ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 808/2542/17
адміністративне провадження № К/9901/53412/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Смоковича М.І., Кашпур О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 808/2542/17
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3033 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування наказу,
за касаційною скаргою Військової частини 3033 Національної гвардії України
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року, прийняте у складі колегії суддів: головуючого судді Стрельнікової Н.В.
та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Лукманова О.М., суддів Божко Л.А., Дурасова Ю.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Військової частини 3033 Національної гвардії України (далі - відповідач, ВЧ 3033), в якому просив:
1.1 визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини 3033 південного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України від 27 липня 2017 №584 "Про результати проведення службового розслідування за фактами, викладеними у заяві громадянина ОСОБА_2 ".
2. На обґрунтування позову позивач зазначає, що за результатами проведеного службового розслідування за фактами, викладеними у заяві громадянина ОСОБА_2, за систематичне порушення військової дисципліни та порушення вимог статті 56 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, емоційну поведінку із цивільними особами, що порочить честь і гідність військовослужбовця Національної гвардії України, позивача попереджено про неповну службову відповідність. Позивач вважає оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки:
2.1. по-перше, єдиною підставою для накладення на військовослужбовця стягнення є факт вчинення дисциплінарного проступку, між тим, за наслідками службового розслідування у діях позивача не було виявлено ознак дисциплінарного проступку, про що прямо вказано в пункті 1 оскаржуваного наказу.
2.2 по-друге, позивач вказує, що підставою для проведення службового розслідування стало надходження листа військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України зі скаргою громадянина ОСОБА_2 на некоректну поведінку по відношенню до нього майора ОСОБА_1 . У висновку проведення службового розслідування зазначено, що ОСОБА_2 було подано до Василівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області заяву за даними фактами, а за результатами перевірки Василівським відділом поліції ГУНП в Запорізькій області даних фактів громадянину ОСОБА_2 надано відповідь про те, що фактів правопорушень не встановлено. Матеріальних збитків громадянину ОСОБА_2 не нанесено.
Отже, рішення про проведення відносно ОСОБА_1 службового розслідування було прийнято без наявності достатніх правових підстав, а саме за відсутності встановлених фактів правопорушень та відсутності матеріальних збитків у заявника ОСОБА_2
2.3 втретє, проведене щодо позивача службове розслідування було неповним та необ`єктивним. Так, службовим розслідуванням було лише встановлено, що позивач мав бесіду з ОСОБА_2 та з його слів вів себе емоційно і зухвало. Інших фактичних обставин, їх наслідків, будь-яких неправомірних дій або бездіяльності з боку позивача встановлено не було. Окрім того, при проведенні службового розслідування відповідач обмежився лише поясненнями ОСОБА_2, позивача та запитав на позивача характеристику у командира 1 патрульного батальйону. Відповідачем не було викликано інших осіб, які обізнані або мають відношення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, хоча у своїх поясненнях позивач вказував, що під час його з ОСОБА_2 бесіди був присутній ОСОБА_3 та повідомив про готовність останнього надати пояснення.
2.4. Також в оскаржуваному наказі не вказано, чому до позивача застосовано такий вид дисциплінарного стягнення як попередження про неповну службову відповідність, а не інший менш суворий вид дисциплінарного стягнення, з огляду на те, що у діях позивача встановлено відсутність складу дисциплінарного проступку, а попередження про неповну службову відповідність є досить суворим заходом дисциплінарного впливу.
3. Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечували, вказавши, що твердження позивача про відсутність підстав для видання наказу про призначення службового розслідування є безпідставними, оскільки службове розслідування було призначено з метою з`ясування фактів, викладених у скарзі громадянина ОСОБА_2 та уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини посадових осіб військової частини. Враховуючи, що офіцер Національної гвардії України майор ОСОБА_1 за останній час став на шлях систематичного порушення військової дисципліни, а саме: притягувався до дисциплінарної відповідальності, командиром частини було прийнято рішення оголосити позивачу стягнення - попередження про неповну службову відповідність. Твердження позивача, що єдиною передумовою для накладення дисциплінарного стягнення є вчинення військовослужбовцем дисциплінарного проступку не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки в Дисциплінарному статуті ЗСУ жодного посилання на термін "дисциплінарний проступок" немає.
3.1. Також Статут не містить таких обов`язкових передумов накладення дисциплінарного стягнення, як тільки після скоєння дисциплінарного проступку. Вважає висновки службового розслідування обґрунтованими, а прийнятий наказ правомірним та просить відмовити в позові.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 12 липня 2017 року на адресу командира військової частини 3033 Національної гвардії України надійшов лист від військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України від 07 липня 2017 року №3499 зі скаргою громадянина ОСОБА_2 .. В даній скарзі вказано, що в адресу ОСОБА_2 надходять погрози. 29 червня 2017 року, о 18:00 годині, ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_4, який служить в В/Ч 3033, та при особистій зустрічі повідомив, що у нього оформлені документи на землю пайщиків ОСОБА_2 та він збирається зібрати врожай пшениці, що належить ОСОБА_2 .
