1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



16 вересня 2020 року

м. Київ

справа №810/3179/18

адміністративне провадження №К/9901/15212/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,


розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінод" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року (суддя-доповідач - Беспалов О.О., судді: Парінов А.Б., Ключкович В.Ю.) у справі №810/3179/18,



УСТАНОВИВ:



Короткий зміст позовних вимог



1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінод" звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.03.2018 №0000614001, №0000624001, №0000634001, №0000644001.



Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій



2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 (повний текст рішення складено 06.02.2019) позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 12.03.2018 №0000614001. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.



Копію рішення суду першої інстанції отримано уповноваженим представником відповідача 09.02.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення наявне в матеріалах адміністративної справи (а.с. 49 т. 2).



Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, Головне управління ДФС у місті Києві 12.03.2019 оскаржило його в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду. При цьому, вважаючи строк на звернення до апеляційного адміністративного суду пропущеним, скаржник порушив питання про його поновлення. Мотивуючи вказане клопотання відповідач зазначив, що реалізація 12.03.2019 права на апеляційне оскарження судового рішення відбулася з дотриманням процесуального строку встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням того, що копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 контролюючий орган отримав 11.02.2019 (понеділок). Таким чином, відповідач просить суд поновити пропущений строк та відкрити апеляційне провадження у даній справі.



Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2019 клопотання Головного управління ДФС у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 залишено без задоволення, а подану відповідачем апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском визначеного статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку на апеляційне оскарження, а наведені скаржником у заяві про поновлення такого строку підстави визнані судом неповажними; пункту 1 частини п`ятої статті 296 цього ж Кодексу, у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору. Цією ж ухвалою заявнику визначено строк на усунення виявлених судом недоліків, терміном у десять днів з дня вручення копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду: 1)обґрунтовану заяву із зазначенням інших підстав, які з об`єктивних перешкод унеможливили реалізацію права на звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у строк встановлений законом; 2) документ про сплату судового збору.



При цьому, залишаючи клопотання Головного управління ДФС у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції без задоволення, Шостий апеляційний адміністративний суд встановив, що копію оскаржуваного рішення апелянтом отримано 09.02.2019, про що свідчить зворотнє повідомлення, наявне у матеріалах адміністративної справи. Натомість, як вказав суд, неможливість подання Головним управлінням ДФС у місті Києві апеляційної скарги у період з 10.02.2019 по 11.03.2019 апелянт жодним чином не обґрунтував.



На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, в межах відведеного судом строку, на адресу суду надійшло клопотання Головного управління ДФС у місті Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Доводи відповідача щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зводяться до того, що оскільки копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 відповідач отримав 11.02.2019, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції на отриманій до супроводження відповідним юристом копії рішення суду першої інстанції, строк на подання апеляційної скарги визначений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України має бути поновлений з подальшим відкриттям провадження у справі.



Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.04.2019 визнавши причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 неповажними відмовив у задоволенні клопотань Головного управління ДФС у місті Києві про продовження строку на усунення недоліків та поновлення строку на апеляційне оскарження. Цією ж ухвалою суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 у справі №810/3179/18.



Короткий зміст вимог касаційної скарги



3. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДФС у місті Києві звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.



4. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статей 242, 295, 299, Кодексу адміністративного судочинства України та вказує на безпідставність прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом ухвали від 23.04.2019, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження. При цьому, відповідач окремо наголошує, що відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження, пропуск якого, як вказує скаржник, відбувся з поважних причин, суд позбавляє відповідача права на захист в судовому порядку. Також контролюючий орган вказує на регламентованість процесуальним законом права особи на звернення з апеляційною скаргу в межах встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, а також зазначає, що реалізація права на апеляційне оскарження відповідачем була здійснена в межах тридцятиденного строку з дати (11.03.2019) реєстрації Головним управлінням ДФС у місті Києві копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 в канцелярії контролюючого органу, що є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття апеляційного провадження у даній справі.



5. В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінод" не скористалося своїм правом не подало відзиви на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.



6. Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.



ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ



7. Конституція України.



7.1. Стаття 129.



Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.



8. Кодекс адміністративного судочинства України:



8.1. Частина перша статті 2.



Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.



8.2. Стаття 13.

Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.



8.3. Частини перша, третя статті 242.



Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.



Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.



8.4. Частина перша статті 293.



Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.



8.5. Стаття 295.



Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.



Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.



Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.



8.6. Частина друга статті 298.



До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.



8.7. Частина третя статті 298.



Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.



8.8. Пункт 4 частини першої статті 299.



Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.



ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ



9. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.


................
Перейти до повного тексту