Постанова
Іменем України
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 207/380/16-ц
провадження № 61-42016 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи";
відповідач - ОСОБА_1 ;
третя особа - ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2018 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 26 жовтня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ВАТ "Сведбанк"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк") та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 19 600 доларів США зі сплатою 11,9 % річних строком до 25 жовтня 2017 року.
У той же день для забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, за яким останній передав в іпотеку банку належну йому на праві власності двокімнатну кімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк", який є правонаступником акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк", та товариством з обмеженою відповідальністю "Факторинговою компанією "Вектор Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор Плюс") було укладено договір факторингу, за яким банк відступив фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах.
Також 28 листопада 2012 року між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договір факторингу, за яким позивачу було відступлено права вимоги заборгованості по кредитним договорам та договорам забезпечення. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2. договору банк відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить банку на підставі документації. З моменту відступлення банком фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору. Разом з правами вимоги до фактора переходять всі пов`язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов`язкових платежів.
Отже, унаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу нового кредитора за кредитним договором, позичальником за яким є ОСОБА_2, та іпотечним договором, іпотекодавцем за яким є ОСОБА_1 .
Позичальник належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконував, на вимоги не реагував, унаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 08 лютого 2016 року, становила 901 596 грн 24 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 18 133 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України складало 469 880 грн 32 коп.; за відсотками у розмірі 16 660 доларів 21 цент США, що за офіційним курсом Національного банку України складало 431 715 грн 92 коп.
Ураховуючи викладене, ТОВ "Кредитні ініціативи" просило суд у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 26 жовтня 2007 року, яка станом на 08 лютого 2016 року становила 901 596 грн 24 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 469 880 грн 32 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 431 715 грн 92 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 41,8 кв. м та житловою 26,3 кв. м, та належить Іпотекодавцеві на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 грудня 2006 року, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України "Про виконавче провадження", за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2017 року у складі судді Юрченко І. М. у задоволенні позову ТОВ "Кредитні ініціативи" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано суду доказів про отримання фактором від банку попереднього письмового дозволу (погодження) Спостережної Ради банку про згоду на наступне відступлення (або будь-яке інше відчуження) фактором прав вимоги заборгованості до боржників будь-яким третім особам, хоча договором встановлено, що таке відчуження допускається виключно за умови отримання фактором від банку попереднього письмового дозволу (погодження) Спостережної Ради банку. На час укладення між ТОВ "ФК "Вектор плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" договору про відступлення права вимоги існували обмеження щодо укладення договорів факторингу, які встановлені пунктом 1 Положення про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг, що затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231, в частині набуття фактором відступленого права грошової вимоги за договорами факторингу до боржників - фізичних осіб.
Позивач відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України використав право достроково стягнути заборгованість за кредитним договором, звернувшись 15 листопада 2010 року до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 22 752 долари 90 центів США з ОСОБА_2, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня після звернення до суду з відповідним позовом. Отже банк, звернувшись з позовом до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки у лютому 2016 року, пропустив строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено. Рішення Баглійського районного суду Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено. На користь ТОВ "Кредитні ініціативи" у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 26 жовтня 2007 року, яка станом на 08 лютого 2016 року становила 901 596 грн 24 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 469 880 грн 32 коп., заборгованість по відсотках у розмірі 431 715 грн 92 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 41,8 кв. м та житловою площею 26,3 кв. м, та належить іпотекодавцеві на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 грудня 2006 року, шляхом проведення прилюдних торгів згідно з Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною не нижчою за 189 730 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позичальник зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, унаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої визначено відповідно до умов договору та вимог закону, а тому наявні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, права вимоги за яким перейшли до позивача. Доказів визнання недійсними кредитного договору, договорів факторингу, укладених між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "ФК "Вектор Плюс", а також між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" матеріали справи не містять. Відтак, не можуть вважатися вірними висновки суду першої інстанції щодо неотримання згоди спостережної ради банку на відступлення права вимоги ТОВ "ФК "Вектор Плюс" на користь ТОВ "Кредитні ініціативи", як підстави для відмови у задоволенні позову.
