Постанова
Іменем України
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 494/1242/16-ц
провадження № 61-27152св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, на рішення Березівського районного суду Одеської області від 22 травня 2017 року у складі судді Дєткова О. Я. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 01 березня 2018 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.
Позовні вимоги мотивувала тим, що вона є власником земельної ділянки
з кадастровим номером 5121282000:01:004:0025, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 12 грудня 2006 року між нею та фермерським господарством "Олександр" (далі - ФГ "Олександр") укладено договір оренди земельної ділянки. У 2016 році вона написала заяву про продовження оренди на тих же умовах, однак, отримавши від ОСОБА_2 неперевірену нею інформацію про те, що ФГ "Олександр" дію договору оренди земельної ділянки пролонгувати не буде, підписала 31 травня 2016 року договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_2 . Цей договір був нею укладений під впливом обману з боку відповідача.
У зв`язку з цим на підставі частини першої статті 230 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) просила визнати недійсним укладений 31 травня 2016 року між нею та ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки площею 2,53 га з кадастровим номером 5121282000:01:004:0025, розташованої на території Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 22 травня
2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції керувався тим, що позивачка не довела існування фактів введення її відповідачем в оману, вимоги позивача про визнання укладеного договору оренди землі недійсним є необґрунтованими.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 01 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Березівського районного суду Одеської області від 22 травня 2017 року змінено та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний суд керувався тим, що позивач не довела наявність обставин укладення договору оренди землі під впливом обману. ОСОБА_2 знав про те, що раніше орендні відносини існували у ОСОБА_1 з ФГ "Олександр", ОСОБА_2 запропонував свої умови оренди землі, на які ОСОБА_1 погодилась. Позивач не була обмежена у праві укласти договір оренди земельної ділянки ні з ФГ "Олександр", ні з будь-якою іншою особою, рівно як
і безпосередньо самій переконатися у реальності наміру ФГ "Олександр" мати
з нею орендні відносини. Строк договору оренди землі від 12 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ "Олександр", закінчився через п`ять років з дати його реєстрації, а саме 06 листопада 2012 року. Надані ОСОБА_1 заяви щодо підтвердження бажання продовжити дію договору на новий строк фактично залишилось не реалізованим, так як державна реєстрація права оренди земельної ділянки на новий строк відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не була проведена, відтак після 06 листопада 2012 року право користування ФГ "Олександр" земельною ділянкою на правах оренди припинилось. Тому отримувані ОСОБА_1 кошти за користування
ФГ "Олександр" земельною ділянкою після 06 листопада 2012 року не були орендною платою у розумінні статті 93 Земельного кодексу України та статей 13, 21 Закону України "Про оренду землі". На момент укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору оренди землі від 31 травня
2016 року будь-якого іншого зареєстрованого в установленому законом порядку права користування земельною ділянкою на правах оренди з кадастровим номером 5121282000:01:004:0025 не було. ФГ "Олександр" переважне право на укладення договору оренди зазначеної земельної ділянки на новий строк не оспорював. ОСОБА_1 не заперечувала укладення з ОСОБА_2 договору оренди землі від 31 травня 2016 року, підписання договору, надання документів, необхідних для проведення державної реєстрації виниклого на підставі договору речового права.
Аргументи учасників справи
У травні 2018 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржені судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не надано оцінки тому, що у неї був відсутній намір на укладення договору саме з відповідачем, оскільки такий договір був укладений під впливом обману. Суди попередніх інстанцій
у порушення вимог статті 10 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи в суді першої інстанції, відмовили у задоволенні клопотання про виклик свідків для всебічного та повного з`ясування обставин справи.
Суди не встановили та не надали оцінку матеріалам, які є у справі, зокрема, договору оренди землі від 25 травня 2016 року, який був підписаний між ОСОБА_1 та ФГ "Олександрія"; заяві від 02 червня 2016 року на ім`я Голови Березівської районної державної адміністрації Одеської області (далі - Березівська РДА) про відзив підпису на договорі оренди земельної ділянки від 31 травня 2016 року, оскільки відповідач ввів позивача в оману та отримав її підпис на підставі неправдивих відомостей; заяві до центру адміністративних послуг щодо реєстрації договору оренди землі від 25 травня 2016 року. Судом апеляційної інстанції при зміні мотивувальної частини рішення взагалі не була надана оцінка зазначеним доказам, які підтверджують відсутність у неї наміру на укладення договору з відповідачем. Вона є особою похилого віку, неграмотною, в силу юридичної необізнаності не знала правового механізму скасування факту, який вже відбувся.
Крім того, апеляційний суд проігнорував її доводи, що рішенням Апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2017 року у аналогічній справі
№ 494/1332/16-ц задоволені позовні вимоги її чоловіка позивача - ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. У цій справі за тотожних обставин справи апеляційний суд встановив факт вчинення договору оренди земельної ділянки від 31 травня 2016 року під впливом обману зі сторони відповідача (а. с. 149 - 152).
Також апеляційним судом неправильно визначено строк дії укладеного позивачем з ФГ "Олександр" договору оренди землі від 12 грудня 2006 року, помилково не визнано цей договір продовженим на той самий строк в силу виконання умов договору узгодженим способом, не надано оцінки доказам продовження виконання цього договору. Суди попередніх інстанцій не долучили до матеріалів справи декларацію зі сплати сільськогосподарського податку
з боку ФГ "Олександрія" після 2012 року, яка надавалася нею в суді першої інстанції для підтвердження позовних вимог.
Відзиву на касаційну скаргу іншим учасником справи не подано.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
14 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.