вересня 2017 року рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області
від 24 липня 2015 року в частині первісного позову ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області
від 24 липня 2015 року та рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 19 вересня 2017 року в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - Ужоцька сільська рада Великоберезнянського району Закарпатської області, про визнання незаконним та скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки скасовано та прийнято в цій частині нове судове рішення про задоволення вказаних позовних вимог.
Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯП № 741579, виданий 23 квітня 2012 року
ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0562 га у АДРЕСА_1 .
Визнано договір купівлі-продажу земельної ділянки від 07 червня 2012 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, посвідчений державним нотаріусом Великоберезнянського державного нотаріального округу
Гончар Т. М., недійсним.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
У липні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просив вирішити питання щодо розподілу судового збору за розгляд справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а також витрат, пов`язаних з проведенням судової земельно-технічної експертизи.
Заява мотивована тим, що судові витрати, понесені заявником у даній справі, складаються зі сплаченого судового збору та витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, у зв`язку з чим заявник просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судового збору, сплаченого за розгляд вказаної справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а також витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, у розмірі 7 069,96 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.
Згідно з частинами першою, третьою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 209 ЦПК України).
Таким чином цивільним процесуальним законодавством обмежено можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому судовому рішенні саме після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Ужоцька сільська рада Великоберезнянського району Закарпатської області, про зобов`язання вчинити певні дії. До позовної заяви додав квитанцію від 06 червня
2014 року про сплату судового збору у розмірі 244 грн (а. с. 1, т. 1).
У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - Ужоцька сільська рада Великоберезнянського району Закарпатської області, про визнання незаконним та скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки. До зустрічної позовної заяви додав квитанцію