1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України

09 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 381/1425/19-ц

провадження № 61-9175 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Велика Снітинка Фастівського району Київської області;

відповідачі: Великоснітинська сільська рада Фастівського району Київської області, ОСОБА_1 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу прокурора Київської області на ухвалу Київського апеляційного суду

від 20 березня 2020 року у складі судді Чобіток А. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року заступник керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади

с. Велика Снітинка Фастівського району Київської області звернувся до суду з позовом до Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання рішення сільської ради недійсним та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння на користь територіальної громади.

Позовна заява мотивована тим, що за результатами аналізу додержання вимог земельного законодавства на території Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області було виявлено порушення вимог земельного законодавства під час передачі земельних ділянок

у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства. А саме рішенням Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області від 06 березня 2018 року затверджено проєкт землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку

для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1200 га, що розташована у с. Велика Снітинка Фастівського району Київської

області. Відповідно до планово-картографічних матеріалів, складених за результатами топографо-геодезичних вишукувань, вказана земельна ділянка повністю накладається на землі водного фонду, а саме на прибережну захисну смугу р. Снітка. У зв`язку з цим рішення Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області

від 06 березня 2018 року щодо затвердження проєкту землеустрою

та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки є незаконним та підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка - витребуванню із чужого незаконного володіння.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2019 року у складі судді Соловей Г. В. позов заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави

в особі територіальної громади с. Велика Снітинка Фастівського району Київської області залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що прокурором належними та допустимими доказами не доведено, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 березня 2020 року

апеляційну скаргу прокурора Київської області на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2019 року

у вищевказаній справі, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків, визнано неподаною та повернуто заявникові у зв`язку з невиконанням ухвали Київського апеляційного суду від 21 лютого 2020 року.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що прокурором не сплачено у повному обсязі, визначений ухвалою Київського апеляційного суду від 21 лютого 2020 року, судовий збір за подання апеляційної скарги

у частині майнової вимоги відповідно до ставки за вимогу майнового характеру із розрахунку 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме 1,5% від ціни позову, виходячи із суми експертної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі прокурор Київської області, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу апеляційного

суду скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року клопотання прокурора Київської області про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задоволено. Поновлено прокурору Київської області строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 20 березня 2020 року. Відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Фастівського міськрайонного суду Київської області.

У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2020 року справу за позовом заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області

в інтересах держави в особі територіальної громади с. Велика Снітинка Фастівського району Київської області до Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання рішення сільської ради недійсним та витребування земельної ділянки

із чужого незаконного володіння на користь територіальної громади призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга прокурора Київської області мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про залишення апеляційної скарги прокурора без руху у зв`язку з несплатою у повному обсязі за її подання судового збору та, як наслідок, повернення апеляційної скарги заявнику, оскільки не врахував, що положенням частини другої статті 185 ЦПК України передбачено обов`язок суду при залишенні позовної заяви без руху з підстав несплати судового збору у встановленому законом розмірі зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). При цьому, вказуючи на необхідність сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в частині майнової вимоги відповідно до ставки за вимогу майнового характеру - 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме 1,5% від ціни позову, виходячи із суми експертної грошової оцінки земельної ділянки, апеляційний суд не звернув уваги на те, що спірна земельна ділянка безоплатно вибула із комунальної власності і на момент пред`явлення позову її експертної грошової оцінки проведено ніким не було.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 лютого 2020 року клопотання прокурора Київської області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2019 року задоволено. Поновлено прокурору Київської області строк на апеляційне оскарження рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2019 року. Апеляційну скаргу прокурора Київської області на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2019 року залишено без руху, з наданням строку для усунення її недоліків, а саме оплати судового збору.

У березні 2020 року виконувач обовʼязків прокурора Київської області надіслав до апеляційного суду лист, в якому, не погоджуючись із висновками суду щодо залишення апеляційної скарги без руху, просив суд вирішити питання щодо перерахунку суми судового збору за подання апеляційної скарги та визначити остаточну його суму у розмірі 5 763 грн,

а у разі незадоволення цієї вимоги - продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 березня 2020 року апеляційну скаргу прокурора Київської області на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2019 року у вищевказаній справі, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків, визнано неподаною та повернуто заявникові у зв`язку

з невиконанням вимог ухвали Київського апеляційного суду від 21 лютого

2020 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального

кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження


................
Перейти до повного тексту