5. Керуючись статтею 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, для з`ясування причин і умов вчинення порушення та ступеня вини, командиром ВЧ 3033 Каргаєвим А.І. було видано наказ №563 від 12 липня 2017 року "Про призначення службового розслідування по фактам, викладеним в заяві громадянина ОСОБА_2 ". Для проведення службового розслідування призначено заступника командира частини (з громадської безпеки) полковника ОСОБА_5 . Термін проведення службового розслідування встановлено до 07 серпня 2017 року.
6. За результатами проведеного службового розслідування заступником командира (з громадської безпеки) військової частини 3033 Національної гвардії України Зеленіним А.В. складено висновок проведення службового розслідування по фактам викладеним у заяві громадянина ОСОБА_2, який затверджено т.в.о. командира військової частини 3033 ОСОБА_6 27 липня 2017 року.
6.1. Як зазначено у висновку службового розслідування, 18 липня 2017 року під час особистої зустрічі громадянин ОСОБА_2 пояснив, що в 2006 році він заключив договори оренди земельної ділянки із громадянами ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9 . Терміни дії цих договорів закінчуються 30.05.2017, тому він восени 2016 року посіяв озиму пшеницю. 30 червня 2017 року йому зателефонував ОСОБА_1 та вони домовились про зустріч. Під час зустрічі ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2, що із громадянами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 укладені нові договори оренди земельних ділянок, на підставі цього зерно зберуть. Під час зустрічі ОСОБА_1 вів себе зухвало. Після даної зустрічі ОСОБА_2 поїхав до Василівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області та написав по даному факту заяву. Після перевірки Василівським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області даних фактів, громадянину ОСОБА_2 надана відповідь, що фактів правопорушень не встановлено. Дізнавшись, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині 3033, громадянин ОСОБА_2 поїхав до військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України та там написав заяву.
6.2. Також у висновку службового розслідування вказано, що під час опитування майора ОСОБА_1 встановлено, що між Фермерським господарством "СМЕНА" та громадянами ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 були укладені договори оренди земельних ділянок від 01 червня 2017 року. Орендодавці звернулись до керівництва Фермерського господарства "СМЕНА" з проханням роз`яснити хто їм поверне зерно та заплатить кошти, так як, одна угода закінчилась 30 травня 2017 року, а друга розпочалась 01 червня 2017 року. До ОСОБА_1 звернувся його товариш із керівництва Фермерського господарства "СМЕНА" із проханням поговорити із ОСОБА_2 щодо вирішення спірних питань стосовно урожаю, який знаходиться на земельних ділянках, що в оренді у ФГ "СМЕНА". Дане прохання було обумовлено тим, що ОСОБА_1 проходить службу у правоохоронних органах та більше обізнаний у законодавстві України й знає громадянина ОСОБА_2 та його батьків. Дана бесіда відбулась емоційно, громадянин ОСОБА_2 заявив, що після збирання зерна він розрахується із орендодавцями в грудні 2017 року.
6.3. У висновку службового розслідування заступником командира (з громадської безпеки) військової частини 3033 Національної гвардії України Зеленіним А.В. зроблено висновок, що своєю поведінкою заступник командира 1 патрульного батальйону по роботі з особовим складом майор ОСОБА_1 порушив вимоги статті 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України - військовослужбовці повинні бути ввічливими у спілкуванні з іншими особами, додержуватись громадського порядку. Не дотримання кодексу етичної поведінки військових посадових осіб та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави у Національній гвардії України, пункт 2.3 - військова посадова особа має діяти неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-якого громадянина незалежно від своїх особистих поглядів чи переконань. В ході проведення розслідування командир 1 патрульного батальйону належну характеристику на майора ОСОБА_1 не надав. Матеріальних збитків громадянину ОСОБА_2 не нанесено. Причинами даного випадку стали: 1. Неналежне виконання обов`язків військовослужбовця згідно вимог статутів Збройних Сил України заступником командира 1 патрульного батальйону по роботі з особовим складом майором ОСОБА_1 ; 2. Низькі морально-ділові якості заступника командира 1 патрульного батальйону по роботі з особовим складом майора ОСОБА_1 .
6.4. За результатами проведеного службового розслідування заступником командира (з громадської безпеки) військової частини 3033 Національної гвардії України Зеленіним А.В. в резолютивній частині висновку службового розслідування зазначено:
1. Факти, викладені в заяві громадянина ОСОБА_2 підтвердились частково. В діях заступника командира 1 патрульного батальйону по роботі з особовим складом майора ОСОБА_1 правопорушень не виявлено, тому дані факти дисциплінарним проступком не вважати.
