Постанова
Іменем України
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 522/3746/19-ц
провадження № 61-7230св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Імексбанк" Матвієнка Андрія Анатолійовича,
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, товариство з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Імексбанк" на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2019 року у складі судді Бондара В. Я. та постанову Одеського апеляційного суду від 30 січня 2020 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року публічне акціонерне товариство "Імексбанк" (далі - ПАТ "Імексбанк") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Імексбанк" (далі - АТ "Імексбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, товариство з обмеженою відповідальністю "Нова-Хвиля" (далі - ТОВ "Нова-Хвиля"), про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Позовна заява мотивована тим, що 30 січня 2007 року між АТ "Імексбанк" та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 97, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 7 389 180,90 грн, зі сплатою 19 % річних, з кінцевим терміном погашення основної заборгованості - до 30 січня 2017 року. На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 31 січня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено: іпотечний договір, предметом якого є майнові права на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_1 ; іпотечний договір, предметом якого є майнові права на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_1 ; іпотечний договір, предметом якого є майнові права на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_3 ; іпотечний договір, предметом якого є майнові права на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_4 .
Позивач зазначав, що остаточний розрахунок за договором кредиту від 30 січня 2007 року у розмірі 1 970 364,18 грн здійснено 29 грудня 2014 року за рахунок грошових коштів ТОВ "Нова-Хвиля", які надійшли у безготівковій формі з поточного рахунку товариства, відкритого в банку після дострокового зняття коштів із депозитного рахунку.
З 27 січня 2015 року у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію, яку 23 квітня 2015 року продовжено до 26 травня 2015 року.
27 травня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 105 "Про початок процедури ліквідації банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".
Під час проведення перевірки правочинів, вчинених банком протягом року, що передував даті запровадження тимчасової адміністрації, було встановлено, що у період з листопада-грудня 2014 року до січня 2015 року був здійснений остаточний розрахунок за кредитами, наданими дев`яти позичальникам у розмірі 19 468 664,93 грн, за рахунок коштів ТОВ "Нова-Хвиля", які надійшли з поточного рахунку товариства, відкритого у банку після дострокового переведення грошових коштів з депозитного рахунку.
Крім того, позивач зазначав, що ТОВ "Нова-Хвиля" є пов`язаною із банком особою, у той час як відповідно до положень пункту 3.1 постанови Правління Національного банку України від 15 березня 2011 року № 63/БТ встановлено заборону для банку на проведення операцій із дострокового повернення депозитних вкладів пов`язаним із банком особам.
Посилаючись на положення пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ПАТ "Імексбанк" вважало, що правочин щодо дострокового зняття депозитних коштів та щодо остаточного розрахунку за дев`яти кредитними договорами, у тому числі за договором кредиту № 97, укладений з фізичними особами - співробітниками банку, за рахунок коштів ТОВ "Нова-Хвиля", є нікчемним, оскільки дострокове розірвання депозитних договорів, укладених між банком і ТОВ "Нова-Хвиля" надає перевагу кредитору і одночасно пов`язаній з банком особі - ТОВ "Нова-Хвиля".
Також, банк зазначав, що після правочину щодо дострокового повернення депозитних коштів ТОВ "Нова-Хвиля" та здійснення нікчемної транзакції з остаточного погашення кредитної заборгованості за договором кредиту, укладеним із ОСОБА_1, на підставі нотаріальної заяви-повідомлення про припинення іпотеки та заборони відчуження, що були незаконно підписані представником банку - ОСОБА_2, 30 січня 2015 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К. було здійснено державну реєстрацію припинення іпотеки та обтяжень майна за іпотечними договорами, укладеними 31 січня 2007 року з ОСОБА_1 .
Скасування обтяжень щодо вищезазначеного майна на підставі заяв, що підписані від імені банку представником, який діяв на підставі довіреності, є нікчемними правочинами в силу положень частини третьої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки ці дії були вчинені після запровадження у банку тимчасової адміністрації та видання наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію банку Северина Ю. П. від 27 січня 2015 року № 11-в "Про відкликання довіреностей, повноваження посадових осіб, передачу печаток, документів, цінностей".
У зв`язку із цим, банк вважав, що правочини відносно проведення банківських операцій щодо списання грошових коштів із депозитного рахунку ТОВ "Нова-Хвиля", подальшого направлення їх на погашення кредитної заборгованості, у тому числі, ОСОБА_1, а також заяви-повідомлення про зняття іпотеки зі спірного майна є нікчемними правочинами, щодо яких мають бути застосовані наслідки їх недійсності шляхом відновлення записів про іпотеку цього майна.
Ураховуючи викладене, ПАТ "Імексбанк" просило суд застосувати наслідки недійсності припинення іпотеки та заборони відчуження, шляхом скасування державної реєстрації припинення іпотеки та обтяження майна щодо майнових прав на квартири за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтувальною загальною площею 112,56 кв. м; під будівельним номером № 8-6 на 8 поверсі, секція 1 (А), орієнтовною загальною площею 108,03 кв. м; під будівельним номером № 10-2 на 10 поверсі, секція 1 (А), орієнтовною загальною площею 115,9 кв. м; під будівельним номером № 13-1 на 13 поверсі, секція 2 (Б), орієнтовною загальною площею 44,45 кв. м.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2019 року позов ПАТ "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що повноваження ОСОБА_2, який був начальником юридичного управління банку, на представництво інтересів АТ "Імексбанк" не були припинені в порядку, передбаченому ЦК України, станом на момент подання ним заяви про зняття іпотек та заборон відчуження спірного майна, тобто вони не відкликані і не припинені.
