ф
РІШЕННЯ
Іменем України
10 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 800/553/14
адміністративне провадження № П/9901/42/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Гімон М.М., Коваленко Н.В., Кравчук В.М., Мороз Л.Л.
секретар судового засідання - Іванова Н.П.,
за участю: позивача, представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання незаконним та скасування розпорядження та зобов`язання змінити формулювання причин звільнення,
в с т а н о в и в :
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
-визнати незаконним та скасувати розпорядження Президента України №1225/2014-рп від 30.10.2014 у частині звільнення з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади" (пункт 7-2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України");
-зобов`язати Президента України змінити формулювання причин звільнення (припинення повноважень) та вважати ОСОБА_1 звільненим за ч. 4 статті 9 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що підстави припинення повноважень (звільнення) голів місцевих адміністрацій визначені у статті 9 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", яка не містить положень щодо припинення Президентом України повноважень голів місцевих державних адміністрацій з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади".
Також посилається на те, що оскільки право Президента на звільнення голів місцевих державних адміністрацій при новому обранні Президента передбачене спеціальним Законом, то норми трудового чи іншого законодавства при цьому не підлягають застосуванню, а тому підставою для його звільнення є норми частини 4 статті 9 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".
Також посилався на те, що оскаржуване розпорядження суперечить Конституції України, Законам України та міжнародним правовим нормам, оскільки під час його прийняття відповідачем порушено принцип верховенства права та принцип індивідуальної відповідальності; вказане розпорядження обмежує та порушує права, закріплені Конституцією України; внаслідок його прийняття він зазнав дискримінації через застосування до нього процедури очищення влади (люстрації) та втручання у приватне життя.
Заперечуючи проти позову, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.
Посилався на те, що оскільки на момент видання спірного розпорядження існували підстави для звільнення позивача відповідно до Закону України "Про очищення влади", Президент України мав звільнити позивача саме з вказаних у розпорядженні підстав. Таким чином, на думку відповідача, позивачем не доведено факту порушення його прав, спірне розпорядження видано за наявності відповідних правових підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.12.2014 відкрито провадження у справі.
16.12.2014р. позивач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.01.2015 провадження у справі зупинено до вирішення Верховним Судом України питання щодо внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності положень Закону України "Про очищення влади" Конституції України, питання щодо чого порушено відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.01.2015 у справі №П/800/553/14, та прийняття відповідного рішення Конституційним Судом України.
15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон №2147-VІІІ).
Згідно з підпунктом 5 пункту 1 Перехідних положень КАС позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 11.01.2018 справу №800/553/14 прийнято до провадження.
22.06.2020р. позивач звернувся до суду з клопотанням про відновлення провадження у справі.
Ухвалою від 17.07.2020 Верховний Суд поновив провадження в адміністративній справі №800/553/14 та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.
В ході розгляду справи судом встановлено наступні обставини.
Так, розпорядженням Президента України №47/2013-рп від 18.01.2013 позивача призначено головою Корецької районної державної адміністрації Рівненської області.
18.06.2014 новообраний Президент України Порошенко П.О. звернувся до Прем`єр-міністра України з листом №1-1/467, у якому просив внести на його розгляд подання про звільнення голів місцевих державних адміністрацій у зв`язку із закінченням повноважень Президента України.
На виконання зазначеного листа Кабінет Міністрів України вніс Президентові України подання від 20.06.2014 №7875/0/2-14 про звільнення голів районних, районних в місті Києві державний адміністрацій у зв`язку з закінченням строку повноважень Президента України, в тому числі й позивача.
16.10.2014 набрав чинності Закон України "Про очищення влади" від 16.09.2014 №1682-VII (далі - Закон №1682-VІІ), відповідно до якого, серед іншого, підлягали звільненню з посад голови районних державних адміністрацій, які обіймали сукупно не менше одного року посаду у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року.
Розпорядженням Президента України від 30.10.2014 №1225/2014-рп позивача звільнено з посади голови Корецької районної державної адміністрації Рівненської області з підстав, передбачених Законом №1682-VII (пункт 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України).
На виконання зазначеного розпорядження Президента України позивач видав розпорядження від 07.11.2014 №143-к про припинення своїх повноважень голови Корецької районної державної адміністрації Рівненської області з 07.11.2014 та покладення виконання обов`язків голови Корецької районної державної адміністрації Рівненської області (до вирішення кадрового питання в установленому законодавством порядку) на першого заступника голови районної державної адміністрації Карпушу О.Д.
Не погоджуючись з формулюванням підстав звільнення, викладених у розпорядженні Президента України, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, питання призначення на посади голів місцевих державних адміністрацій та припинення їх повноважень врегульовано статтею 118 Конституції України та статтями 8, 9 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 №586-XIV (далі - Закон №586-XIV).