ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 620/2580/19
адміністративне провадження № К/9901/10738/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05грудня 2019 року (суддя: Лобан Д.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року (судді: Горяйнов А.М., Сорочко Є.О., Федотов В.В.) у справі №620/2580/19 за позовом Комунального підприємства "Ліки України" Чернігівської обласної ради до Головного управління ДПС у Чернігівській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліки України" та Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в :
Комунальне підприємство "Ліки України" (далі - КП "Ліки України", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач), де треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліки України" (далі - ТОВ "Ліки України") та Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03 червня 2019 року № 00001721400 та № 00001731400.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року, вказаний адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, а також на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що позивачем не було дотримано визначеної законом процедури проведення реорганізації шляхом приєднання, з огляду на що КП "Ліки України" зобов`язане було нарахувати податок на додану вартість на безоплатно передані правонаступнику необоротні активи та залишкову вартість поліпшень орендованих приміщень. Відтак вважає, що судами попередніх інстанцій протиправно поширено дію пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на операції з передачі активів КП "Ліки України" до ТОВ "Ліки України". Крім того, зауважує, що позивач порушив порядок та строки реєстрації окремих податкових накладних, що правомірно слугувало підставою до застосування штрафних санкцій.
Позивач та треті особи скористалися своїм просувальним правом та подали відзиви на касаційну скаргу ГУ ДПС у Чернігівській області, у яких просили залишити її без задоволення, а судові рішення- без змін. Наголошували, що операція з викупу ТОВ "Ліки України" оборотних активів КП "Ліки України" відбулася в межах процедури реорганізації комунального підприємства шляхом приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю. Окремо зауважують, що залишкова вартість поліпшень орендованих приміщень не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, адже всі права й обов`язки за договорами оренди були передані ТОВ "Ліки України". З приводу штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних у відзивах зазначено, що частина податкових накладних не підлягала складенню і реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а інша частина була зареєстрована з порушенням встановленого строку, проте з незалежних від позивача причин.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що КП "Ліки України" було утворене на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і входить до сфери відання Управління комунального майна Чернігівської обласної ради. Засновником підприємства є Чернігівська обласна рада.
Між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради та ТОВ "Ліки України" був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу підприємства від 11 лютого 2019 року № 224, відповідно до якого цілісний майновий комплекс КП "Ліки України" був переданий у строкове платне користування ТОВ "Ліки України".
Також між зазначеними сторонами був укладений договір купівлі-продажу оборотних матеріальних активів від 11 лютого 2019 року.
11 лютого 2019 року Управління комунального майна Чернігівської обласної ради видало наказ № 24 "Про реорганізацію Комунального підприємства "Ліки України" Чернігівської обласної ради шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліки України". На підставі вказаного наказу 14 лютого 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про те, що КП "Ліки України" перебуває у стані припинення.
Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Чернігівській області від 02 квітня 2019 року № 760 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП "Ліки України" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2016 року по 03 квітня 2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014 року по 03 квітня 2019 року, за результатами якої складено Акт від 03 травня 2019 року № 336/14/01980762.
В ході вищеозначеної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, в результаті чого занижений податок на додану вартість всього у сумі 5103948 грн, та п.201.1, п.201.10 ст. 201 ПК України в частині нереєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 5136088,96 грн.
03 червня 2019 року на підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 00001721400, яким КП "Ліки України" нараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 6379935 грн, та № 00001731400, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення строку реєстрації податковий накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 2570186,41 грн.
Зазначені рішення контролюючого органу позивач оскаржив в адміністративному порядку, однак рішенням Державної фіскальної служби України від 19 серпня 2019 року № 39895/6/99-99-11-011-01-25 у задоволенні скарги було відмовлено.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог КП "Ліки України", суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач безпідставно дійшов висновку про те, що при передачі оборотних активів КП "Ліки України" до ТОВ "Ліки України" не застосовуються норми пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПК України та проігноровано, що у платника, що реорганізовується шляхом приєднання до іншого платника, не відбувається нарахування податку на додану вартість та коригування податкового кредиту. В контексті правовідносин, що розглядаються, суд першої інстанції також встановив, що вартість поліпшень орендованих основних засобів є складовою частиною вартості необоротних активів КП "Ліки України", їх вартість включена до вартості майна, з якої визначена орендна плата за оренду цілісного майнового комплексу, у зв`язку з чим визнав необґрунтованим висновок відповідача про безоплатність передачі поліпшень орендованих основних засобів від КП "Ліки України". З наведених причин суд першої інстанції не погодився також із висновком контролюючого органу щодо необхідності складення та реєстрації податкових накладних за операціями з передачі майна від КП "Ліки України" до ТОВ "Ліки України".
Щодо епізоду з несвоєчасною реєстрацією позивачем податкових накладних, суд також визнав висновки податкового органу в цій частині необґрунтованими, оскільки встановив, що податкові накладні №№ 2967, 2999, 3100, 3137, 3156 були зареєстровані несвоєчасно із незалежних від позивача причин - у зв`язку з перенавантаження серверу ДФС. Решта ж податкових накладних була зареєстрована у порядку та строк, визначені статтею 201 ПК України.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи підставою для нарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на додану вартість слугували висновки податкового органу про те, що при передачі ТОВ "Ліки України" та списанні з балансу КП "Ліки України" оборотних матеріальних активів згідно договору купівлі-продажу від 11 лютого 2019 року позивач повинен був здійснити нарахування податку на додану вартість.
Аналізуючи обґрунтованість таких доводів контролюючого органу колегія суддів виходить з наступного.
Організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває у комунальній власності, на час виникнення спірних правовідносин були врегульовані Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон №2269-XII).
У відповідності до абз. 1 ч. 1ст. 4 вказаного Закону об`єктами оренди за цим Законом є цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об`єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.
У свою чергу абз. 3 ч. 1 ст. 4 Закону №2269-XII передбачає, що грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості орендодавець надає орендареві на умовах кредиту за ставкою рефінансування Національного банку України, а інші оборотні матеріальні засоби викуповуються орендарем. Порядок викупу оборотних матеріальних засобів та використання грошових коштів, одержаних від їх викупу, а також грошових коштів, наданих орендареві на умовах кредиту відповідно до цієї статті, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положеннями ч. 1 ст. 13 Закону №2269-XII передбачено, що передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.