ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 310/1512/17 (2-а/310/66/17)
провадження № К/9901/16639/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Губської О. А., Шевцової Н. В.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2019 року (судді Божко Л.А., Дурасова Ю.В., Іванов С.М.),
Суть спору та встановлені фактичні обставини справи.
1. У березні 2017 року Управління праці та соціального захисту населення виконкому Бердянської міської ради Запорізької області (далі - УПСЗН, Управління) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління юстиції у Запорізькій області Міністерства юстиції України (далі - ВПВР), в якому просило визнати незаконними дії і скасувати постанову ВП №53544843 від 09.03.2017 заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 30/2269/16-а від 29.12.2016, виданим Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, про зобов`язання УПСЗН здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 29.12.2015 по 04.02.2016.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що рішення про стягнення коштів з державних органів, держаного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 "Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників". Спірною постановою державний виконавець стягнув з боржника виконавчий збір у розмірі 12800,00 грн, тоді як за пунктом 2 статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір стягується у розмірі 10 % суми, що фактично стягнута. На виконання рішення суду УПСЗН перерахувало розмір допомоги ОСОБА_2 , сума перерахунку склала 1091,48 грн. Управління зазначило, що є бюджетною установою, власних коштів не має і може здійснювати бюджетні платежі тільки за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом України про державний бюджет України.
3. У справі встановлено, що постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у Запорізькій області Юлдашева А.А. від 09.03.2017 відкрито виконавче провадження (ВП № 53544843) щодо примусового виконання виконавчого листа №310/2269/16-а, виданого 29.12.2016 Бердянським міськрайоним судом Запорізької області, про зобов`язання УПСЗН здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 29.12.2015 по 04.02.2016.
4. Пунктом 2 цієї постанови боржнику запропоновано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів; згідно з пунктом 3 постанови - з боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 12800,00 грн.
5. Управління не погодилося з правомірністю цієї постанови в частині стягнення виконавчого збору, у зв`язку з чим заявлено цей позов.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
6. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області постановою від 17 липня 2017 року відмовив у задоволенні адміністративного позову.
7. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 01 березня 2019 року скасував постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області адміністративного суду від 17 липня 2017 року; визнав протиправними дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у Запорізькій області Юлдашева А.А. стосовно винесення постанови від 09.03.2017 про відкриття виконавчого провадження (ВП № 53544843) в частині стягнення з Управління виконавчого збору в розмірі 12800,00 грн.; скасував постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у Запорізькій області Юлдашева А.А. від 09.03.2017 про відкриття виконавчого провадження (ВП № 53544843) в частині стягнення з Управління виконавчого збору в розмірі 12800,00 грн.
8. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, взяв до уваги те, що стягувач звернулася до державного виконавця із заявою про примусове виконання рішення суду зобов`язального характеру, а не про стягнення певної суми грошових коштів, тому підстави для звільнення відповідача від сплати виконавчого збору, передбачені статтею 27 Закону № 1404-VIII, відсутні.
9. Суд апеляційної інстанції, зіславшись на положення пункту 3 частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII та пункт 3 Прикінцевих та перехідних положень Закон України від 05.06.2012 № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон № 4901-VI) констатував, що цим пунктом визначено порядок дій відносно судових рішень, які були ухваленні до набрання чинності цим Законом, але не вказано, що у межах цього Закону (№ 4901-VI) виконуються судові рішення виключно ті, які були ухвалені до набрання чинності цим Законом.
10. Зазначив також, що державний виконавець не звернув уваги на те, що судові рішення про соціальні виплати виконуються виключно за рахунок коштів державного бюджету (за певною бюджетною програмою), водночас інших коштів, які відповідач міг би спрямувати (використати) на виконання рішення суду, Управління не має.
11. З посиланням на пункти 1, 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою Управління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486) суд апеляційної інстанції зазначив, що з огляду на повноваження УПФУ та беручи до уваги те, що фактична виплата перерахованих пенсій (доплат до пенсій) у зв`язку з виконанням рішень судів можлива лише за умови фінансування з державного бюджету (за певною бюджетною програмою), стягнення з виконавчого збору було безпідставним.
Касаційне оскарження.
12. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2019 року.
13. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначив насамперед про те, що цей позов було заявлено до неналежного відповідача і суд першої інстанції не замінив його на належного.
14. З приводу стягнення виконавчого збору в ухвалі про відкриття виконавчого провадження пояснив, що державний виконавець діяв правовірно, адже це є його обов`язком. У цій справі обставин, за яких виконавчий збір не стягується (відповідно до частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII) немає. Суд апеляційної інстанції не зазначив жодної нормативної підстави для висновку про неправомірність стягнення виконавчого збору. Покликання цього суду на Закон № 4901-VI та пункти 1, 3 частини п`ятої статті 27 п`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII помилкові, позаяк виконавчий лист, за яким відкрито виконавче провадження, містить вимоги зобов`язального характеру і підлягає примусовому виконанню у порядку, визначеному Законом № 1404-VIII (а не відповідно до Закону № 4901-VI, як вважає суд апеляційної інстанції).
15. УПСЗН подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити постанову апеляційного суду без змін. Доводи, які навів позивач, по суті повторюють мотиви позовної заяви і в цілому свідчать, що Управління підтримує підхід апеляційного суду та його висновки по суті спору.
Оцінка Верховного Суду.
16. Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 26 Закону № 1404-VIII (у редакції, яка діяла на час виникнення спору) виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
17. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.