ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 814/2530/16
адміністративне провадження № К/9901/21785/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, про визнання нечинним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року (суддя Біоносенко В.В.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року (головуючий суддя - Вербицька Н.В., судді - Джабурія О.В., Крусян А.В.) у справі № 814/2530/16.
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області про визнання наказу №526 о/с від 23.09.16 в частині його звільнення з посади слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області за ст.77 ч.1 п.6 Закону України "Про Національну поліцію" - не чинним та його скасування; визнання наказу №68 /с від 23.09.16 про звільнення слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості Інгульского ВП ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з органів Національної поліції за ст.77 ч.1 п.6 Закону України "Про Національну поліцію" не чинним та його скасування; зобов`язання позивача поновити ОСОБА_1 на попередній посаді слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області; стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог вказував, що жодних підстав для його звільнення не було, оскільки він не вчиняв дисциплінарного проступку, не порушував службову дисципліну, не отримував неправомірну винагороду. Вказував, що статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення необхідно з`ясувати всі обставини дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, для чого призначається службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальника повинен зажадати пояснень від порушника, наданого письмово. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу. Натомість, жодного розслідування проведено не було, пояснення від позивача не відбиралося, наказ не оголошувався. На підтвердження цього, позивач вказує, що в ухвалі слідчого судді від 30.09.16 про його відсторонення від посади слідчого, він зазначений, як діючий працівник поліції.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Відмовляючи в позовних вимогах, суд виходив з правомірності та повноважності наказів про звільнення, вважаючи доведеним факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, пов`язаного із вчиненням корупційного злочину, несумісного з подальшим перебуванням у поліції.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року було змінено в частині підстав відмови у позові.
Відмовляючи в позовних вимогах, суд апеляційної інстанції вказав, що враховуючи доведеність висновком службового розслідування факту порушення позивачем службової дисципліни, що потягло за собою тривале не розслідування кримінального правопорушення за ч.4 ст.358 КК України по факту керування ОСОБА_2 автомобілем "Volkswaghen passat", державний номер НОМЕР_1, з використанням підробленого свідоцтва про реєстрацію автотранспорту, судова колегія приходить до висновку про законність звільнення позивача саме з цих підстав. Судова колегія зазначила, що доведеність вчинення злочину має ґрунтуватися на вироку чи постанові суду про притягнення позивача до кримінальної відповідальності або закритті кримінального провадження з нереабілітуючих обставин. Крім того, суд вказав, що обрання виду дисциплінарного стягнення є правом керівника територіального органу поліції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
06 грудня 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що судами залишено поза увагою той факт, що відповідачем оскаржувані накази прийнято без урахування характеру проступку позивача та обставин, за яких його було вчинено, наслідків такого проступку. Вказував про проведення службового розслідування з порушенням вимог Інструкції № 230, а саме складання висновку службового розслідування без витребування від нього пояснень. Крім того, вказував, що при звільненні не була врахована наявність в нього у 2016 році заохочення у вигляді подяки та відсутність дисциплінарних стягнень, в зв`язку з чим вважає, що звільнення неадекватно вчиненому проступку. Скаржник зазначає, що доведеність вчинення злочину має ґрунтуватися на вироку чи постанові суду про притягнення позивача до кримінальної відповідальності, яких на час прийняття спірних наказів у відповідача не було.
Відповідачем до Суду надані заперечення на касаційну скаргу, в яких вказував на те, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності вчинено відповідачем з дотриманням установлених Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України та Інструкцією № 230 строків та процедури, зокрема, відповідачем призначено та проведено службове розслідування, вжиті заходи щодо отримання від позивача письмових пояснень без порушення його права на їх надання, установлено факт порушення ним службової дисципліни, яке є підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 з 14.08.09 проходив службу у органах внутрішніх справ, а з 07.11.15 в національній поліції та має спеціальне звання старший лейтенант.
В провадженні слідчого ОСОБА_1 перебувало кримінальне провадження №12016150040003430 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України по факту керування ОСОБА_2 автомобілем "Volkswaghen passat", державний номер НОМЕР_1, з використанням підробленого свідоцтва про реєстрацію автотранспорту.
27.06.16 слідчим ОСОБА_1 за зазначеним кримінальним провадженням під час огляду місця події було вилучено у громадянина ОСОБА_2 автомобіль "Volkswaghen passat"", державний номер НОМЕР_1, та свідоцтво про його реєстрацію серії НОМЕР_2 та внесені дані до ЄРДР за № 12016150040003430.