2. За порушення вимог статті 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та емоційну поведінку із цивільними особами, що порочить честь і гідність військовослужбовця Національної гвардії України, заступник командира 1 патрульного батальйону по роботі з особовим складом майора ОСОБА_1 заслуговує стягнення, але враховуючи, що наказом командира військової частини 3033 від 07 липня 2017 року №561 йому оголошено догану, наказом командира військової частини 3033 від 18 липня 2017 року №573 йому оголошено сувору догану, обмежитись останнім.
7. 27 липня 2017 року т.в.о. командира ВЧ 3033 полковником ОСОБА_6 видано наказ №584 "Про результати проведення службового розслідування за фактами, викладеними у заяві громадянина ОСОБА_2 ", за змістом пунктів 1, 2 резолютивної частини якого зазначено:
1. Факти, викладені в заяві громадянина ОСОБА_2 підтвердились частково. В діях заступника командира 1 патрульного батальйону по роботі з особовим складом майора ОСОБА_1 правопорушень не виявлено. Але є факт порушення військової дисципліни, який згідно із наказом командувача Національної гвардії України №333 від 30 травня 2017 року, дисциплінарним проступком не вважати.
2. За систематичне порушення військової дисципліни та порушення вимог статті 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, емоційну поведінку із цивільними особами, що порочить честь і гідність військовослужбовця Національної гвардії України, заступника командира 1 патрульного батальйону по роботі з особовим складом майора ОСОБА_1 - попередити про неповну службову відповідність.
Не погоджуючись із висновками службового розслідування та прийнятим наказом, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
8. Згідно з повідомленням громадянина ОСОБА_2 . Василівським ВП ГУНП в Запорізькій області було проведено розслідування, за результатами якого складено висновок від 12 липня 2017 року № 2247, згідно якого ознак кримінального правопорушення у діях ОСОБА_1 не встановлено, перевірку за зверненням громадянина ОСОБА_2 припинено. Листом від 14 серпня 2017 року № 4939/80/01-2017 Василівське ВП ГУНП в Запорізькій області повідомило ОСОБА_2 про відсутність ознак кримінального чи адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1, про те, що події мають ознаки цивільно-правових відносин.
ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їхнього ухвалення
9. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2018 року, задоволено позов:
9.1 Визнано протиправним та скасовано наказ командира ВЧ 3033 від 27 липня 2017 року № 584 "Про результати проведення службового розслідування за фактами, викладеними у заяві громадянина ОСОБА_2 "
10. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що під час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та як наслідок видання оскаржуваного наказу відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, оскільки відсутні підстави визначені розділом ІІ Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24 жовтня 2014 року № 1133 (далі - Інструкція №1133), для проведення відносно позивача службового розслідування, та того, що за результатами службового розслідування не встановлено факту вчинення позивачем правопорушення, а висновок, складений за результатами такого розслідування не є усебічним та об`єктивним.
ІV Касаційне оскарження
11. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представником відповідача подано до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 18 червня 2018 року.
12. У касаційній скарзі представник відповідача зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій постановлено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Так представник відповідача зазначає, що суди попередніх інстанцій скасовуючи оскаржуваний наказ втрутилися в дискреційне повноваження командира ВЧ 3033, оскільки командир має право видавати накази за результатами службового розслідування та самостійно визначати вид дисциплінарного стягнення.
12.1. Крім того, заявник касаційної скарги звертає увагу, суду касаційної інстанції, що позивач двічі притягався до дисциплінарної відповідальності, а отже обраних командиром ВЧ 3033 вид дисциплінарного стягнення є об`єктивним та відповідає ступеню тяжкості вчиненого позивачем проступку.
12.2. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати рішення суддів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Стягнути із позивача судові витрати.
13. 20 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано із Запорізького окружного адміністративного суду справу № 808/2542/17.
14. Також до Верховного Суду 06 липня 2018 року надійшов відзив позивача, в якому ОСОБА_1 спростовуючи доводи касаційної скарги просить залишити касаційну скаргу ВЧ 3033 без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
15. 10 липня 2018 року справа № 808/2542/17 надійшла до Верховного Суду.
16. 06 травня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06 травня 2020 року № 746/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
17. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів -Кашпур О.В., Смоковича М.І.,
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
18. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
19. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
20. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
21. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
22. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII від 25 березня 1992 року (тут і далі в редакції станом на час виникнення правовідносин, далі - Закон № 2232-XII). Цей Закон також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
25. Згідно з частинами першою та другою статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється:
громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом;
іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
26. Частиною четвертою статті другої Закону № 2232-XII визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
27. Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України №548-XIV від 24 березня 1999 року "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" (тут і далі в редакції станом на час виникнення правовідносин, далі - Статут внутрішньої служби).
28. Частинами другою та четвертою вступу Статуту внутрішньої служби визначено, що Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
28.1. Дія Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та на інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України.