ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 360/864/19
провадження № К/9901/15846/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Губської О. А., Шевцової Н. В.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2019 року (судді Блохін А.А., Геращенко І.В., Сіваченко І.В.),
Суть спору та встановлені фактичні обставини справи.
1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Північно - Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому просила стягнути з відповідача на свою користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 01.07.2018 по 31.12.2018 в сумі 73884,00 грн з урахуванням належних відрахувань.
2. У справі встановлено, що Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 27.11.2018 по справі № 1240/2197/18 задовольнив позов ОСОБА_1 ; визнав протиправним та скасував наказ Північно - Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції № 136/ОС-18 від 25.06.2018 про звільнення ОСОБА_1 30.06.2018 з посади начальника Рубіжанського міського відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції; поновив ОСОБА_1 на посаді начальника Рубіжанського міського відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з 01.07.2018.
3. Згідно з наказом відповідача від 02.01.2019 № 1/ОС -19 ОСОБА_1 поновлено на посаді. Проте, як можна виснувати зі встановлених у справі обставин, їй не виплатили середнього заробітку за час вимушеного прогулу (за період з 01.07.2018 по 02.01.2019), що у підсумку зумовило звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
4. Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 28 березня 2019 року позов задовольнив частково.
4.1. Стягнув з Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 01.07.2018 по 02.01.2019 у сумі 58668,13 грн.
4.2. З посиланням на пункт 29 Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплати особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Мінюсту від 28.03.2018 № 925/5 (далі - Порядок № 925/5), а також на правовий висновок Верховного Суду у справі № 814/2563/16 (щодо субсидіарного застосування загальних норм права до правовідносин, які є предметом спеціального правового регулювання) суд першої інстанції дійшов висновку, що повним календарним місяцем служби позивача, що передував її звільненню, є червень 2018 року (30 к.д.), тому розрахунок має основуватися на її заробітку саме за цей місяць.
5. Суд першої інстанції зауважив, що відповідно до довідки про доходи від 12.03.2019 № 22/4.2/1-64-19, виданої ОСОБА_1, її грошове забезпечення за червень (30 дн.) 2018 рік як повний календарний місяць служби, що передував звільненню становить - 9674,00 грн. Отже, за підрахунками суду першої інстанції, на користь позивача підлягає стягненню грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 01.07.2018 по 02.01.2019 на загальну суму 58668,13 грн (липень 2018 рік: 9674,00 : 31 = 312,06 х 31 = 9674,00 грн; серпень 2018 рік: 9674,00 : 31 = 312,06 х 31 = 9674,00 грн; вересень 2018 рік: 9674,00 : 30 = 322,47 х 30 = 9674,00 грн.; жовтень 2018 рік: 9674,00 : 31 = 312,06 х 31 = 9674,00 грн; листопад 2018 рік: 9674,00 : 30 = 322,47 х 30 = 9674,00 грн; грудень 2018 рік: 9674,00 : 31 = 312,06 х 31 = 9674,00 грн; січень 2019 рік: 9674,00 : 31 = 312,06 х 2 = 624,13 грн).
6. Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 07 травня 2019 року змінив рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року у справі № 360/864/19, виключивши в абзаці першому резолютивної частини рішення слово "частково", а в абзаці другому резолютивної частини рішення цифри " 58668,13 (п`ятдесят вісім тисяч шістсот шістдесят вісім грн 13 коп.)" замінив цифрами " 74678,46 грн ( сімдесят чотири тисячі шістсот сімдесят вісім грн 46 коп.). В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
7. Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач була звільнена з посади саме у червні 2018 року, тому повним календарним місяцем служби, що передував незаконному звільненню, є травень 2018 року.
8. Відповідно до довідки про доходи від 12.03.2019 № 22/4.2/1-64-19, виданої ОСОБА_1, грошове забезпечення за травень 2018 року як повний календарний місяць служби, що передував звільненню становить 12314,00 грн. Основуючись на таких даних суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на користь позивача підлягає стягненню грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 01.07.2018 по 02.01.2019 на загальну суму 74678,46 грн (липень 2018 рік: 12314 : 31 х 31 = 12314,00 грн; серпень 2018 рік: 12314 : 31 х 31 = 12314,00 грн; вересень 2018 рік: 12314 : 30 х 30 = 12314,00 грн; жовтень 2018 рік: 12314 : 31 х 31 = 12314,00 грн; листопад 2018 рік: 12314 : 30 х 30 = 12314,00 грн; грудень 2018 рік: 12314 : 31 х 31 = 12314,00 грн; січень 2019 рік: 12314 : 31 х 2 = 794,46 грн).
Касаційне оскарження.
9. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 та залишити в силі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2019.
10. Переконує, що правильним є висновок суду першої інстанції, адже днем звільнення позивача є 30.06.2018 і цей день було теж враховано при виплаті грошового забезпечення за червень 2018 року (тобто це був робочий день, за який позивачці виплатили грошове забезпечення). Отже, червень 2018 року є для позивача повним календарним місяцем, який передував звільненню, тож при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу треба враховувати грошове забезпечення саме за цей місяць.
11. Відповідач, окрім того, подав заяву про зміну (свого) найменування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 48 "Про перейменування деяких територіальних органів Міністерства юстиції". За цією постановою, відповідача перейменовано на Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
12. Позивач подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити оскаржену постанову суду апеляційної інстанції без змін. Вважає, що висновки цього суду правильні та обґрунтовані.
Оцінка Верховного Суду.
13. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.