1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



14 вересня 2020 року


Київ

справа № 213/1793/16-а(2-а/213/45/16)

провадження № К/9901/29926/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Криворізького південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Криворізького південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Чумака С.Ю., Гімона М.М., Юрко І.В. від 6 грудня 2016 року,



УСТАНОВИВ:



ІСТОРІЯ СПРАВИ



Короткий зміст позовних вимог



1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Криворізького південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просила:

- визнати протиправними дії Криворізького південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як правонаступника управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років;

- зобов`язати Криворізьке південне об`єднане управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років.



Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій



2. Постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 жовтня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.



3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що посада, яку займала позивачка, не входить до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909, що унеможливлює застосування до неї статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме включення стажу роботи на цій посаді до вислуги років працівника охорони здоров`я.



4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково.

Постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Криворізького південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов`язано Криворізьке південне об`єднання управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 29 січня 2016 року.



5. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відомостями трудової книжки підтверджується, що спеціальний стаж роботи на час первісного звернення за призначенням пенсії за вислугу років позивача становив 27 років, що є достатнім для призначення пенсії відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Право на пенсію за вислугу років у ОСОБА_1 виникло ще до 2014 року, на момент досягнення спеціального стажу більше 25 років, і на той час жодних додаткових умов, зокрема, наявності певного віку, пенсійне законодавство не передбачало, а відтак до спірних відносин повинні застосовуватись норми пункту "е" статті 55 закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла саме на момент набуття вказаного права позивача, оскільки правовідносини щодо пенсійного забезпечення виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення. У зв`язку з цим досягнуті особою соціальні гарантії (право на певний вид пенсії) не можуть бути звужені шляхом подальшого внесення змін до законодавства.

Стаж роботи позивачки на посаді фармацевт-реалізатор у період з 2 серпня 1996 року по 17 серпня 1999 року в ПП "Євроаптека-сервіс" входить до переліку посад, визначених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 385 від 28 жовтня 2012 року, оскільки на момент знаходження позивачки на посаді фармацевт-реалізатор діяла постанова Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909, якою, зокрема, встановлено, що до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років зараховуються періоди роботи на посадах провізорів, фармацевтів (незалежно від найменування посад).

Короткий зміст вимог касаційної скарги



6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Криворізьке південне об`єднане управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року та залишити в силі постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 жовтня 2016 року.



СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ



7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 в період:

- з 18 серпня 1986 року по 13 березня 1987 працювала на посаді асистента в Криворізькому міському аптекоуправлінні;

- з 24 березня 1987 року по 10 листопада 1988 року - на посаді фармацевта в аптеці № 34;

- з 24 листопада 1988 року по 7 березня 1989 року - на посаді фармацевта в аптеці № 255;

- з 9 березня 1989 року по 30 листопада 1993 року - на посаді фармацевта в Центральній районній аптеці № 128;

- з 9 грудня 1993 року по 1 серпня 1996 року - на посаді фармацевта в аптеці № 64;

- з 2 серпня 1996 року по 17 серпня 1999 року - на посаді фармацевта-реалізатора в приватному підприємстві "Євроаптека-сервіс";

- з 1 вересня 1999 року по 30 червня 2000 року - на посаді фармацевта в ТОВ "Аптека № 63";

- 1 липня 2000 року прийнята на посаду фармацевта в аптечний кіоск ТОВ "Фалбі";

- 30 грудня 2003 року переведена на посаду завідувача в аптечний пункт № 1 аптеки № 1 ТОВ "Фалбі";

- 31 грудня 2008 року звільнена з посади за статтею 36 КЗпП України;

- з 1 січня 2009 року по 19 листопада 2013 року працювала на посаді завідувача в аптечному пункті № 1 аптеки № 1 ТОВ "Фалбі-Кривий Ріг".

18 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідач листом від 26 вересня 2014 року № 5747/06/17 повідомив позивачку про відмову у призначені пенсії за вислугу років у зв`язку із відсутністю необхідного стажу, мотивуючи відмову тим, що посаду фармацевта-реалізатора не передбачено Переліком закладів охорони здоров`я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров`я, затвердженого наказом міністерства охорони здоров`я України від 28 жовтня 2002 року № 385.

23 липня 2015 року позивачка повторно звернулась до УПФУ в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу із заявою про перегляд рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років.

Відповідач листом від 6 серпня 2015 року № 4773/05/21 роз`яснив позивачці, що оскільки посада фармацевта-реалізатора не передбачена Переліком закладів охорони здоров`я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 жовтня 2002 року № 385, рішенням комісії від 26 вересня 2014 року їй відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю спеціального стажу. Одночасно роз`яснено, що відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 № 213-VIII, працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 роки та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців.

26 травня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Криворізького південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, де просила продублювати відповідь на її звернення щодо призначення пенсії за вислугу років.

Криворізьке південне об`єднане управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 30 травня 2016 повідомило позивачку про те, що відповідно до редакції пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка діє з 1 січня 2016 року, особи, що народились в період з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року та при наявності спеціального стажу роботи з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року не менше 25 років 6 місяців, мають право на пенсію за вислугу років при досягненні 51 року 6 місяців. Оскільки позивач не відповідає цим вимогам, права на вказану пенсію у неї немає.


8. Вважаючи таке рішення відповідача неправомірним ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.



ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ



9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що посада фармацевта-реалізатора не передбачена Переліком закладів і установ освіти охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909, тому для зарахування періоду роботи позивачки на посаді фармацевта-реалізатора а саме: з 2 серпня 1996 року по 30 червня 2000 року, до спеціального стажу немає законних підстав.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років.

До досягнення 55-річногго віку, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим пункту "е" (не менше 26 років; 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим пункту "е", та після досягнення ними віку 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року.


................
Перейти до повного тексту