Постанова
іменем України
08вересня 2020 року
м. Київ
справа №640/8605/15-к
провадження № 51-1373км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої Крет Г. Р.,
суддів Голубицького С. С., Григорʼєвої І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Дегтяр Л. О.,
прокурора Браїла І. Г.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Боклача О. В.,
потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скаргизасудженого ОСОБА_1 та його захисника Абросимова О. С. на вироки Київського районного суду м. Харкова від 11 червня 2018 року та Харківського апеляційного суду від 21 лютого 2020 року, а також потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на вирок Харківського апеляційного суду від 21 лютого 2020 року у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вирокомКиївського районного суду м. Харкова від 11 червня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 3 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів у провадженні.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть двох потерпілих та тяжкі тілесні ушкодження третій потерпілій, за обставин, викладених у вироку.
Як установив місцевий суд, ОСОБА_1 10 вересня 2014 року близько 17:20, керуючи технічно справним автомобілем ЗАЗ-ЕF-6950 (державний номерний знак НОМЕР_1 ) і рухаючись по вул. Тахіаташській у напрямку вул. Шевченко в м. Харкові, усупереч вимогам пунктів 16.3, 16.11 та дорожньогознака 2.1 "Дати дорогу" Правил дорожнього руху виїхав на головну дорогу на вул. Шевченко для виконання маневру повороту ліворуч, не поступився дорогою автомобілю "Ауді А6" (державний номерний знак НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_4, який у цей час рухався по вул. Шевченко зліва направо по ходу руху, та допустив з ним зіткнення.
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) пасажири автомобіля ЗАЗ-ЕF-6950: ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці, ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень померла в лікарні 22 вересня 2014 року, ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження.
Харківський апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання та 21 лютого 2020 рокуухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.В іншій частині вирок суду залишив без змін.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Абросимов О. С. просить скасувати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Аргументуючи свої вимоги, захисник зазначає, що суд апеляційної інстанції, призначаючи ОСОБА_1 реальне покарання, не в повній мірі врахував думку потерпілих, усупереч ч. 1 ст. 404 КПК не взяв до уваги всебічних заперечень сторони захисту, а своє рішення про неможливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства обґрунтував лише незворотними наслідками.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати на підставі пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) постановлені щодо нього судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. В уточненні до касаційної скарги засуджений просить застосувати до нього положення ст. 75 КК та звільнити його від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку. На обґрунтування свого прохання зазначає, що апеляційний суд при розгляді справи не в повній мірі врахував його особу, що позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, надавав допомогу потерпілим.
У касаційних скаргах потерпілі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять змінити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1, застосувати до останнього положення ст. 75 КК та звільнити його від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку. Аргументуючи свої вимоги, скаржники у касаційних скаргах та в уточненнях до них зазначають, що апеляційний суд, призначаючи ОСОБА_1 реальне покарання, не повною мірою врахував характер взаємовідносин винного з потерпілими, які просили не позбавляти його волі, особу засудженого, який позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину та допомагає батькам похилого віку, що мають незадовільний стан здоров`я, а також те, що змоменту події минуло більше п`яти років. Крім того, потерпіла ОСОБА_3 також наголошує, що ОСОБА_1 надавав їй матеріальну допомогу під час лікування.
Разом із цим, скаржники зазначають, що суди не зважили на порушення правил дорожнього руху іншим учасником ДТП.
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції засуджений, його захисник та потерпілі просили задовольнити касаційні скарги, а прокурор заперечував проти їх задоволення, однак зазначив, що вважає за можливе пом`якшити ОСОБА_1 покарання на підставі ст. 69 КК.