Постанова
Іменем України
10 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 742/688/19
Провадження № 51 - 2687 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Матієк Т.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І.А.,
прокурора Сингаївської А.О.,
розглянув в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019270210000032 від 05 січня 2019 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лошакова Гута, Козелецького району, Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 185 ч. 3 КК України,
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Прилуки, Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
за ст. 185 ч. 3 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Демченка Я.О. на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 02 березня 2020 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 .
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 вересня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і на нього покладено відповідні обов`язки. Цим же вироком ОСОБА_2 засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і на нього покладено відповідні обов`язки.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжні заходи не обиралися.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : на користь ОСОБА_3 45 000 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином; на користь ОСОБА_4 642 гривні в рахунок відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
Так, за обставин, детально наведених у вироку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з вересня по листопад 2018 року за попередньою змовою між собою, з корисливих мотивів, 8 разів прибули до господарства ОСОБА_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де, користуючись відсутністю сторонніх осіб та власника, проникли на територію двору та з приміщення гаража таємно повторно викрали майно загальною вартістю 48 214, 04 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, ОСОБА_1 в кінці листопада 2018 року та ОСОБА_2 в листопаді 2018 року, кожен окремо, в вечірній час, діючи з корисливих мотивів, повторно, з метою власного збагачення, прибули до господарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, де, користуючись відсутністю сторонніх осіб та власника, проникли на територію двору та з приміщення гаража таємно, повторно викрали: ОСОБА_1 - коробку передач до автомобіля ГАЗ-53, вартістю 2750 грн, а ОСОБА_2 - газовий балон об`ємом 27 літрів "Novogas", вартістю 433,33 грн, чим завдали потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на зазначені суми відповідно.
26 січня 2019 року в денний час ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, прибули до господарства розташованого за адресою: АДРЕСА_1, де користуючись відсутністю сторонніх осіб та власника, проникли на територію двору та шляхом пошкодження дверей проникли до приміщення будинку, звідки повторно, таємно викрали чавунну двохкомфорну плиту, вартістю 642 гривні, завдавши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на зазначену суму.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 02 березня 2020 року апеляційну скаргу прокурора Прилуцької місцевої прокуратури Шкетя О.Д. залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особам засуджених внаслідок м`якості, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням кримінального процесуального закону. Вважає необґрунтованим висновок судів щодо наявності підстав для призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, а ухвалу апеляційного суду про залишення вироку без зміни такою, що не відповідає ст. 419 КПК України, оскільки в ній, на думку прокурора, не зазначено підстав, з яких апеляційна скарга прокурора залишена без задоволення.
В заяві захисник засудженого ОСОБА_2 - адвокат Кантур О.А. вказує про можливість проводити касаційний розгляд без його участі та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги прокурора.
Заперечень на касаційну скаргу прокурора від інших учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор вважала касаційну скаргу обґрунтованою і просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_1, ОСОБА_2 та правильність кваліфікації дій кожного з них за ст. 185 ч. 3 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ст. 75 ч. 1 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.