ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 1540/3894/18
провадження № К/9901/16675/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Губської О. А., Шевцової Н. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної міграційної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року, ухваленого у складі головуючого судді Цховребової М. Г., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Бітова А. І., суддів: Лук`янчук О. В., Ступакової І. Г.
І. Суть спору
1. У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України (далі - ДМС України), в якому, з урахування заяви про зміну предмету позову, просив визнати протиправним та скасувати наказ ДМС України від 23 грудня 2016 року № 348 в частині визнання недійсними (анульованими) бланків паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, виданого 26 березня 2011 року Залізничним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в АР Крим на ім`я позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1, та паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2, виданого 29 березня 2011 року органом "0103" ім`я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що він набув громадянство України згідно з рішенням Головного правління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим від 15 березня 2011 року на підставі частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України".
2.1. В той же час позивачу стало відомо, що його паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 визнано недійсним на підставі наказу ДМС України від 23 грудня 2016 року № 348.
2.2. Позивач вказує, що підставою прийняття наказу ДМС України від 23 грудня 2016 року № 348 слугувала тимчасова окупація Автономної Республіки Крим, а також окремих районів, міст та селищ Донецької та Луганської областей згідно з переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, враховуючи положення статті 7 Закону України "Про основи національної безпеки України".
2.3. Позивач стверджує, що під час оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 він слідував встановленій законом процедурі та не допускав порушень чинного на той час законодавства.
2.4. Вважаючи наведений наказ таким, що не ґрунтується на вимогах закону, прийнятий поза встановленими підставами та порядком, та порушує право позивача як громадянина України посвідчувати свою особу та підтверджувати свою належність до громадянства України, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про його скасування.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. 26 березня 2011 року Залізничним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: м. Газа, Палестина, видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 .
4. 29 березня 2011 року органом "0103" ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Палестинська територія, видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 .
5. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року у справі № 815/2636/16, яка набрала законної сили 08 вересня 2016 року: визнано неправомірними дії Головного управління ДМС України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон; зобов`язано Головне управління ДМС України в Одеській області повторно вирішити питання щодо оформлення та видачі ОСОБА_1 паспорту громадянина України для виїзду за кордон з урахуванням висновків суду
6. Наказом ДМС України від 23 грудня 2016 року № 348 "Про визнання недійсними бланків" у зв`язку з тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим, а також окремих районів, міст та селищ Донецької та Луганської областей згідно переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", враховуючи положення статті 7 Закону України "Про основи національної безпеки України", наказано, зокрема: визнати недійсними (анульованими) бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 та паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 .
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
7.1. Визнано протиправним та скасовано наказ ДМС України від 23 грудня 2016 року № 348 348 "Про визнання недійсними бланків" в частині визнання недійсними (анульованими) бланків паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 та паспорта громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_2 .
8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недотримання відповідачем у спірних правовідносинах процедури визнання недійсним бланку паспорту, передбачену Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302.
9. Зазначена позиція була підтримана і П`ятим апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.
IV. Касаційне оскарження
10. У касаційній скарзі представник ДМС України, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові.
11. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження підстав набуття громадянства, ані під час оформлення паспорту громадянина України і паспорту громадянина України для виїзду за кордон, ані під час звернення до суду з цим позовом.
11.1. Наголошує, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону України "Про громадянство України" прийняття особи до громадянства України здійснюється Президентом України шляхом видання Указів. Однак до ДМС України не надходила інформація про прийняття позивача до громадянства України відповідно до статті 9 Закону України "Про громадянство України".
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
12. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
13. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
14. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
15. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Законом України від 18 січня 2001 року № 2235-III "Про громадянство України" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2235-III).
19. Згідно зі статтею 3 Закону № 2235-ІІІ громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
20. Статтею 5 Закону № 2235-ІІІ визначено, що документами, які підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну.
21. Згідно зі статтею 6 Закону № 2235-ІІІ громадянство України набувається: за народженням; за територіальним походженням; внаслідок прийняття до громадянства; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
22. За приписами статті 8 Закону № 2235-ІІІ особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.