Постанова
Іменем України
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 227/712/16-ц
провадження № 61-38844св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", яка підписана представником Литвиненко Оленою Леонідівною, на постанову апеляційного суду Донецької області від 22 травня 2018 року у складі колегії суддів: Хейло Я. В., Жданової В. С., Мірути О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", яке змінило найменування на Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивований тим, що 11 жовтня 2007 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DN80AV00000260 відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 42 622,91 грн на термін до 10 жовтня 2014 року, а відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановленими кредитним договором. Відповідач зобов`язання, що виникають з кредитного договору, належним чином не виконувала.
Станом на 12 лютого 2016 року відповідач має заборгованість у розмірі 413 615,93 грн, яка складається з наступного: 31 726,90 грн - заборгованість за кредитом, 100 357,57 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 11 015,00 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом, 250 582,37 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також штрафи відповідно до договору: 250,00 грн - штраф (фіксована частина). 19 684,09 грн - штраф (процентна складова).
Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № DN80AV00000260 від 11 жовтня 2007 року у розмірі 413 615,93 грн та судові витрати.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 лютого 2018 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DN80AV00000260 від 11 жовтня 2007 року суму в розмірі 271 717,99 грн, що утворилась станом на 12 лютого 2016 року, та складається із: 31 726,90 грн заборгованість за кредитом; 100 357,57 грн заборгованість по процентам за користування кредитом; 11 015,00 грн заборгованість по комісії за користування кредитом; 128 618,52 грн пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором (станом на 20 квітня 2014 року).
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про стягнення судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконувала, переданий нею банку заставний автомобіль не реалізовано, а тому з неї підлягає стягненню сума заборгованості на кредитом, відсотки, комісія і пеня, усього у загальній сумі 271 717,99 грн. Посилаючись на вимоги Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року, суд стягнув неустойку лише до 20 квітня 2014 року у розмірі 128 618,52 грн та відмовив у стягненні з відповідача штрафу в розмірі 250,00 грн та 19 684,09 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Донецької області від 22 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 лютого 2018 року скасовано.
Позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № DN80AV00000260 від 11 жовтня 2007 року у сумі 31 726,90 грн.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про стягнення судових витрат.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 31 726,90 грн виходячи з того, що в даному випадку має місце прострочення кредитора, підстави для нарахування відсотків за користування кредитними коштами після передачі боржником автомобіля банку відсутні, проте це не звільняє відповідача від сплати заборгованості за тілом кредиту.
Колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні позовних вимог банку про стягнення відсотків за користування кредитними коштами за період з жовтня 2007 року по травень 2010 року слід відмовити, у зв`язку із пропуском позовної давності. Правові підстави для стягнення відсотків після травня 2010 року відсутні, оскільки мало місце прострочення кредитора.
Позов в частині стягнення неустойки до 20 квітня 2014 року не підлягає задоволенню через пропуск позивачем позовної давності за такими вимогами, неустойка після цієї дати не може бути нарахована та стягнута відповідно до статті 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
Правові підстави для стягнення суми комісії відсутні, через те, що в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за надання фінансового інструменту банк не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються відповідачу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2018 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу за підписом представника Литвиненко О. Л., у якій просить скасувати постанову апеляційного суду Донецької області від 22 травня 2018 року, залишити в силі рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 лютого 2018 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що боржник не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання. Положення статті 616 ЦК України передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойку, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може. Суд апеляційної інстанції повинен був у повному обсязі стягнути заборгованість по тілу кредиту та мав право на зменшення, а не повну відмову у стягненні заборгованості по процентам, нарахованим після травня 2010 року. Оскільки позичальником не було вчинено всі залежні від неї заходи щодо належного виконання зобов`язання, ОСОБА_1 несе ризик наслідків непред`явлення вимог, що виражається в обов`язку погашення заборгованості по кредиту. Позивач звернувся до суду у 2016 році, тобто в межах позовної давності - 5 років, встановленої за домовленістю сторін кредитного договору, тому наявні усі правові підстави для стягнення неустойки до 20 квітня 2014 року.
Аналіз касаційної скарги свідчить про те, що постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення процентів та неустойки, в іншій частині не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.
Позиція інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу № 227/712/16-ц з суду першої інстанції.
У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
15 квітня 2020 року справа передана судді-доповідачу Дундар І. О.
Ухвалою Верховного суду від 10 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає доводи касаційної скарги за таких підстав.
Судами встановлено, що 11 жовтня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DN80AV00000260, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії у розмірі 42 622,91 грн на наступні цілі : 26 985 грн на придбання автомобіля, 1 655,31 грн на оплату страхового платежу, 149,77 грн на особисте страхування на поточний рік, 34 грн на реєстрацію предмета застави, 12 635,56 грн на оплату страхових платежів, всього 42 622,91 грн зі сплатою 0,83 % в місяць на суму залишку заборгованості.
Відповідач за договором взяла на себе зобов`язання сплачувати щомісячний платіж у розмірі 688,37 грн та погасити кредит повністю у строк до 10 жовтня 2014 року.
Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 11 жовтня 2007 року станом на 12 лютого 2016 року складає 413 615,93 грн з яких: 31726,90 грн - заборгованість за кредитом; 100 357,57 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 11 015 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом; 250582,37 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також штрафи відповідно до договору: 250 грн - штраф (фіксована частина); 19684,09 - штраф (процентна складова).
У 2011 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звертався до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення, але ухвалою Добропільського міськрайонного суду від 12 грудня 2011 року позов залишено без розгляду за заявою банку.
Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.