При цьому позивачем заявлено вимоги, підставою яких є посилання на нікчемність банківських транзакцій, які не є правочинами, що унеможливлює застосування наслідків їх недійсності, пред`явлені вимоги про застосування наслідків недійсності правочину не є належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах.
З огляду на необґрунтованість заявлених позовних вимог, судом не вирішується питання про застосування позовної давності відповідно до поданої відповідачем заяви, оскільки позовна давність застосовується виключно у випадку доведеності факту порушеного права, на відновлення якого поданий позов і наявності підстав для його задоволення.
При цьому суд послався на відповідні правові позиції Верховного Суду України та Великої Палати Верховного Суду.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Одеського апеляційного суду від 30 січня 2020 року апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Матвієнка А. А. залишено без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції на підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів, вірно встановив обставини справи та дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову. Висновки суду відповідають статтям 3, 36, 42 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 17 Закону України "Про іпотеку" та нормам процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують вказаних висновків суду, які узгоджуються з правовивми висновками Великої Палати Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2020 року ПАТ "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Матвієнка А. А. подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржені судові рішення й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16, провадження № 12-17гс19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року поновлено ПАТ "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Матвієнка А. А. строк на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2019 року та постанови Одеського апеляційного суду від 30 січня 2020 року.
Відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 522/3746/19-ц з Приморського районного суду м. Одеси.
Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
У травні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2020 року справу за позовом ПАТ "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Матвієнка А. А. до ОСОБА_1, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ "Нова-Хвиля", про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій правильно визначили стан перебування АТ "Імексбанк" в процедурі ліквідації, але зробили невірні висновки щодо наслідків запровадження вищевказаної процедури. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в якому наведено чіткий порядок скасування всіх довіреностей минулого керівництва та співробітників банку.
Частиною третьою статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Станом на 30 січня 2015 року начальник юридичного департаменту банку ОСОБА_2 підпорядковувався у повному обсязі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та його уповноваженій особі, які не надавали ОСОБА_2 розпорядження звертатись до нотаріуса із заявами про припинення кредитних/іпотечних зобов`язань та/або зняття обтяжень, адже це повністю суперечило б інтересам банку та його кредиторів. Висновки судів про наявність повноважень у ОСОБА_2 повністю суперечать частині третій статті 36Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як спеціального закону.
Також суди не надали належної правової оцінки стосовно дострокового погашення заборгованості за договором кредиту № 97 з огляду на обмеження, вжиті Національним банком України відносно AT "Імексбанк".
Суд першої інстанції не спростував факт знаходження TOB "Нова-Хвиля" серед пов`язаних осіб AT "Імексбанк" на момент дострокового списання коштів та подальшого їх спрямування на погашення кредитної заборгованості. Апеляційний суд не надав належної правової оцінки цьому факту.
Суди помилково визначили обраний спосіб захисту банком свого порушеного права як неналежний та проігнорували доводи письмових пояснень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Недослідження доказів у їх сукупності, невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи та порушення норм матеріально права, призвели в цілому до винесення незаконного та немотивованого рішення суду, яке на думку заявника, підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16, провадження № 12-17гс19, про те, що угоди, укладені минулими керівниками банку після початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб банку з ринку, є нікчемними.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30 січня 2007 року між АТ "Імексбанк" та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 97, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 7 389 180,90 грн, зі сплатою 19 % річних, з кінцевим терміном погашення основної заборгованості - до 30 січня 2017 року. На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 31 січня 2007 року з ОСОБА_1 укладено іпотечні договори, предметом яких є майнові права на квартири № 8-4 , № 8-6 , № 10-2 , АДРЕСА_10 .
13 березня 2014 року ПАТ "Імексбанк" на підставі довіреності уповноважило начальника юридичного управління Травкіна О. Г. представляти його інтереси. Довіреність видана на один рік та дійсна до 13 березня 2015 року включно (а. с. 62-63, т. 1).
З 27 січня 2015 року у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію, яку 23 квітня 2015 року продовжено до 26 травня 2015 року.
30 січня 2015 року ПАТ "Імексбанк" в особі представника Травкіна О. Г. звернулось до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К. із заявою про припинення обтяження про заборону та іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо предметів іпотеки за договорами іпотеки від 31 січня 2007 року (а. с. 61, т. 1).
02 лютого 2015 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К. здійснено державну реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень майна щодо предмету договорів іпотеки від 31 січня 2007 року, укладених з ОСОБА_1 .
Припинення обтяжень за договорами іпотеки, оформлене після фактичного дострокового припинення договору банківського вкладу та здійснення транзакції шляхом списання коштів з вкладного рахунку ТОВ "Нова-Хвиля", що підтверджене випискою по операції, з остаточним погашенням кредитної заборгованості за договором кредиту ОСОБА_1 (а. с. 43-46, т. 1), на підставі нотаріальної заяви-повідомлення про припинення іпотеки та заборони відчуження, що були підписані представником АТ "Імексбанк" Травкіним О. Г.
27 травня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 105 "Про початок процедури ліквідації банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".
Під час проведення перевірки правочинів, вчинених банком протягом року, що передував даті запровадження тимчасової адміністрації, було встановлено, що у період з листопада-грудня 2014 року до січня 2015 року був здійснений остаточний розрахунок за кредитами, наданими дев`яти позичальникам у розмірі 19 468 664,93 грн, за рахунок коштів ТОВ "Нова-Хвиля", які надійшли з поточного рахунку товариства, відкритого у банку після дострокового переведення грошових коштів з депозитного рахунку.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ПАТ "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк"задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.