Постанова
Іменем України
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 522/25941/16-ц
провадження № 61-11212св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2018 року у складі судді Шенцевої О. П. та постанову Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Цюри Т. В.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"(далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", банк) про зобов`язання відновити банківське обслуговування банківської карти, стягнення збитків спричинених блокуванням коштів.
Вимоги мотивував тим, що з метою отримання заробітної плати на банківську картку він став користуватися послугами банку. У період з серпня 2008 року по лютий 2014 року йому були перераховані кошти на загальну суму 355 209,82 грн.
18 березня 2014 року банк заблокував карткові рахунки та доступ до депозитних вкладів, які були оформлені у відділеннях у Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
19 березня 2014 року на сайті банку з`явилась інформація про тимчасову неможливість банку виконувати свої обов`язки на території окупованого Криму.
Він неодноразово звертався до відділення ПАТ КБ "ПриватБанк" в м. Одесі, але банк не повернув йому грошові кошти.
У зв`язку з цим, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- зобов`язати відповідача відновити банківське обслуговування банківської картки НОМЕР_1 з коштами, що залишалися на рахунку - 355 209,82 грн;
- стягнути з відповідача на свою користь збитки, спричинені незаконним блокуванням коштів - 475 113,34 грн.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції керувався тим, що позивачем не надано жодних доказів про те, що між ним та відповідачем був укладений будь-який договір про обслуговування банківської карти чи депозитний договір, або інший договір. Відсутні будь-які підтвердження щодо правовідносин між позивачем та відповідачем.
Апеляційним судом зазначено, що через прийняття низки нормативно-правових актів ПАТ КБ "ПриватБанк" позбавлений реальної можливості вести господарську діяльність на території Криму. Вказані обставини є обставинами непереборної сили у розумінні статті 617 ЦК України, що унеможливили виконання банком своїх зобов`язань, а тому вимоги позивача не мають правової основи. ОСОБА_1 не надав суду належних і достатніх доказів, що на його картковому рахунку, який був оформлений у відділеннях ПАТ КБ "ПриватБанк" Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, залишилось 355 209,82 грн. Також не надано доказів завдання позивачу збитків незаконним блокуванням коштів у сумі 475 113,34 грн.
Аргументи учасників справи
У червні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів правовідносин між сторонами, що не відповідає дійсності. Відтак судом не було повно та всебічно досліджено матеріали справи та встановлені обставини справи. Крім того, судом не враховано, що договір про обслуговування зарплатного проекту укладається не між працівником та банком, а між юридичною особою роботодавця та банком, працівник лише приєднується до договору, а тому він не мав обов`язку отримувати копію цього договору.
У касаційній скарзі зазначено, що апеляційний суд неповністю дослідив всі обставини у справі, безпідставно застосував частину шосту статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", оскільки він не вимагав від банку надання йому банківських послуг на окупованих територіях.
Суд першої інстанції безпідставно відхилив його клопотання про витребування підтвердження достовірності SMS-повідомлень банку та їх відправника
у оператора мобільного зв`язку.
У серпні 2019 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало відзив на касаційну скаргу,
в якому просить оскаржені судові рішення залишити без змін, а касаційну
скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що судами ухвалені законні та обґрунтовані рішення.
У вересні 2019 року ОСОБА_1 подав відповідь на відзив на касаційну скаргу, у якій зазначав, що картка була видана йому саме ПАТ КБ "ПриватБанк", оригінал якої було надано суддям для огляду як в суді першої, так і апеляційної інстанцій, збільшена фотокопія є у матеріалах справи. Оскільки картковий рахунок підключений до міжнародної платіжної системи "VISA", банк безпосередньо на своїх серверах зберігає інформацію щодо ідентифікації клієнтів за платіжними картками, в тому числі облік банківських операцій за ними. Ліквідація філій або припинення у будь-який спосіб діяльності не звільняє відповідача від виконання обов`язків за укладеними і дійсними договорами. Суд першої інстанції відхилив його клопотання на витребування доказів, чим порушив його право на доказування та позбавив його рівності сторін.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що ОСОБА_1 звертався до ПАТ КБ "ПриватБанк" із заявами про повернення грошових коштів, що були на картці.
ПАТ КБ "ПриватБанк" припинив свою діяльність на території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя у зв`язку з втратою можливості здійснювати банківську діяльність та незаконним вилученням майна, яке знаходиться на окупованій території.
ПАТ КБ "ПриватБанк" вказав, що він не може відновити банківське обслуговування банківської картки НОМЕР_1 з коштами, що залишились на рахунку, у сумі, які вказав позивач - 355 209, 82 грн., оскільки
в банку відсутні буд-які відомості щодо існування будь-яких коштів на банківській картці позивача.
Згідно з частинами першою та третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.