Постанова
Іменем України
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 533/430/18
провадження № 61-11602св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Козельщинська селищна рада Козельщинського району Полтавської області,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 травня 2019 року у складі колегії суддів: Триголова В. М., Дорош А. І., Лобов О. А.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду
з позовом до Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області (далі - Козельщинська селищрада) про встановлення факту проживання однією сім`єю.
Позовні вимоги мотивовано тим, що їх мати - ОСОБА_4 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу із спадкодавцем ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з січня 2003 року до дня смерті ОСОБА_5 . Після смерті спадкодавця ОСОБА_5 відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 7,15 га, що знаходиться на території Пашківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області (далі - Пашківська сільрада). За життя ОСОБА_4 зверталася із заявою до Козельщинської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті свого цивільного чоловіка ОСОБА_5, проте не встигла оформити свої спадкові права. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вони з метою оформлення спадщини на зазначену земельну ділянку звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої матері, але державним нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії,
у зв`язку з тим, що їм необхідно підтвердити факт проживання однією сім`єю не менше п`яти років їхньої матері ОСОБА_4 із спадкодавцем ОСОБА_5 . Встановлення факту необхідно для прийняття спадщини після померлих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
У зв`язку з цим з урахуванням уточнених позовних вимог просили встановити факт, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, постійно проживала однією сім`єю зі ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 15 червня 2018 року позов задоволено.
Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, зі ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з січня 2003 року до дня смерті ОСОБА_5 .
Суд першої інстанції керувався тим, що факт проживання з січня 2003 року ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу зі ОСОБА_5 до дня його смерті знайшов своє підтвердження.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 27 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 15 червня 2018 року скасовано.
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Апеляційний суд керувався тим, що у своєму позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 зазначили, що встановлення даного факту необхідно їм для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 . При цьому, звертаючись із цим позовом, посилалися на статтю 315 ЦПК України, якою визначені види справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть бути розглянуті в судовому порядку. Однак фактично позивачі звернулися в суд у порядку окремого провадження і з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а не із позовною заявою, оскільки із поданою ними заяви не вбачається порушення їх прав з боку відповідача - Козельщинської селищради, які підлягали б захисту в судовому порядку, що є характерним для позовного провадження.
Оскільки встановлення факту постійного проживання ОСОБА_4 зі спадкодавцем ОСОБА_5 дає підстави для прийняття спадщини після померлого, що свідчить про існування у справі спору про право, відповідно до частини п`ятої статті 294 ЦПК України заява позивачів має бути залишена без розгляду з роз`ясненням права пред`явлення позову на загальних підставах із вимогами, що стосуються набуття права власності на спадкове майно. Крім того, рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 15 червня 2018 року оскаржено ОСОБА_3, яка є сестрою померлого ОСОБА_5 і відповідно спадкоємицею другої черги, яка участі у розгляді справи не приймала.
Аргументи учасників справи
У червні 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 травня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просили постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про розгляд справи в суді першої інстанції в окремому провадженні. Справа у суді першої інстанції була розглянута у позовному провадженні, проведено підготовче і судові засідання, сплачено судовий збір у розмірі, визначеному законом для подачі позову. Судом апеляційної інстанції взагалі не перевірялося, чи дійсно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю. Апеляційний суд безпідставно поновив строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності такого клопотання від ОСОБА_3 та помилково розглянув справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, що є порушенням норм процесуального права.
Відзиву на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.