ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/13459/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Мамалуя О. О., Случа О. В.,
за участю секретаря судового засідання Шпорт В. В.,
розглянувши у закритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Верховця А. А., Грека Б. М., Чорногуза М. Г.
від 28.04.2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка"
до Міністерства оборони України
про внесення змін та доповнень до договору
за участю представників:
позивача: Тіньков Д. Л.
відповідача: не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про внесення змін до укладеного між ними державного контракту № 403/1/18/98 від 20.12.2018, а саме:
- до розділу 7 контракту шляхом доповнення його пунктом 7.6. у редакції, наведеній у позовній заяві,
- до пунктів 1 та 2 таблиці специфікації продукції щодо строків постачання продукції шляхом викладення у новій редакції, наведеній у позовній заяві, яка передбачає зміну строку поставки продукції на пізніший термін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ці зміни до зазначеного державного контракту підлягають внесенню відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні контракту, оскільки ці зміни є істотними та суттєво ускладнили виконання позивачем зобов`язань за контрактом, зумовили неможливість своєчасного виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки відповідачу продукції за державним контрактом. За твердженням позивача наявність істотної зміни обставин підтверджується висновком Торгово-промислової палати України № 2101/21-10.4 від 27.08.2019.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
20.12.2018 між Міністерством оборони України як замовником (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" як виконавцем (позивач) був укладений державний контракт на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням № 403/1/18/98 (далі по тексту -контракт), відповідно до якого Виконавець зобов`язався у 2019 році виготовити і поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства продукцію, що поставляється за державним оборонним замовленням, згідно з додатком № 1 до контракту (далі по тексту - Специфікація), а замовник - прийняти її через 2493 військове представництво Міністерства оборони України та вантажоодержувача, зазначеного у специфікації та оплатити таку продукцію.
Підставою укладення контракту є основні показники державного оборонного замовлення на 2018 рік, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 91-2 від 14.02.2018.
У контракті сторони встановили строк поставки продукції.
У пункті 4.2. контракту сторони погодили, що в обґрунтування випадків відповідно до спільного рішення сторони мають право коригувати строки поставки та приймання продукції не пізніше, ніж за 7 (сім) календарних днів до його закінчення, шляхом внесення змін до контракту.
Контракт набуває чинності з моменту його підписання та діє до 30.12.2019 (пункт 10.1. контракту).
У розділі 7 контракту його сторони погодили таке:
- пункт 7.3. сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобов`язань за контрактом у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення контракту та виникли незалежно від волі сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, диверсія, війна, інша небезпечна подія);
- пункт 7.4. Сторона, яка не може виконати зобов`язання за контрактом унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі;
- пункт 7.5. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є Сертифікат, що видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.
Відповідно до пункту 10.3. контракту зміни до контракту можуть бути внесені за взаємною згодою сторін шляхом оформлення додаткової угоди до нього. Питання щодо внесення змін до контракту може вирішуватися сторонами не пізніше ніж за 7 календарних днів до закінчення строку поставки продукції.
У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються в судовому порядку відповідно до законодавства (пункт 9.2. контракту).
З метою виконання умов контракту Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" уклало з контрагентами наступні правочини:
- контракт № 4 від 24.01.2019;
- договір комісії № STE-2-10/-Д/К-19 від 23.04.2019;
- договір № 006/53-171218/ОІ-М від 27.12.2018.
Згідно з умовами контракту № 4 від 24.01.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" та контрагентом Республіки Польща, останній зобов`язався здійснити поставку товару (спеціалізованого посиленого шасі FORD F5550) протягом строку не більше ніж 180 днів, зокрема у липні 2019 року. Однак зобов`язання за вказаним контрактом постачальник виконав лише частково: на 50% від загального обсягу за контрактом. Постачальник листом № 2208/2019 від 22.08.2019 повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" про неможливість своєчасного виконання зобов`язання у повному обсязі у зв`язку з переобладнанням технологічної лінії виробництва на заводі виробника та повідомив орієнтовний термін виконання зобов`язання - вересень 2019 року.
