Постанова
Іменем України
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 338/1503/18
провадження № 61-15633св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Глибівська сільська рада Богородчанського району Івано-Франківської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2019 року у складі судді Шишка О. А. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 08 липня 2019 рокуу складі колегії суддів: Томин О. О., Мелінишин Г. П., Ясеновенко Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Глибівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області про визнання недійсним рішення сільської ради.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 на праві власності належить домоволодіння по АДРЕСА_1 . Згідно записів в погосподарських книгах села за його господарством рахується земельна ділянка загальною площею 0,10 га, призначена для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, якою він тривалий час користується.
Ним був виготовлений проект землеустрою на дану земельну ділянку, однак Глибівська сільська рада відмовила у його затвердженні.
Рішенням Богородчанського районного суду йому 21 березня 2018 року йому відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Глибівської сільської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Вважає, що єдиним доказом, яким обґрунтоване вказане рішення, є акт земельної комісії від 11 грудня 2015 року щодо узгодження межі для проїзду до житлового будинку та присадибних ділянок, затверджений рішенням Глибівської сільської ради від 15 грудня 2015 року №17-02/15, з якого нібито вбачається, що відповідачі користуються не земельною ділянкою позивача, а проїзною дорогою до їх житлового будинку та присадибних ділянок, а позивача зобов`язано дотримуватись існуючих меж та не чинити перешкод у користуванні під`їзною дорогою відповідачам.
Вважає, що оскаржуваним рішенням Глибівської сільської ради від 15 грудня 2015 року №17-02/15 порушено його права як землекористувача земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1 .
Просив визнати недійсним рішення Глибівської сільської ради від 15 грудня 2015 року №17-02/15, яким затверджено акт земельної комісії Глибівської сільської ради від 11 грудня 2015 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Богородчанського районного суду від 03 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 08 липня 2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Глибівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області про визнання недійсним рішення сільської ради відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що рішення земельної комісії, викладене у акті від 11 грудня 2015 року, правомірно винесене на розгляд сесії Глибівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, а матеріалами справи № 338/1328/17 встановлено обставини, які в силу частини четвертої статті 82 ЦПК України не потребують доказування, зокрема, щодо правомірності користування проїзною дорогою повз господарства позивача до житлового будинку ОСОБА_2 та присадибних ділянок ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У серпні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення Богородчанського районного суду від 03 квітня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 08 липня 2019 року скасувати, його позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив процесуальне законодавство в частині вимог до змісту судового рішення. У справі № 338/1328/17 рішення Глибівської сільської ради предметом спору не було, питання законності його прийняття сільською радою не досліджувалось. Судом порушено норму частини сьомої статті 82 ЦПК України, згідно якої правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. У відповідача відсутні документи, які б підтверджували факти будівництва, утримання частини належної позивачу земельної ділянки, яку відповідач назвав дорогою. Глибівська сільська рада вийшла за межі наданих їй законом повноважень у складанні спірного акту та його затвердження. Суди усунулись від розгляду справи по суті спору, не дослідили жодного доказу по справі, не встановили обставини по справі, не застосували жодної норми справа до спірних правовідносин
Позиція інших учасників справи
У вересні 2019 року Глибівська сільська рада Богородчанського району Івано-Франківської області подала відзив на касаційну скаргу, у якій просить оскаржені судові рішення залишити в силі, оскільки докази, викладені в скарзі є безпідставними, неправдивими. Заїзд до господарства ОСОБА_2 існує більше 30 років.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 338/1503/18, витребувано цивільну справу з суду першої інстанції.
У вересні 2019 року матеріали цивільної справи № 338/1503/18 надійшли до Верховного Суду.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .