Постанова
Іменем України
07 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 1328/6512/12
провадження № 61-4125св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
заявник - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар",
боржники: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
заінтересована особа - публічне акціонерне товариство "ВіЕсБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 28 травня 2019 року у складі судді Єзерського Р. Б. та постанову Львівського апеляційного суду від 20 січня 2020 року у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авістар" (далі - ТОВ "ФК "Авістар") звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Заява мотивована тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 15 травня 2013 року було солідарно стягнуто з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" (далі - ПАТ "Фольксбанк"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "ВіЕсБанк" (далі - ПАТ "ВіЕсБанк"), заборгованість за кредитним договором від 26 вересня 2008 року у загальному розмірі 92 135,83 дол., що за курсом Національного банку України становить 736 441,69 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02 грудня 2014 року, під час примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15 травня 2013 року, було затверджену мирову угоду між ПАТ "Фольксбанк", ОСОБА_1, ОСОБА_2 .
На підставі визнаної сторонами мирової угоди судом були видані два виконавчі листи, а саме:
- виконавчий лист у справі № 1328/6512/12, виданий Шевченківським районним судом м. Львова, відносно ОСОБА_1 ;
- виконавчий лист у справі № 1328/6512/12, виданий Шевченківським районним судом м. Львова, відносно ОСОБА_2 .
Виконавчий лист відносно ОСОБА_1 було пред`явлено до примусового виконання до Личаківського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області та 16 серпня 2016 року скеровано до Буського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області і виконавче провадження закрито у зв`язку із закінченням виконання.
Виконавчий лист відносно ОСОБА_2 пред`явлено до примусового виконання до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, який 28 грудня 2018 року повернуто стягувачу.
06 вересня 2016 року між ПАТ "ВіЕсБанк" і ТОВ "ФК "Авістар" було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором від 26 вересня 2008 року відносно ОСОБА_1 і договір про відступлення права вимоги за договором поруки від 26 вересня 2008 року відносно ОСОБА_2 .
Вказувало, що відповідно до умов вказаних договорів про відступлення прав вимоги від 06 вересня 2016 року та згідно з положеннями статті 512 ЦК України ТОВ "ФК "Авістар" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ПАТ "ВіЕйБі Банк", включно і до боржників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
На підставі вказаного ТОВ "ФК "Авістар" просило суд замінити сторону виконавчого провадження із ПАТ "ВіЕйБі Банк" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Кредит-капітал".
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 28 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 20 січня 2020 року, заяву ТОВ "ФК "Авістар" задоволено.
Замінено стягувача - ПАТ "Фольксбанк", який має назву після зміни ПАТ "ВіЕсБанк", на його правонаступника ТОВ "ФК "Авістар" за виконавчим листом у справі № 1328/6512/12 (№ 2/466/334/13), виданого Шевченківським районним судом м. Львова відносно ОСОБА_1 .
Замінено стягувача - ПАТ "Фольксбанк", який має назву після зміни ПАТ "ВіЕсБанк", на його правонаступника ТОВ "ФК "Авістар" за виконавчим листом у справі № 1328/6512/12 (№ 2/466/334/13), виданого Шевченківським районним судом м. Львова відносно ОСОБА_2 .
Задовольняючи заяву ТОВ "ФК "Авістар" про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідно до договорів про відступлення прав вимоги від 06 вересня 2016 року ТОВ "ФК "Авістар" набуло статусу нового кредитора, а тому, враховуючи положення статті 512 ЦК України, частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" і частину першу статті 442 ЦПК України, наявні підстави для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Авістар" відмовити.
Підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16, провадження № 12-97гс18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ "ФК "Авістар", оскільки не перевірили спеціальної господарської правосуб`єктності останнього на проведення господарської діяльності та на право укладення договору факторингу. Крім того, судами не враховано, що заміна сторони стягувача можлива тільки після відкриття виконавчого провадження, оскільки у частині першій статті 442 ЦПК України визначено, що це питання може бути вирішено лише у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження. Разом з тим, суди не звернули увагу на те, що виконавче провадження відносно нього було закінчено у зв`язку з виконанням, а відносно ОСОБА_2 - виконавчий документ повернуто стягувачу, тобто виконавче провадження є завершеним.
Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 15 травня 2013 року було солідарно стягнуто з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПАТ "Фольксбанк", правонаступником якого є ПАТ "ВіЕсБанк", заборгованість за кредитним договором від 26 вересня 2008 року у загальному розмірі 92 135,83 дол., що за курсом Національного банку України становить 736 441,69 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02 грудня 2014 року, під час примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15 травня 2013 року, було затверджену мирову угоду між ПАТ "Фольксбанк", ОСОБА_1, ОСОБА_2 .
На підставі визнаної сторонами мирової угоди судом були видані два виконавчі листи, а саме:
- виконавчий лист у справі № 1328/6512/12, виданий Шевченківським районним судом м. Львова, відносно ОСОБА_1 ;
- виконавчий лист у справі № 1328/6512/12, виданий Шевченківським районним судом м. Львова, відносно ОСОБА_2 .
Виконавчий лист відносно ОСОБА_1 було пред`явлено до примусового виконання до Личаківського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області та 16 серпня 2016 року скеровано до Буського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області і виконавче провадження закрито у зв`язку із закінченням виконання на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".
Виконавчий лист відносно ОСОБА_2 пред`явлено до примусового виконання до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, який 28 грудня 2018 року повернуто стягувачу.
06 вересня 2016 року між ПАТ "ВіЕсБанк" і ТОВ "ФК "Авістар" було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором від 26 вересня 2008 року відносно ОСОБА_1 і договір про відступлення права вимоги за договором поруки від 26 вересня 2008 року відносно ОСОБА_2 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.