ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2020 року
м. Київ
справа №804/885/17
адміністративне провадження №К/9901/65205/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу
за касаційною скаргою Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконкому Криворізької міської ради
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018 (колегія у складі суддів Суховаров А.В., Головко О.В., Ясенова Т.І.)
у справі №804/885/17
за позовом ОСОБА_1
до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконкому Криворізької міської ради
про скасування протоколу, припису та постанови про накладання штрафу за порушення у сфері містобудування.
У С Т А Н О В И В:
1. 01.02.2017 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, в якому просила суд скасувати Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування № 1-108 від 10.01.2017, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №19 від 27.12.2016; скасувати протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.12.2016 відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) винесені відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконкому Криворізької міської ради.
2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 позов задоволено. Постанова отримана відповідачем 20.06.2017.
3. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 за заявою ОСОБА_1 виправлено описки в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 щодо номеру постанови про накладання штрафу за порушення у сфері містобудування від 10.01.2017 з №1-108 на №1-ЮР (т. 2 а. с. 52). Ухвала отримана відповідачем 07.02.2018 (т. 2 а. с. 53-54).
4. На цю ухвалу Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконкому Криворізької міської ради 22.02.2018 подавав апеляційну скаргу (т. 2 а. с. 55, 60).
5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 апеляційну скаргу Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконкому Криворізької міської ради залишено без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 - без змін (т.2 а. с. 82). Копія постанови отримана 05.05.2018.
6. 15.05.2018 Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю було подано апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, скаржник пояснив, що постанова про накладання штрафу за порушення у сфері містобудування відносно ОСОБА_1 винесена 10.01.2017 за №1-ЮР, а суд першої інстанції скасував постанову №1-108 від 10.01.2017. Тому апеляційна скарга подається після отримання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018, якою залишено в силі рішення окружного суду про виправлення описки (т. 2 а. с. 88, 94, 98).
7. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
8. 29.10.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2018.
9. У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вищезазначене рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
10. Скаржник покликається на те, що процесуальний строк подання апеляційної скарги пропущено з поважних причин, адже після прийняття ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 про виправлення описки було змінено номер постанови про правопорушення з 1-108 на 1-ЮР, та з цього часу постанова №1-ЮР про накладення штрафу за правопорушення від 10.01.2017 вважається скасованою. Змінивши номер, суд фактично змінив зміст судового рішення. Отже, необхідність оскарження судового рішення суд першої інстанції виникла лише після зміни змісту.
11. Ухвалою Верховного Суду від 01.11.2018 у зазначеній справі було відкрито провадження.
12. Відзив від Позивача не надходив, ухвалу про відкриття касаційного провадження та додані документи було повернено до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання поштового повідомлення.
13. Оцінюючи доводи касаційної скарги та відзиву, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов таких висновків.
14. Відповідно до частини 2 статті 186 КАС України в редакції до 15.12.2017 апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. В разі застосування судом частини 3 статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
15. Як зазначалося вище, копію постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 відповідач отримав 20.06.2017.
16. Суб`єкту владних повноважень було відомо, що предметом позовної заяви є законність постанови №1-ЮР від 10.01.2017 про накладання на ОСОБА_1 штрафу за порушення у сфері містобудування в сумі 144000 грн., адже іншої постанови відносно позивачки в цей день не виносилося.
17. Саме ця постанова про накладання штрафу долучена до позовної заяви (т.1 а. с. 17) та її копія направлялася відповідачу разом з ухвалою про відкриття провадження у справі №804/885/17 (т. 1 а.с. 139-141). Саме постанова №1-ЮР від 10.01.2017 досліджувалась в судових засіданнях в присутності представника Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю (т. 1 а. с. 161, 170, 227,т.2 а.с. 30). В запереченнях на позовну заяву відповідач доводив законність саме постанови №1-ЮР від 10.01.2017 (т. 1 а. с. 174) та на цю постанову посилався в інших процесуальних заявах (т. 1 а. с. 233).