Постанова
Іменем України
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 724/1271/15-ц
провадження № 61-13149св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розміру земельної ділянки
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2016 року у складі судді Руснака А. І. та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 01 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Яремка В. В., Владичана А. І., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який уточнила у процесі розгляду справи, у якому просила визначити розмір земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 площею 0,0800 га.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що 01 липня 2003 року ОСОБА_2 подарувала їй житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 . На підставі рішення Колінковецької сільської ради від 04 серпня 2007 року № 18 земельна ділянка, на якій розташований вказаний житловий будинок, передана у приватну власність ОСОБА_2 05 травня 2009 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. У подальшому внаслідок розподілу земельної ділянки та відчуження її частини у власності ОСОБА_2 залишилась земельна ділянка площею 0,0908 га на підставі державного акта серії ЯМ №518166, кадастровий номер 7325084000:01:001:0125. На цій земельній ділянці знаходиться її житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами. Посилаючись на необхідність забезпечення доступу до житлового будинку, його обслуговування, просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Хотинський районний суд Чернівецької області рішенням від 22 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції рішення мотивував безпідставністю позовних вимог. При цьому виходив з того, що право власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_1 не оспорювалося, а державний акт на земельну ділянку в судовому порядку не визнаний не дійсним. Крім того, ОСОБА_1 у позовній заяві посилалася на те, що вона фактично не має змоги користуватися житловим будинком з належними до нього будівлями та спорудами та здійснювати за ними відповідний догляд, однак жодного доказу чи посилання на докази, які підтверджували б факт перешкоджання у користуванні своєю власністю зі сторони ОСОБА_2 суд не встановив. Тобто права ОСОБА_1 як власника житлового будинку, господарських будівель та споруд не порушені.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Апеляційний суд Чернівецької області ухвалою від 01 лютого 2017 рокурішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2016 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що висновки місцевого суду є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому суд виходив з того, що позивачка не набула права власності чи оренди на спірну земельну ділянку, а тому безпідставними є її вимоги про визначення розміру земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами із земельної ділянки, що належить на праві особистої власності ОСОБА_2 .
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У лютому 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 01 лютого 2017 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована безпідставністю висновків місцевого суду про те, що вона ніяким чином не оспорює право власності на ту частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування її будинку, оскільки вона зверталася до суду з позовами про визнання рішень сільської ради, державних актів на право власності на земельні ділянки та договору дарування земельних ділянок недійсними і про визнання рішень сільської ради недійсними, скасування державних актів на землю та витребування майна, однак у задоволенні цихпозовів було відмовлено. Суди не взяли до уваги того, що на час посвідчення договору дарування у відповідачки не було зареєстроване право власності на земельну ділянку, яка необхідна для обслуговування житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами, оскільки таке право відповідачка набула лише у 2007 році, а тому в договорі дарування не було зазначено про перехід права власності на земельну ділянку.
У березні 2017 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав заперечення на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що ці рішення є законними і обґрунтованими, оскільки суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку доказам, наданими сторонами. З огляду на те, що жодної цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки між сторонами не укладалося, земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового буднику, господарських будівель та споруд розміром 0,0908 га залишається у власності ОСОБА_2 . За наявності у відповідачки права власності на спірну земельну ділянку не підлягають задоволенню позовні вимоги про виділення позивачці земельної ділянки для обслуговування будинку. Також зазначив, що позивачка обрала неправильний спосіб захисту порушеного, на її думку, права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
05 березня 2018 року справу № 724/1271/15-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 01 липня 2003 року ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, розташований на АДРЕСА_1, що підтверджується договором дарування.
Згідно з даними технічного паспорта, житловий будинок і належні до нього господарські будівлі та споруди належать ОСОБА_1 .
Під час посвідчення договору дарування житлового будинку сторони не вирішилипитання щодо переходу права власності на земельну ділянку для обслуговування цього будинку та не визначили відомостей щодо розміру земельної ділянки і її кадастрового номера.
01 липня 2003 року ОСОБА_1 зареєструвала право власності на житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, що розташовані на АДРЕСА_1, форма власності приватна, частка 1/1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01 липня 2003 року серії ВАА № 876293.
На підставі рішення Колінковецької сільської ради від 04 серпня 2007 року № 18 ОСОБА_2 передано у приватну власність присадибні ділянки площею 0,50 га, з них 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; 0,25 га - для ведення особистого селянського господарства.
Згідно з державним актом від 05 травня 2009 року серії ЯЕ № 366127 земельна площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами, що розташовані на АДРЕСА_1, належала ОСОБА_2 .
Проєкти поділу цієї земельної ділянки площею 0,2500 га виконані та згідно з рішенням Колінковецької сільської ради від 25 липня 2012 року № 369/13/12 ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення нових державних актів на земельні ділянки площею 0,0908 га та площею 0,1592 га після затвердження проєкту поділу.
ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0908 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується державним актом від 19 серпня 2012 року серії ЯМ № 518166.
04 жовтня 2012 року ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1592 га за адресою: село Колінківці Хотинського району Чернівецької області, що підтверджується договором дарування земельної ділянки № НОМЕР_1 .
Тобто ОСОБА_2 залишилася власником земельної ділянки площею 0,0908 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на якій знаходиться належний ОСОБА_1 житловий будинок.
Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи від 23 вересня 2016 року № 656, складеним судовим експертом Спільного підприємства "Західно-Український Експертно-Консультативний Центр" Юзвенко Р. В., розмір земельної ділянки, необхідний для обслуговування житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами на АДРЕСА_1, становить 0,0800 га.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки касаційна скарга надійшла до Верховного Суду до 08 лютого 2020 року, її розгляд Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України в редакції, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.