Згідно з умовами договору комісії № STE-2-10/-Д/К-19 від 23.04.2019 Комісіонер зобов`язався за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" (Комітент) за комісійну плату укласти на умовах договору від свого імені в інтересах Комітента зовнішньоекономічний контракт з нерезидентом на постачання засобів військового радіозв`язку, строк поставки виробів - 6 місяців з дати набрання чинності договором та отримання нерезидентом авансу. Комісіонер листом № 31/2/149/6639-19 від 23.08.2019 повідомив Комітента про те, що вироби фактично готові до відвантаження ще з 01.08.2019, проте не можуть бути поставлені з огляду на неотримання дозволу на експорт продукції до України.
Згідно з умовами договору № 006/53-171218/ОІ-М від 27.12.2018 на постачання систем навігації постачальник зобов`язався поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" продукцію у період з квітня 2019 року по серпень 2019 року. Проте постачальник листом № 0060101 від 23.08.2019 повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" про неможливість виконання зобов`язання згідно з узгодженим в договорі графіком та просив відтермінувати строк поставки продукції до 30.09.2019.
13.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" звернулося до Міністерства оборони України з листом № 04092019-08 від 13.09.2019, в якому послалося як на істотну зміну обставин на зазначенні вище обставини несвоєчасного постачання йому контрагентами комплектуючих (складових) для виробництва передбаченої контрактом продукції, якими сторони керувалися при укладенні контракту на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням № 403/1/18/98 від 20.12.2018. Також зазначило, що ці обставини не залежать від волі Товариства, однак настання яких впливає на своєчасність поставки продукції Міністерству, з огляду на що просив внести зміни до контракту в частині строків здачі продукції та перенести їх на іншу, зазначену у листі дату.
Однак Міністерство оборони України відповіді Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" на його лист не надало, що і стало підставою для звернення Товариства до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про внесення змін до укладеного між ними державного контракту № 403/1/18/98 від 20.12.2018, а саме: до розділу 7 контракту шляхом доповнення його пунктом 7.6. у редакції, наведеній в позовній заяві, та до пунктів 1 та 2 таблиці специфікації продукції щодо строків постачання продукції шляхом викладення у запропонованій новій редакції відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України у зв`язку зі істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні контракту.
За твердженням позивача ці зміни є істотними, оскільки суттєво впливають на можливість своєчасного та якісного виконання позивачем як виконавцем своїх зобов`язань з поставки продукції за контрактом, суттєво ускладнили виконання позивачем цих зобов`язань, сторони при укладенні державного контракту та при погодженні строку поставки продукції за державним контрактом виходили зі своєчасного постачання контрагентами комплектуючих для виробництва продукції за державним контрактом та не могли передбачити, що ці обставини істотно зміняться. За твердженням позивача наявність істотної зміни обставин підтверджується науково-практичним висновком Торгово-промислової палати України № 2101/21-10.4 від 27.08.2019.
3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.
Господарський суд міста Києва рішенням від 19.11.2019 задовольнив позовні вимоги повністю. Вніс зміни до розділу 7 контракту, доповнивши його пунктом 7.6. у наступній редакції:
" 7.6. Продовження строку (терміну) виконання зобов`язань (постачання товару) можливе у випадку істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за контрактом у разі, якщо вони змінилися настільки, що, якби Сторони могли це передбачити, вони не уклали б контракт, або уклали б його на інших умовах. У разі істотної зміни обставин, якими Сторони керувалися при укладенні контракту, він може бути змінений або розірваний за згодою Сторін.
Доказом виникнення істотної зміни обставин, що впливають на можливість виконання своїх обов`язків за договором є відповідний документ, виданий Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами".
Вніс зміни до Специфікації продукції, що поставляється за державним оборонним замовленням, до державного контракту № 403/1/18/98 від 20.12.2018, щодо строків постачання продукції, виклавши цю умову у новій редакції.
Стягнув з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" судові витрати у розмірі 3 842,00 грн.
