Постанова
Іменем України
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 688/1505/18
провадження № 61-2544св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 березня 2018 року ОСОБА_2 повідомила знайомим та сусідам, що він вчинив відносно неї злочин шляхом нанесення тілесних ушкоджень. Вважав, що такими неправомірними діями, які виразилися у поширенні відомостей про вчинення ним відносно ОСОБА_2 злочину, вона принизила його честь та гідність, а також заподіяла йому моральну шкоду, яка виразилась у моральних стражданнях.
У зв`язку з цим, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати, що поширені відповідачем відомості про вчинення ним злочину, а саме побиття ОСОБА_2, не відповідають дійсності та принижують його честь та гідність; заборонити відповідачу поширювати недостовірну інформацію про вчинення ним злочину побиття; стягнути з ОСОБА_2 на його користь 9 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції керувався тим, що поширена відповідачем серед сусідів та знайомих інформація про її побиття ОСОБА_1 відповідає дійсності,
а сам факт звернення ОСОБА_2 до правоохоронних органів із повідомленням про вчинення відносно неї злочину позивачем є таким, що направлений на захист своїх прав, як потерпілої.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 27 грудня 2018 року рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано, що поширені ОСОБА_2 відомості про вчинення злочину ОСОБА_1 не відповідають дійсності та принижують честь та гідність ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд керувався тим, що суд першої інстанції не застосував норми права щодо презумпції невинуватості. Згідно з частиною третьою статті 277 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Інформація, яка поширена відповідачем 30 березня 2018 року про те, що ОСОБА_1 вчинив злочин
є такою, що не відповідає дійсності і принижує честь та гідність позивача. А тому наявні правові підстави для відшкодування моральної шкоди, розмір якої визначено з урахуванням принципу розумності та справедливості.
Аргументи учасників справи
У травні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 грудня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просила постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд не взяв до уваги те, що при вирішенні справ про захист честі, гідності повинно забезпечуватися баланс
з конституційним правом на свободу думки та слова, правом на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Заява про вчинення злочину, подана нею до правоохоронних органів, які за законом наділені повноваженнями перевіряти цю інформацію на достовірність, не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність та ділову репутацію позивача. Такий висновок міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року
№ 8-рп/2003 у справі за конституційним зверненням про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу УРСР. Крім того, доказів того, що метою звернення ОСОБА_2 до правоохоронних органів із заявами про вчинення злочинів було саме намагання опорочити честь, гідність та ділову репутацію позивача, матеріали справи не містять.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що старшим слідчим Слідчого відділу Шепетівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Панзигою А. В. 31 березня 2018 року розпочато досудове розслідування
у кримінальному провадженні № 12018240270000350 про те, що 30 березня
2018 року близько 13-00 год. ОСОБА_1, перебуваючи на подвір`ї будинку по АДРЕСА_1, на ґрунті неприязних відносин, умисно спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_2, яку визнано потерпілою у вказаному кримінальному провадженні. Згідно
з висновком судово-медичної експертизи від 16 квітня 2018 року № 148 у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці кута нижньої щелепи зліва, струс головного мозку, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що спричиняють короткочасний розлад здоров`я, та два синці на задній поверхні лівого передпліччя, синця на передній поверхні грудної клітки в ділянці тіла грудини, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості. 25 липня 2018 року кримінальне провадження перекваліфіковано із частини першої статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України) на частину другу статті 125 КК України.
Допитані в судовому засіданні суду першої інстанції свідки з боку позивача - його дружина ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 пояснили, що
30 березня 2018 року приблизно о 13-00 год. ОСОБА_2 сказала їм, що її побив ОСОБА_1, при цьому показала почервоніння на своїх руках.
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_1 заперечував побиття ОСОБА_2 та вказував, що держав її за руки і не міг від себе відпихнути.
Свідок з боку відповідача ОСОБА_6 пояснила, що 30 березня 2018 року близько 13-00 год. побачила як біля двору ОСОБА_1 бив її бабусю - ОСОБА_2 . У результаті її втручання ОСОБА_1 припинив побиття та втік до себе додому.
Згідно зі статтею 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Частиною першою статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.
Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (частина сьома статті 277 ЦК України).