1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


14 вересня 2020 року

м. Київ


справа № 711/5269/18


провадження № 61-12331 св 19


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивача - адвокат Огородній Андрій Борисович;

відповідач - ОСОБА_2 ;

представник відповідача - ОСОБА_3,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суд м. Черкаси від 02 квітня 2019 року у складі судді Позарецької С. М. та постанову апеляційного суду Черкаської області від 30 травня 2019 року у складі колегії суддів: Храпка В. Д., Вініченка Б. Б., Пономаренка В. В.,


ВСТАНОВИВ:


1. Описова частина


Короткий зміст позовних вимог


У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини.


Позовна заява мотивована тим, що з вересня 2001 року по травень 2009 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . У шлюбі народилася дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 січня 2010 року із ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітної плати (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07 грудня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття.

Вказувала, що відповідач не сплачує аліменти, станом на 15 червня 2018 року утворилася заборгованість у розмірі 66 291,50 грн.


Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути із ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 31 337,73 грн


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Придніпровського районного суд м. Черкаси від 02 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) в розмірі 31 337,73 грн за прострочення протягом часу з 01 квітня 2013 року по 01 червня 2018 року сплати аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирішено питання розподілу судових витрат.


Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до довідки-розрахунку заборгованості по аліментах від 15 червня 2018 року, виданої державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - Придніпровський ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області) Дьо Л. С., заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 по сплаті аліментів становить 66 291,50 грн за період часу з квітня 2013 року по червень 2018 року включно.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 січня 2019 року, яка залишена без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 05 березня 2019 року, ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні скарги на дії, бездіяльність, рішення державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області. Зокрема, відмовлено й у скасуванні розрахунку заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні щодо виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 .

Дослідивши надані докази, суд першої інстанції погодився із розрахунком позивача про те, що за період із квітня 2013 року по травень 2018 року загальний розмір неустойки становить 497 189,65 грн. Враховуючи межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.


Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції


Постановою апеляційного суду Черкаської області від 30 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2019 року скасовано.

Позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) в розмірі 31 337,73 грн за прострочення протягом часу з 01 квітня 2013 року по 01 червня 2018 року сплати аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .


Постанова апеляційного суду мотивована тим, що предметом позову по даній справі є стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів, а не стягнення аліментів, а тому суд першої інстанції неправильно розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження. Посилаючись на положення пункту 1 частини четвертої статті 274, пункту 7 частини третьої статті 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції постановив нове рішення.

Апеляційний суд погодився із розрахунком розміру пені по аліментах. Оскільки позивач у своєму позові просила стягнути із відповідача неустойку у розмірі 31 337,73 грн, що значно менше від розрахунку, який повинен застосовуватися по даній справі, враховуючи принцип диспозитивності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача неустойки за прострочення сплати аліментів у вказаному позивачем розмірі.

Інші доводи апеляційної скарги щодо неповноти судової перевірки та невідповідності висновків суду обставинам у справі суд апеляційної інстанції вважав безпідставними.


Короткий зміст вимог касаційної скарги


У липні 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 15 липня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 711/5269/18 із Придніпровського районного суд м. Черкаси.


У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.


Аргументи учасників справи


Доводи особи, яка подала касаційну скаргу


Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили всі обставини у справі та надані докази, не врахували незаконність дій виконавчої служби щодо неправильного нарахування суми боргу по аліментах при виконанні рішення суду, що стало наслідком безпідставного стягнення пені.


Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу


У серпні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що доводи скарги є безпідставними, не спростовують правильності рішення суду першої інстанції, оскільки ОСОБА_2 із квітня 2013 року перестав сплачувати аліменти, внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої державний виконавець визначив правильно. Відповідач ухилявся від сплати аліментів, хоча є працездатним. Висновки апеляційного суду є помилковими, оскільки ця справа є малозначною в силу своїх властивостей, а тому суд першої інстанції правильно розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження.


Фактичні обставини справи, встановлені судами


Судами встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 01 вересня 2001 року по 19 травня 2009 року.


Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .


Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 січня 2010 року із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини всіх доходів та заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 грудня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття.

На виконання вказаного судового рішення Придніпровським районним судом м. Черкаси 28 січня 2010 року видано виконавчий лист, який передано на примусове виконання через Придніпровський ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області. 30 січня 2010 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження.


У грудні 2013 року позивач зареєструвала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_1 .


Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості по аліментах від 15 червня 2018 року, виданої державним виконавцем Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Дьо Л. С., заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 по сплаті аліментів становить 66 291,50 грн за період часу з квітня 2013 року по червень 2018 року включно.


................
Перейти до повного тексту