Місцевий господарський суд визнав позовні вимоги обґрунтованими та виходив з того, що позивач довів, а відповідач не спростував факту існування у Виконавця (позивача) усіх умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, обов`язкових для внесення змін до контракту в судовому порядку. За висновком суду істотна зміна обставин, яку сторони не могли передбачити при укладенні державного контракту підтверджується та обґрунтовується наданим позивачем висновком Торгово-промислової палати України № 2101/21-10.4 від 27.08.2019, позивач довів належними та допустимими доказами наявність підстав вважати, що невнесення змін до контракту призведе до істотного порушення умов правочину та завдасть шкоди позивачу.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 28.04.2020 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2019, ухвалив нове рішення, яким у позові відмовив, стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" на користь Міністерства оборони України 5 763,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не довів належними засобами доказування наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні контракту, та не надав доказів існування усіх чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, необхідних для внесення змін до контракту у зв`язку з істотною зміною обставин, а наведені позивачем обставини несвоєчасного виконання контрагентами позивача своїх зобов`язань за договорами/контрактом, що були укладені позивачем з метою виконання умов державного контракту, в якості підстави для внесення змін до державного контракту за своєю правовою природою не є об`єктивними обставинами, які унеможливлюють належне (своєчасне) виконання зобов`язань позивачем за договором, а мають характер звичайних ризиків підприємницької діяльності.
Суд апеляційної інстанції визнав неналежним доказом у справі наданий позивачем висновок Торгово-промислової палати України № 2101/21-10.4 від 27.08.2019, оскільки встановлені у цьому висновку обставини несвоєчасного виконання контрагентами позивача своїх договірних зобов`язань стосуються правовідносин позивача з контрагентами за цими договорами, ці обставини не мають безумовний характер невідворотних обставин та не є у цьому випадку підставою для внесення змін до державного контракту.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2020, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 залишити в силі.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
В якості підстав касаційного оскарження скаржник зазначив:
- пункт 1 абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та послався на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не врахував висновок Верховного Суду щодо застосування статті 652 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 926/917/18;
- пункт 3 абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та послався на неправильне застосування судом апеляційної інстанції статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах.
Також скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції:
- помилково врахував правові висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 21.02.2011 у справі № 9/219-09, обставини у якій є іншими, ніж обставини у цій справі № 910/13459/19, не врахував, що у справі № 9/219-09 в обґрунтування істотної зміни обставин були наведені обставини, які є іншими, ніж обставини у цій справі;
- дійшов помилкового висновку про те, що наданий позивачем висновок Торгово-промислової палати України № 2101/21-10.4 від 27.08.2019 є неналежним доказом у справі та має рекомендаційний характер, зробив цей висновок з неправильним застосуванням статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", висновок Верховного Суду щодо застосування якої відсутній. За твердженням позивача відповідно до частини 2 статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" висновок Торгово-промислової палати України № 2101/21-10.4 від 27.08.2019 як експертний документ є обов`язковим для застосування на всій території України та підтверджує наявність істотної зміни обставин, яка є підставою для внесення змін до державного контракту.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.
Позиція Верховного Суду.
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.
Касаційний господарський суд, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, надану судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 4 статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Отже за загальним правилом зміна договору допускається лише за згодою сторін. У такому випадку про зміну договору сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд. Разом з тим законодавець передбачає випадки, коли зміна договору можлива в односторонньому порядку за умови, якщо це прямо передбачено відповідним законом або договором, а також у судовому порядку, коли розгляд питання про внесення змін до договору передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін. При цьому на розгляд суду можуть передаватися вимоги про внесення змін до договору не з будь-яких підстав, а у випадках, передбачених законом або договором.
Враховуючи те, що позивач у цій справі не одержав від відповідача відповіді на пропозицію внести зміни до укладеного між ними державного контракту № 403/1/18/98 від 20.12.2018, а саме: до розділу 7 контракту шляхом доповнення його пунктом 7.6. та до пунктів 1 та 2 таблиці специфікації продукції щодо строків постачання продукції, спір щодо внесення змін до зазначеного державного контракту був переданий позивачем на вирішення суду, що узгоджується з вимогами частини 4 статті 188 Господарського кодексу України.
Підставами для внесення змін до договору, передбаченими законом, є: істотне порушення договору його стороною (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України), істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 Цивільного кодексу України), інші випадки, встановлені договором або законом (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України).
У цій справі позивач підставою для внесення змін до державного контракту визначив істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, передбачену статтею 652 Цивільного кодексу України.
За змістом частин першої та другої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;