Постанова
Іменем України
14 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 711/6097/17
провадження № 61-6834св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Антена",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси у складі судді Кондрацької Н. М. від 04 грудня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області у складі колегії суддів: Храпка В. Д., Вініченка Б. Б., Бондаренка С. І., від 28 лютого 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Антена" (далі - ТОВ "Телерадіокомпанія "Антена") про захист честі, гідності та ділової репутації.
В обґрунтування позову вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на інтернет-сайті ТОВ "Телерадіокомпанія "Антена" було розміщено відеосюжет з назвою " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", в якому тележурналіст телеканалу "Антена" поширив відомості, що він (позивач), користуючись своїм службовим становищем, вчиняє свавілля, надаючи прямі вказівки органам виконавчої служби арештувати майно ОСОБА_2 . Вказаний відеосюжет було розміщено на інтернет ресурсі YouTube і показано по телебаченню на телеканалі "Антена" ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначена інформація є недостовірною, оскільки базується на неправдивих відомостях, наданих журналісту ОСОБА_2 .
За таких обставин позивач просив суд визнати порушеним особисте його немайнове право у зв`язку з поширенням ТОВ "Телерадіокомпанія "Антена" та ОСОБА_2 недостовірної інформації в телесюжеті " ІНФОРМАЦІЯ_4"; визнати цю інформацію недостовірною та такою, що порочить його гідність, честь та ділову репутацію та зобов`язати ТОВ "Телерадіокомпанія "Антена" в строк не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили спростувати вказану інформацію шляхом розміщення інформації, в якій диктор зачитає резолютивну частину судового рішення та з публікацією повного тексту рішення суду.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 28 лютого 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що діяльність позивача як публічної особи підлягає ретельному громадському контролю і поширена у зазначеному відеосюжеті інформація є вираженням суб`єктивної думки ОСОБА_2 . Поширена інформація у мережі Інтернет стосується приватного конфлікту позивача з ОСОБА_2 і не містить жодних конкретних фактів, без їх обґрунтування та посилання на докази, у зв`язку з чим носить характер оціночних суджень, які не підлягають спростуванню, що виключає можливість доведення їх правдивості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки окремо кожному із висловлювань відповідача, не зазначили, якими доказами вказані обставини підтверджуються чи спростовуються, тобто допустили неповноту у з`ясуванні обставин справи, дійшовши помилкових висновків про те, що поширена відповідачами інформація є критикою позивача як публічної особи.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 03 квітня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивач ОСОБА_1 є заступником голови Черкаської обласної державної адміністрації.
ІНФОРМАЦІЯ_1 на інтернет-сайті ТОВ "Телерадіокомпанія "Антена" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 було розміщено відеосюжет з назвою " ІНФОРМАЦІЯ_4, що ставить під загрозу його майно". У цьому відеосюжеті йдеться про те, що ОСОБА_2, який проживає на другому поверсі, над приміщенням, яке належить ОСОБА_1, не винен у тому, що приміщення, яке розташоване на першому поверсі, весь час хтось затоплює з другого поверху. Немає жодних доказів його вини. ОСОБА_2 зазначає про те, що, у зв`язку з невиконанням ним судового рішення про допуск до приміщення служби утримання будинків, ОСОБА_1 дав пряму вказівку органам виконавчої служби про накладення арешту на транспортні засоби, що належать ОСОБА_2 . Саме на виконання прямої вказівки ОСОБА_1 органами виконавчої служби нібито було оголошено в розшук транспортні засоби, що належать ОСОБА_2, які були арештовані в м. Кагарлик. На підтвердження цього ОСОБА_2 повідомляє, що надасть журналісту відповідні докази. Крім того, ОСОБА_2 вказує на те, що ОСОБА_1 безпосередньо причетний до ремонтних робіт, що були проведені 03 квітня 2017 року, а також зазначає, що ОСОБА_1 та його дружина безпосередньо причетні до того, що у його квартиру крізь отвори потрапили невідомі хімічні речовини.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Згідно із статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
Частиною першою статті 277 ЦК України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
У силу статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.