Постанова
Іменем України
08 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 137/68/19
провадження № 61-21163св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Селищенська сільська рада Літинського району Вінницької області,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16 серпня 2019 року у складі судді Войнаревич М. Г., постанову Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Голоти Л. О., Денишенко Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16 серпня 2019 року, постанову Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Селищенської сільської ради Літинського району Вінницької області, треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання договору дарування недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_4, яка в 1968 році побудувала будинок по АДРЕСА_1 . У зв`язку із тим, що ОСОБА_4 була членом колгоспу і земельна ділянка належала колгоспу, цей будинок було віднесено до колгоспного двору. ОСОБА_4 за життя склала заповіт відповідно до якого усе своє майно заповіла ОСОБА_1 і ОСОБА_5 .
На думку позивача, оскільки ОСОБА_4 була неграмотною, брат позивачки - ОСОБА_6, маючи дружні стосунки із секретарем Селещанської сільської ради, в серпні 1969 року зробив фіктивний договір дарування, яким ОСОБА_4 начебто подарувала йому будинок в АДРЕСА_1 . В свою чергу ОСОБА_6 не мав права передати частину будинку ОСОБА_7, оскільки право власності у нього не виникло. Земельна ділянка ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не передавалась.
У спільному будинку завжди проживала до 1971 року ОСОБА_4, з якою проживала мати позивачки ОСОБА_8, яка була дочкою ОСОБА_4 та здійснювала догляд за нею, а після її смерті спадщина автоматично перейшла до ОСОБА_8 .
Після смерті ОСОБА_8 Ѕ частину будинку оформив в порядку спадкування її син ОСОБА_7 на підставі заповіту, який у 2008 році було визнано недійсним згідно рішення суду. В 2006 році іншу частину будинку оформила незаконним шляхом дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_3 .
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати укладений 02 серпня 1969 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_6 договір дарування будинку на АДРЕСА_1, посвідчений секретарем Селищенською сільською радою Літинського району Вінницької області Рогальскою Л. С.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржуваним договором дарування не порушені законні права та інтереси позивачки, тому відсутні підстави, передбачені законом для визнання його недійсним. При цьому, місцевий суд зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду із вказаним позовом, та відсутні підстави для його поновлення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що Селищенська сільська рада Літинського району Вінницької області у цій справі є неналежним відповідачем.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та передати справу на новий судовий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення необґрунтовано з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно та неправильно встановили обставини, які мають значення для справи, а висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
24 лютого 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до копії заповіту 1959 року ОСОБА_4 заповіла усе своє майно ОСОБА_9 та ОСОБА_1 в рівних частках.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
Згідно з довідкою Селищенської сільської ради Літинського району Вінницької області від 22 жовтня 2018 року № 1262 ОСОБА_1 відповідно до записів з погосподарської книги № 1/2016-2020рр/ та свідоцтва про право власності від 10 грудня 2013 року, рішення Хмільницького міськрайонного судуВінницької області від 08 серпня 2008 року є власником Ѕ частини житлового будинку в АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідок Селищенської сільської радиЛітинського району Вінницької області від 22 жовтня 2018 року № 1264 головою домогосподарства в АДРЕСА_3 за 1980-82 рр є ОСОБА_6 - Ѕ частки та ОСОБА_7 - Ѕ частки; 1983-85 рр є ОСОБА_6 - Ѕ частки та ОСОБА_7 - Ѕ частки; 1986-95 запис відсутній; 1996-2000 є ОСОБА_3 - Ѕ частки та ОСОБА_7 - Ѕ частки; 2001-2005 рр є ОСОБА_3 - Ѕ частки та ОСОБА_7 - Ѕ частки; 2006-2010 рр є ОСОБА_7 - ј частки, ОСОБА_1 - ј частки та ОСОБА_2 - Ѕ частки; 2011-2015 рр є ОСОБА_1 - Ѕ частки та ОСОБА_2 - Ѕ частки; 2016-2020 рр є ОСОБА_1 - Ѕ частки та ОСОБА_2 - Ѕ частки.
Відповідно до рішення виконкому Селищенської сільської ради народних депутатів від 17 березня 1994 року № 32 ОСОБА_8 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,50 га для ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться в межах АДРЕСА_1, біля будинку - 0,50 га.
Згідно з договором дарування від 02 серпня 1969 року ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_6 прийняв у дар та став власником житловий будинок на АДРЕСА_1 .
Цей договір дарування посвідчений Селищенською сільською радою, згідно з книгою для запису нотаріальних дій за 1967-1970 роки.
Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 13 листопада 2014 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Вінницької області від 29 грудня 2014 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання права власності на домоволодіння у задоволенні позову відмовлено.
Установлено, що Ѕ частина житлового будинку з відповідними господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_1, належала ОСОБА_6 згідно з свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок від 20 липня 1991 року № 689.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом 23 лютого 1999 року, спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_6 є його дружина ОСОБА_3, спадкове майно складається з Ѕ частини житлового будинку з відповідними господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 .