Постанова
Іменем України
15 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 761/27033/18
провадження № 61-19961св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 березня 2019 року у складі судді Савицького О. А. та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Гаращенка Д. Р., Пікуль А. А.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про зняття арешту з майна та заборони на його відчуження.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Шевченківський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві), публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") про зняття арешту з майна та заборони на його відчуження.
Позовна заява мотивована тим, що у Шевченківському РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві перебуває завершене виконавче провадження щодо стягнення з нього боргу та звернення стягнення на належний йому автомобіль DODGE AVENGER, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . В ході здійснення виконавчих дій у вказаному виконавчому провадженні 02 грудня 2015 року постановою державного виконавця накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. У зв`язку з відсутністю у нього, як у боржника, майна, на яке може бути звернуте стягнення, виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі пункту 7 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Однак, не зважаючи на завершення виконавчого провадження, в рамках якого було накладено арешт, питання щодо зняття цього арешту державним виконавцем вирішено не було.
Позивач просив суд зобов`язати Шевченківський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві зняти арешт на все майно ОСОБА_1, що накладений постановою відділу державної виконавчої служби у Шевченківському районі у м. Києві від 02 грудня 2015 року та припинити розшук автомобіля марки DODGE AVENGER, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який було оголошено в розшук постановами відділу державної виконавчої служби у Шевченківському районі у м. Києві від 22 березня 2016 року та від 20 грудня 2016 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 21 березня 2019 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону та не є підставою для зняття арешту з майна відповідно до вимог частини третьої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Шевченківського районного суду міста Києва.
13 серпня 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до частини першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.
Також суд першої інстанції в своєму рішенні не зазначив про скасування постанови державного виконавця про розшук транспортного засобу у зв`язку з завершенням виконавчого провадження (ця постанова державного виконавця перешкоджає вільному користуванню майном та суперечить нормам ЦК України та Конституції України).
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 02 грудня 2012 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 49463496 з виконання виконавчого напису від 19 грудня 2011 року № 1500, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюк В. С., про звернення стягнення на автомобіль DODGE AVENGER, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований ВРЕВ-5 УДАІ в м. Києві 04 серпня 2008 року, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк".
02 грудня 2015 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 .
Постановами державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 22 березня 2016 року та від 20 грудня 2016 року було оголошено в розшук майно боржника, а саме: автомобіль марки DODGE AVENGER, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
16 січня 2017 року постановою державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві виконавчий напис від 19 грудня 2011 року № 1500, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондартюк В. С., про звернення стягнення на автомобіль марки DODGE AVENGER, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований ВРЕВ-5 УДАІ в м. Києві 04 серпня 2008 року, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк", повернуто стягувачу, оскільки в ході проведення виконавчих дій встановлено, що майна, належного боржнику і на яке можливо звернути стягнення, не виявлено, а заходи, здійснені державним виконавцем щодо розшуку майна боржника, виявились безрезультатними, а зареєстрований за боржником транспортний засіб, який оголошено в розшук, не знайдено.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.