Постанова
Іменем України
14 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 645/3540/17
провадження № 61-39146св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
| позивач | - | ОСОБА_1 , |
| відповідач | - | Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" |
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 березня 2018 року в складі судді Сілантьєвої Е. Є., і постанову Апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Овсяннікової А. І., Тичкової О. Ю.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, просивши суд: поновити його на роботі на посаді експерта сектору досудового врегулювання відділу Північно-Східного регіону Управління по роботі з проблемною заборгованістю ТОВ "ОТП "Факторинг Україна", стягнути з ТОВ "ОТП "Факторинг Україна" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду в розмірі 300 000,00 грн, та витрати на правову допомогу 5 200,00 грн.
Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що позивач перебував з відповідачем у трудових стосунках з 12 листопада 2012 року та працював на посаді експерта сектору досудового врегулювання відділу Північно-Східного регіону Управління по роботі з проблемною заборгованістю з робочим місцем в місті Харкові. Наказом від 22 червня 2017 року № 124-к, уточненим наказом від 12 липня 2017 року № 146-к, він був звільнений з 10 липня 2017 року з роботи за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням штату (чисельності) працівників.Позивач вважає, що його звільнення є незаконним, оскільки відповідачем не дотримано двомісячного строку після отримання ним попередження про наступне звільнення, не зафіксовано його більш низьку кваліфікацію та продуктивність праці, йому не запропонована інша робота, що є в установі, а також його звільнення не погоджено з профспілковою організацією, членом якої він є. Разом із цим, відповідними неправомірними діями позивачу також було завдано і моральну шкоду.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 березня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення позивача за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням штату (чисельності) працівників, було проведено відповідачем з дотриманням відповідних норм трудового законодавства і протилежного позивачем не доведено. При цьому, оскільки звільнення позивача є законним, судом також було встановлено і відсутність правових та фактичних підстав для стягнення на його користь і суми заробітної плати, компенсації моральної шкоди і судових витрат.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 березня 2018 року залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відмову в позові, оскільки не було встановлено порушення вимог КЗпП України при звільненні позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2018 року ОСОБА_1, не погодившись із рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 березня 2018 року та постановою Апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року, надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 16 липня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, зокрема, що судами було допущено порушення норм процесуального права, оскільки судом першої інстанції не була винесена ухвала по заяві відповідача про відмову від визнання обставин (наявності у відповідача вакантної посади на час звільнення позивача), а також судами було розглянуто справу на підстав незасвідчених копій документів (доказів), наданих відповідачем.
Позиції інших учасників
У серпні 2018 року представником ТОВ "ОТП Факторинг Україна" - Бауманом Ю. Т., було надіслано відзив на касаційну скаргу, в якому він просив залишити без задоволення касаційну скаргу позивача.
Відзив мотивований тим, що судами правильно встановлені всі фактичні обставини у справі та ухвалено законні і обґрунтовані рішення про відмову в позові у зв`язку із його безпідставністю.
Фактичні обставини, встановлені судами
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі наказу від 12 листопада 2012 року № 310-к ОСОБА_1 був прийнятий на посаду експерта сектору досудового врегулювання відділу Північно-Східного регіону Управління по роботі з проблемною заборгованістю ТОВ "ОТП Факторинг Україна". Згідно наказу від 24 вересня 2015 року № 258-к ОСОБА_1 переведено на посаду експерта досудового врегулювання Управління Північно-Східного регіону Дирекції по збору проблемної заборгованості з робочим місцем в місті Харків.
У зв`язку зі зменшенням обсягів проблемної заборгованості, і як наслідок - виробничого навантаження на працівників, 15 березня 2017 року в. о. директора ТОВ "ОТП Факторинг Україна" Коршун А. В. звернувся з листом до Первинної профспілкової організації (далі - ППО) ТОВ "ОТП Факторинг Україна" щодо необхідності проведення консультацій та вжиття інших заходів, пов`язаних з дотриманням прав працівників, в якому було зазначено посади, які планується скоротити відповідачем орієнтовно у квітні 2017 року з подальшим звільненням працівників у червні 2017 року, та запропоновано профспілковій організації провести спільні консультації та погодити план заходів щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму чи пом`якшенню несприятливих наслідків таких звільнень.
Листом від 03 квітня 2017 року ліквідатор ППО ТОВ "ОТП Факторинг Україна" повідомив про припинення ППО ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на підставі рішення позачергових загальних зборів від 05 грудня 2016 року. 24 квітня 2017 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис № 12241110005076244 про припинення ППО ТОВ "ОТП Факторинг Україна".
Наказом відповідача від 12 квітня 2017 року № 44-Д "Про скорочення", у зв`язку з скороченням обсягів проблемної заборгованості, і як наслідок - виробничого навантаження на працівників Дирекції по збору проблемної заборгованості ТОВ "ОТП Факторинг Україна", було прийнято рішення про скорочення 7 посад, серед яких і займана позивачем посада експерта досудового врегулювання Управління Північно-Східного регіону Дирекції по збору проблемної заборгованості з робочим місцем в місті Харків.
У зв`язку із цим, позивачу надіслано повідомлення про припинення трудового договору у зв`язку з скороченням штату (чисельності) працівників від 12 квітня 2017 року (вихідний № 7128), яке було отримано особисто ОСОБА_1 25 квітня 2017 року, що не заперечувалося позивачем.
Наказом від 22 червня 2017 року № 124-к ОСОБА_1 було звільнено з посади експерта досудового врегулювання Управління Північно-Східного регіону Дирекції по збору проблемної заборгованості з робочим місцем в місті Харків ТОВ "ОТП Факторинг Україна" з 26 червня 2017 року у зв`язку з скороченням штату (чисельності) працівників, згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України.
12 липня 2017 року, у зв`язку з отриманням листка непрацездатності позивача від 22 червня 2017 року, відповідачем було видано наказ № 146-к про внесення змін до наказу від 22 червня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_1 " в частині дати звільнення та дату звільнення позивача змінено з "26 червня 2017 року" на "10 липня 2017 року", тобто на перший робочий день після закінчення лікарняного у позивача.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-ІХ, від 15 січня 2020 року (далі - Закон).
У пункті 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" даного Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року слід здійснювати, враховуючи вимоги ЦПК України в редакції до 08 лютого 2020 року.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.