Постанова
Іменем України
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 285/2751/19-ц
провадження № 61-7761св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 листопада 2019 року
у складі судді Мозгового В. Б. та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 квітня 2020 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М.,
Талько О. Б., Коломієць О. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що вона є власником частини будинку
АДРЕСА_1 .
В іншій частині будинку проживає ОСОБА_2 - нова дружина її колишнього чоловіка. Зазначала, що відповідачка проживає без реєстрації
у будинку після смерті свого чоловіка, який був власником нерухомого майна та створює нестерпні умови для проживання. Так, ОСОБА_2 на земельній ділянці біля будинку самовільно збудувала тимчасову господарську споруду, в якій вирощує тварин, а тому в дворі стоїть нестерпний сморід. Окрім того, відповідачка у порушення санітарних норм та правил біля будинку облаштувала вигрібну яму. З приводу таких незаконних дій відповідачки вона неодноразово зверталася до органів місцевої влади, внаслідок чого останню було притягнуто до адміністративної відповідальності. Вона є інвалідом другої групи та через протиправні дії відповідачки зазнала душевних страждань.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати відповідачку усунути створені нею перешкоди, а саме: тимчасову господарську споруду та вигрібну яму, які розташовані за адресою:
АДРЕСА_1 , шляхом їх знесення та засипання, а також стягнути з відповідачки на її користь на відшкодування моральної шкоди 5 тис. грн.
Протокольною ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 жовтня 2019 року до участі у справі в якості третіх осіб залучено: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 листопада 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того,
що позивачкою належними та допустимими доказами не доведено, чим
саме порушуються її право власності, а також, що перебудова спірної господарської споруди неможлива і відповідачка відмовляється від її перебудови. Також позивачкою не доведено, ким і коли було облаштовано вигрібну яму, які державні будівельні норми та правила були порушені при її облаштуванні і які саме її права було порушено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 01 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області
від 08 листопада 2019 року - без змін.
Погоджуючись із висновками міськрайонного суду, апеляційний суд також зазначив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи. Позивачкою не доведено відсутність технічної можливості виконати перебудову спірного об`єкту нерухомості, як і не доведено, що облаштування відповідачкою вигрібної ями суперечить вимогам державних будівельних норм "Планування і забудова територій" та державним санітарним нормам та правилам утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України
від 17 березня 2001 року № 145, та Закону України "Про благоустрій населених пунктів".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 листопада 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 квітня 2020 року. Відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали
з Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області.
У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про усунення перешкод
у користуванні власністюшляхом знесення самочинного будівництва та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 листопада 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 квітня 2020 року призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки належним чином не дослідили подані нею докази, зокрема, висновки комунальної служби виконавчого комітету міської ради про
те, що відповідачкою незаконно збудовано тимчасову господарську
споруду з порушенням будівельних та санітарних норм. Зазначене
також підтверджується відповіддю Новоград-Волинського районного управління головного управління держпродспоживслужби в Житомирській області від 11 вересня 2019 року. Внаслідок таких незаконних дій відповідачку було притягнуто до адміністративної відповідальності. При цьому відповідачка не є, а ні власником частини житлового будинку, а ні власником чи користувачем земельної ділянки, на якій вона без відповідних дозволів та погоджень із нею, як власником сусідньої земельної ділянки, незаконно спорудила на межі господарську споруду та вигрібну яму. При цьому відповідачка позов не визнала, тому й перебудовувати суд не вказав, кому саме і яким чином.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення
є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Позивачкою не надано доказів, з яких можливо було встановити, що господарська споруда та вигрібна яма дійсно створюють їй перешкоди у користуванні власністю та в чому полягають ці перешкоди. Також не надано доказів, що господарська споруда та вигрібна яма забруднюють в її частині домоволодіння повітря та що саме відповідачка створила такі перешкоди. Тобто позивачкою не доведено наявність порушеного права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником 47/100 часток будинку АДРЕСА_1, який складається
із двох окремих частин, що виділені в натурі згідно з ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 березня 2007 року у справі № 2-062/2007 (а. с. 4, 5).
Власником 53/100 вказаного будинку значиться ОСОБА_5, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер (а. с. 23, 25).
Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Новоград-Волинського нотаріального округу Житомирської області від 03 жовтня 2019 року спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли його діти: ОСОБА_6, ОСОБА_4, а також його малолітні доньки: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3, матір`ю яких
та дружиною померлого є ОСОБА_2 (відповідач у справі), яка відмовилася від прийняття спадщини (а. с. 67).
Згідно з ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 березня 2007 року у справі № 2-062/2007, якою було затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_5
щодо розподілу будинку, кожному із них було виділено у користування по 1/2 частці земельної ділянки.
18 грудня 2018 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Новоград-Волинської міської ради ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення пункту 5.3.8. Правил благоустрою територій міста, а саме за необлаштування водовідведення на житловому будинку АДРЕСА_2 та за самовільну побудову тимчасової деревʼяної споруди (сарай) на спільній межі (а. с. 48).
Аналогічні порушення зазначені у висновку управління житлово-комунального господарства, енергозбереження та комунальної власності Новоград-Волинської міської ради Житомирської області по результатам перевірки письмового звернення ОСОБА_2 від 15 серпня
2019 року (а. с. 26).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.