Крім того, судом першої інстанції помилково застосовано строк позовної давності, так як відповідно до пункту 18 іпотечного договору від 26 жовтня 2007 року договір діє до повного виконання позичальником основного зобов`язання. Оскільки заборгованість позичальником не погашена, інші підстави припинення зобов`язання відсутні, а, отже, основне зобов`язання продовжує існувати, тому продовжує існувати й іпотечне зобов`язання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2018 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 207/380/16-ц з Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
У грудні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що на час укладення між ТОВ "ФК "Вектор плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" договору про відступлення права вимоги існували обмеження щодо укладення договорів факторингу, які встановлені пунктом 1 Положення про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг, що затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231, в частині набуття фактором відступленого права грошової вимоги за договорами факторингу до боржників - фізичних осіб.
Також не погоджувалася з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для застосування строку позовної давності.
13 січня 2009 року на адресу ОСОБА_1 було направлено вимогу про дострокову сплату заборгованості за кредитним договором у повному обсязі у тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги.
15 листопада 2010 року ПАТ "Сведбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 22 752 долари 90 центів США з ОСОБА_2, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, який рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 13 листопада 2013 року у справі № 2-70/12 було задоволено.
Таким чином пред`явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом є зміною строку виконання зобов`язання та зумовлює перебіг позовної давності, а тому позивачем пропущено строк позовної давності.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2019 року ТОВ "Кредитні ініціативи" подало заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначало, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим. Відтак, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26 жовтня 2007 року між ВАТ "Сведбанк" (далі - ВАТ "Сведбанк"), правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 19 600 доларів США зі сплатою 11,9 % річних строком до 25 жовтня 2017 року.
У той же день для забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, за яким останній передав в іпотеку банку належну йому на праві власності 2-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк", який є правонаступником акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк", ТОВ "ФК "Вектор Плюс" було укладено договір факторингу, за яким банк відступив фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах.
28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк", який є правонаступником акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк", ТОВ "ФК "Вектор Плюс" було укладено договір відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, за яким банк відступив товариству права вимоги за іпотечним договором, укладеним із ОСОБА_1 (а.с. 102 104, т. 3)
Також 28 листопада 2012 року між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договір факторингу, за яким позивачу було відступлено права вимоги заборгованості по кредитним договорам, та договір про передачу прав за іпотечним договором, за яким останнє набуло право вимоги за іпотечним договором, укладеним із ОСОБА_1 (а.с. 36-44, т. 1, а.с. 105-107, т. 3).
Отже, у силу статей 513, 514 ЦК України унаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу нового кредитора за кредитним договором, позичальником за яким є ОСОБА_2 .
Позичальник належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконував, у зв`язку з чим банк 15 листопада 2010 року звернувся із позовом до суду до (справа № 2-70/12, провадження № 2/207/17/13) до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості (а.с. 1-4, 133-134, 281-282, т. 2).
Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 жовтня 2013 року позивача ПАТ "Сведбанк" замінено на ТОВ "Кредитні ініціативи" (а. с.221, т. 2).
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 листопада 2013 року позов ТОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" суму кредитної заборгованості у розмірі 234 098 грн 04 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 18 133 долари США, що еквівалентно 144 714 грн 04 коп., проценти у розмірі 7 371 долар 12 центів США, пеня у розмірі 30 557 грн.
Оскільки позичальник зобов`язання за кредитним договором не виконував, на вимоги не реагував, станом на 08 лютого 2016 року, за розрахунком позивача, виникла заборгованість у розмірі 901 596 грн 24 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 18 133 долари США, що за офіційним курсом Національного банку України складало 469 880 грн 32 коп.; заборгованість за відсотками у розмірі 16 660 доларів 21 цент США, що за офіційним курсом Національного банку України складало 431 715 грн 92 коп.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.