ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.000276
адміністративне провадження № К/9901/31000/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-ремонтне підприємство "Технобуд" до Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Львівській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 (суддя - Качур Р.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2019 (головуючий суддя Матковська З.М., судді Затолочний В.С., Шавель Р.М.),
У С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-ремонтне підприємство "Технобуд" (далі - позивач, Товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2018 №0021561413, №0021581413, якими Товариству зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за вересень 2018 року на 3 153 337,00 грн та збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 608ʼ 143,50 грн, в тому числі: за основним платежем - 405ʼ 429,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 202ʼ 714,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані доводами Товариства, що висновки податкової перевірки про безтоварність господарських операцій з придбання позивачем товарів у ТОВ ʼʼЕлтехкомп НВПʼʼ (правонаступник - ТОВ ʼʼКатро Парсʼʼ) у серпні, вересні 2018 року, за результатами якої були прийняті зазначені податкові повідомлення - рішення, є безпідставними, оскільки операції підтверджуються первинними та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку, контрагент-постачальник товарів мав податкову правосуб`єктність (був зареєстрований платником ПДВ), тоді як висновок контролюючого органу про удаваність господарських операцій ґрунтується на підставі даних інформаційної системи ДФС ʼʼПодатковий блокʼʼ та суб`єктивної оцінки посадових осіб, які проводили перевірку, наданих Товариством документів як недостовірних.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 16.05.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2019, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 20.12.2018 №0021561413, №0021581413.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу щодо порушень Товариством податкового законодавства при визначенні даних податкового обліку за наслідками господарських операцій з придбання товару (трансформаторні підстанції КТП 700/11/0,8 з трансформатором ТМ 700/11/0,8 кВ) у ТОВ ʼʼЕлтехкомп НВПʼʼ є безпідставними, оскільки господарські операції фактично відбулися, підтверджені письмовими доказами (договором поставки, видатковими та податковими накладними, банківськими виписками по рахунку Товариства щодо сплати постачальнику ціни зазначеного обладнання), обладнання використано позивачем в господарській діяльності (при виконанні договору генерального підряду від 17.05.2018 №17-05/18-01 із ТОВ ʼʼСОЛАР ГРІН ТЕХʼʼ). Застосувавши норми статей 44, 134, 135, 198, 201 Податкового кодексу України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про протиправність прийнятих податкових повідомлень - рішень, з приводу правомірності яких виник спір.
ГУ ДПС подало касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2019.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, відповідач вказує на те, що суди попередніх інстанцій неправильно встановили обставини у справі, не дали оцінки обставинам, які наведені у акті перевірки щодо фіктивності операцій з придбання позивачем товару у ТОВ ʼʼЕлтехкомп НВПʼʼ, фінансові показники яких враховані позивачем при визначенні сум податкових зобов`язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість (далі - ПДВ).
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ (набрав чинності 08.02.2020), відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що фактичною підставою для прийняття ГУ ДФС податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки, викладені в акті ʼʼПро результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ БРП "Технобуд" податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018ʼʼ від 07.12.2018 №2810/13-01-14-13/23956631 (далі - акт перевірки).
Згідно з висновком, викладеним в акті перевірки, Товариство порушило, зокрема норми підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), внаслідок чого занизило податок на прибуток за ІІІ квартал 2018 року на 405ʼ 429,00 грн та завищило від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за вересень 2018 року на 3ʼ 153ʼ 336,63 грн.
Висновок контролюючого органу вмотивований тим, що операції з придбання Товариством товару (трансформаторні підстанції КТП 700/11/0,8 з трансформатором ТМ 700/11/0,8 кВ) вартістю15ʼ 766ʼ 683,24 грн (в тому числі, ПДВ - 3ʼ 153ʼ 336,63 грн) у ТОВ ʼʼЕлтехкомп НВПʼʼ (правонаступник -ТОВ ʼʼКатро Парсʼʼ) є такими, що відображені лише в документах бухгалтерського обліку, без їх фактичного здійснення. При цьому контролюючий орган використав податкову інформацію щодо ТОВ ʼʼЕлтехкомп НВПʼʼ, отриману з баз даних ДФС України, та податкову інформацію, отриману за результатами заходів податкового контролю, відповідно до якої основний вид діяльності ТОВ ʼʼЕлтехкомп НВПʼʼ - це консультування з питань комерційної діяльності; товариство не має достатніх матеріально-технічних та трудових ресурсів, які об`єктивно необхідні для здійснення відповідної господарської діяльності (виготовлення реалізованого позивачу обладнання); з жовтня 2018 року не подає податкову та фінансову звітність; згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання ТОВ ʼʼЕлтехкомп НВПʼʼ трансформаторних підстанцій, які були реалізовані позивачу; в наданих позивачем під час перевірки товарно-транспортних накладних не зазначено пункт розвантаження товару; згідно з інформаційними базами даних ДФС придбання позивачем транспортних послуг у Приватного підприємства ʼʼЗахідні енергетичні сполученняʼʼ, яке вказане перевізником в товарно-транспортних накладних, не встановлено; технічні паспорти на обладнання містять інформацію щодо іншої юридичної особи, а не ТОВ ʼʼЕлтехкомп НВПʼʼ.
Зважаючи на ці обставини, контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ ʼʼЕлтехкомп НВПʼʼ не постачало товар (трансформаторні підстанції КТП 700/11/0,8 з трансформатором ТМ 700/11/0,8 кВ), оприбуткований позивачем на бухгалтерському рахунку 281 ʼʼТовари на складіʼʼ. Відтак, позивач повинен був збільшити на 2ʼ 252ʼ 383,00 грн отриманий в ІІІ кварталі 2018 року дохід на вартість безоплатно отриманого товару, джерело походження якого невідомого, та не мав права на збільшення податкового кредиту за березень - серпень 2018 року на загальну суму 3ʼ 153ʼ 336,63 грн.
Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Підпунктом ʼʼаʼʼ пункту 198.1 статті 198 ПК встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України ʼʼПро бухгалтерський облік та фінансову звітністьʼʼ від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.
Відповідно до пунктів 6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 ʼʼВитратиʼʼ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Отже, у податковому обліку витрати, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, та суми ПДВ, включені до податкового кредиту, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та витрати, пов`язані із цією операцією. Податковий кредит, крім іншого, має бути обов`язково підтверджений податковою накладною.