22.09.16 ОСОБА_2 під контролем правоохоронних органів передав, через посередника слідчому ОСОБА_1 25000 гривень в якості хабара для вирішення питання про повернення автомобіля.
За цим фактом прокуратурою Миколаївської області зареєстровано кримінальне провадження №42016150000000164 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та затримано ОСОБА_1 23.09.16 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
22.09.16 наказом начальника ГУНП в Миколаївській області за зазначеним фактом призначено службове розслідування.
23.09.2016 начальник служби кадрового забезпечення Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3, який входив до складу комісії з проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1, відібрав пояснення від останнього. Проте, ОСОБА_1 зазначив про відмову від надання пояснень на підставі ст.63 Конституції України (а.с.50). Вказані обставини підтверджені в суді першої інстанції при допиті ОСОБА_3 в якості свідка. При цьому позивач зазначав, що підпис на вказаному поясненні зроблена ним особисто.
23.09.16 начальником ГУНП в Миколаївській області затверджено висновки службового розслідування, відповідно до якого визнано, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, підтвердилися.
За даними службового розслідування, встановлений факт порушення позивачем службової дисципліни, яке виразилось у порушенні вимог ст.ст.2,9,28,40,91,93 КПК України, а саме: не вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин скоєного кримінального правопорушення за ч.4 ст.358 КК України по факту керування ОСОБА_2 автомобілем "Volkswaghen passat", державний номер НОМЕР_1, з використанням підробленого свідоцтва про реєстрацію автотранспорту, своєчасності здійснення у цьому кримінальному провадженні процесуальних дій, не виконано вказівки прокуратури щодо подальшого розслідування, не вжито передбачених законом заходів щодо належного збирання, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Службовим розслідуванням також встановлено, що після призначення судово-технічної експертизи 28.06.2016 слідчим ОСОБА_1 не проведено жодної слідчої дії по зазначеному кримінальному провадженні, не допитано жодної особи, автомобіль "Volkswaghen passat", державний номер НОМЕР_1, та підроблене свідоцтво про його реєстрацію серії НОМЕР_2 не визнані речовими доказами та не вирішено питання щодо їх належного зберігання.
Внаслідок вказаних дій у висновку службового розслідування зазначено, що слідчим ОСОБА_1 допущено тяганину та тривале неприйняття остаточного процесуального рішення.
За вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, у частині дотримання законодавства, неухильного виконання вимог статутів і наказів начальників, професійного виконання службових обов`язків, нехтуванні принципами законності та завданнями по виявленню і припиненню правопорушень, незабезпеченні законності при провадженні досудового слідства та порушенні вимог ст.ст.2, 9, 28 ч.2, 4 ст.40, 91-93, 98, 100 КПК України, ігноруванні завдань та основаних функцій, покладених на органи досудового розслідування та обов`язків слідчого щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження, нехтуванні основними обов`язками поліцейського, передбаченими ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", ігноруванні вимог ст.1 Закону щодо виконання основної функції Національної поліції - служіння суспільству, вимог ст.6 Закону щодо керування поліції у своїй діяльності принципом верховенства права, порушенні присяги працівника поліції, у частині дотримання вимог законів України, зокрема Закону України "Про запобігання корупції" щодо одержання неправомірної вигоди використовуючи надані службові повноваження пов`язанні з ними можливості, що призвело до скоєння ганебного вчинку у вигляді корупційного правопорушення та, як наслідок, підриву авторитету, престижу та довіри населення до Національної поліції України, що є основною оцінкою діяльності поліції, набутті суспільного резонансу, внаслідок висвітлення події в ЗМІ, слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості Інгульского ВП ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в Національній поліції України за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідного до Дисциплінарного статуту.
23.09.16 начальником ГУНП в Миколаївській області видано наказ №526 о/с "Про покарання працівників Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області", відповідно до якого ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України.
26.09.16 начальником ГУНП в Миколаївській області видано наказ №268 о/с "По особовому складу", яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за ст.77 ч.1 п.6 у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Стаття 62 Конституції України: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину <…>.
Стаття 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут): службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Проходження служби в поліції відповідно до ст.60 Закону України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII врегульовано цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про Національну поліцію" національна поліція служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ст.18 Закону поліцейський зобов`язаний, окрім іншого: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
Статтею 77 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені окремі підстави для звільнення поліцейського, п. 6 ч.1 - у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а п.10 ч.1 - у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV (далі - Статут).
Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.