Постанова
Іменем України
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 321/211/20
провадження № 61-8142 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Російська Федерація,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Михайлівського районного суду Запорізької області від 05 березня 2020 року у складі судді Машкіної Н. В.
та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 квітня 2020 року
у складі колегії суддів: Полякова О. З., Кухаря С. В., Крилової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що наприкінці лютого-початку березня 2014 року перекинуті з Російської Федерації війська без розпізнавальних знаків окупували Кримський півострів. З цього моменту фактично розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України, у ході якої були окуповані Автономна Республіка Крим, а також частина Донецької та Луганської областей України. Внаслідок бойових дій відповідача значно погіршилася економічна ситуація в Україні.
Вказував, що він, як громадянин України та учасник бойових дій, постійно перебуває у пригніченому стані, у нього знизився життєвий тонус і погіршилося загальне самопочуття, що негативно позначилося на його стосунках з оточуючими, на його звичному способі життя, призвело до порушення його нормальних життєвих зв`язків, оскільки він змушений був йти на військову службу, кожного дня піддаватися ризику загибелі чи поранення, розуміючи, що під загрозою перебуває право громадян України, і тому числі його сина, жити в мирі.
Таким чином, внаслідок збройної агресії Російської Федерації йому завдано моральної шкоди, яка підлягає стягненню з Російської Федерації, яку він оцінив у розмірі 500 тис. грн.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд задовольнити його позов.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 14 лютого 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, роз`яснено про наслідки
невиконання ухвали.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд виходив з того, що відповідно до частини першої статті 79 Закону України "Про міжнародне приватне право"пред`явлення позову до іноземної держави може бути допущене лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором або законом України. Натомість, позивачем не зазначено обставини, які б усували визначений вказаною нормою судовий імунітет та можливість розгляду судом цивільно-правового спору між позивачем та Російською Федерацією.
Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 05 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу. Роз`яснено позивачу про право повторного звернення до суду.
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 лютого 2020 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 14 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Михайлівського районного суду Запорізької області від 05 березня
2020 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що вчинення щодо іноземної держави таких процесуальних дій, як пред`явлення позову, залучення її до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших заходів забезпечення позову, звернення стягнення на таке майно, є можливим лише за наявності згоди компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачене міжнародним договором України або законом України.
Згода компетентних органів Російської Федерації на пред`явлення до неї позову та залучення до участі у справі як відповідача відсутня.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Михайлівського районного суду Запорізької області від 05 березня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 квітня
2020 року, вякій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 321/211/20 із Михайлівського районного суду Запорізької області та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 серпня 2020 справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували фактичні обставини справи, неповно дослідили та надали правову оцінку наявним у справі доказам.
Вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій помилково застосовано частину першу статті 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" і не застосовано частину першу статті 76 цього Закону.
Зазначає, що Російська Федерація, як держава-агресор, грубо порушивши норми та принципи Статуту ООН, Загальної декларації прав людини, Будапештський меморандум та інші міжнародні договори, не є державою, яка сумлінно виконує взяті на себе за міжнародними договорами зобов`язання, а тому не може використовувати судовий імунітет від судового переслідування в Україні. Крім цього, вказані судом першої інстанції обставини, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху та її повернення, не є недоліками відповідно до статей 175, 177 ЦПК України. При цьому, заявник вважає, що вимоги суду першої інстанції про надання доказів на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі суперечить положенням ЦПК України. Зокрема, ЦПК України не передбачено обов`язку саме позивача надавати суду згоду компетентних органів відповідної держави на пред`явлення до неї позову.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального
чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.