Ухвала
02 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 800/283/17
Провадження № 11-174зва20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Сороки Л. П.,
учасники справи:
представник позивача - Велешинська О. С.,
представник заявниці - Рохманов С. І.,
розглянула в судовому засіданні матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в адміністративній справі № 800/283/17 за позовом ОСОБА_2 до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, про визнання незаконним і скасування Указу Президента України від 13 квітня 2016 року № 142/2016 "Про скасування рішення голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області",
ВСТАНОВИЛА:
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом, у якому просила визнати незаконним і скасувати Указ Президента України від 13 квітня 2016 року № 142/2016 (далі - Указ), яким скасовано розпорядження голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Первомайська РДА) від 12 жовтня 2012 року № 470-р про зарахування земельної ділянки загальною площею 1553,97 га в межах території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області до земель запасу державної власності.
2. На думку ОСОБА_2, скасування розпорядження голови ПервомайськоїРДАвід 12 жовтня 2012 року № 470-р порушує її право власності на землю.
3. За клопотанням ОСОБА_1 Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 жовтня 2017 року залучив останню до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
4. Рішенням від 03 травня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив у задоволенні позову.
5. Постановою від 14 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду задовольнила апеляційну скаргу ОСОБА_2, скасувала рішення Верховного Суду від 03 травня 2018 року та ухвалила нове рішення про задоволення позову ОСОБА_2, визнавши незаконним і скасувавши згаданий Указ.
6. У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із заявою про перегляд рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 травня 2018 року та постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року за виключними обставинами на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є, зокрема, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (незастосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, в якій, серед іншого, просила скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
7. Заява мотивована тим, що Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів", зокрема, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" зі змінами. А саме: пункту 7 "та ліквідуються" в частині Верховного Суду України; пункту 14 "судді Верховного Суду України"; пункту 25.
8. У своїй заяві ОСОБА_1 вказує на те, що виходячи із висновків Конституційного Суду України, зроблених у зазначеному Рішенні від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, Конституційний Суд України визнав неконституційною як ліквідацію Верховного Суду України (далі - ВСУ), так і припинення повноважень суддів ВСУ.
9. Вказане означає, що судді ВСУ мали здійснювати та мають продовжувати здійснювати свої повноваження у Верховному Суді та повинні були бути включеними в розподіл усіх судових справ, які розглядалися Верховним Судом починаючи з 15 грудня 2017 року.
10. Однак починаючи з 15 грудня 2017 року та на момент звернення позивача у справі № 800/283/17 до суду судді ВСУ не були включені до складу жодного касаційного суду у складі Верховного Суду, а також до складу Великої Палати Верховного Суду та відповідно на момент авторозподілу між суддями справи № 800/283/17 не були внесені до списку суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи, а тому Корнацька К. П. вважає, що справа № 800/283/17 як у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, так і в Великій Палаті Верховного Суду була розглянута неповноважним, незаконним складом суду.
11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 02 липня 2020 року відкрила провадження у зазначеній справі та витребувала з Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду матеріали справи, а ухвалою від 15 липня 2020 року призначила справу до розгляду в судовому засіданні на 02 вересня 2020 року.
12. Під час розгляду справи з`ясовано, що провадження у цій справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 травня 2018 року та постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року відкрите помилково та підлягає закриттю з огляду таке.
13. Пунктом 1 частини п`ятої статті 361 КАС України встановлено, що підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є, зокрема, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
14. Як на виключну обставину для перегляду оскаржуваних судових рішень ОСОБА_1 посилається на Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020.