ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 520/4150/19
адміністративне провадження № К/9901/32472/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року (головуючий суддя Тітов О.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бегунц А.О., суддя - Русанова В.Б., Рєзнікова С.С.) у справі №520/4150/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Лайт-Тек" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Лайт-Тек" (далі - ТОВ "Фірма Лайт-Тек", Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 19 березня 2019 року №00000641401. На обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що висновки акта перевірки є неправомірними й такими, що не відповідають дійсності, а прийняте за її результатами податкове повідомлення - рішення, - незаконним.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року, позов Товариства задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати прийняті судами рішення й прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. На обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник зазначає, що встановлені податковою перевіркою факти свідчили про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, однак суди цим обставинам надали неправильну правову оцінку й безпідставно задовольнили позовні вимоги Товариства.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу податкового органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін як законні й обґрунтовані.
Крім того, представником відповідача було заявлено клопотання про заміну відповідача, - Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області, у зв`язку із реорганізацією на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби".
Перевіривши наведені заявником обставини, колегія суддів встановила наявність підстав для заміни відповідача його правонаступником, виходячи з приписів статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суди встановили, що посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Фірма Лайт-Тек" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, та законодавства з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2016 по 30 вересня 2018 року.
За наслідками перевірки складено акт 19 лютого 2019 року, яким встановлено порушення позивачем: п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1, п.134.1, ст.134, п.135.1, ст.135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 497579 грн; п. 176.2 ст.176 ПК України в частині неподання підприємством податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і суму утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 1 квартал 2016 року.
На підставі висновків акта перевірки, 19 березня 2019 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №00000641401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 621973,75 грн (за основним платежем - 497579,00 грн та за штрафними санкціями - 124394,75 грн).
Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки вважав, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем спірних господарських операцій, та б свідчили про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
За приписами пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
За встановленими судами обставинами справи, контролюючий орган дійшов висновку про заниження позивачем суми податкових зобов`язань з податку на прибуток за наслідками аналізу взаємовідносин позивача з контрагентами-постачальниками ТОВ "Софі Форт", ТОВ "ЖСК Прометей" та ТОВ "Бардо Груп".
Суди встановили, що між ТОВ "ФІРМА ЛАЙТ-ТЕК" (покупець) та ТОВ "Софі Форт" (постачальник) укладено договір поставки товару №13/07 від 10 липня 2017 року, за умовами якого постачальник зобов`язується передати (поставити) покупцеві комплектуючі матеріали до світильників, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Поставка товару здійснюється транспортом покупця зі складу постачальника.