ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 646/5246/17
провадження № 51-2249км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої Вус С.М.,
суддів Бородія В.М., Стороженка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Голубенко О.В.,
захисника Леньшиної О.В. (у режимі відеоконференції),
прокурора Чабанюк Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 березня 2020 року про арешт майна.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 березня 2020 року частково задоволено клопотання, подане в інтересах потерпілого ОСОБА_2, про накладення арешту на майно, що належить обвинуваченому ОСОБА_1 .
Харківський апеляційний суд ухвалою від 07 квітня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження на тих підставах, що скаргу подано на судове рішення, яке згідно з положеннями КПК України не може бути окремо оскаржене в апеляційному порядку.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті провадження за його скаргою, оскільки відповідно до положень ч. 7 ст. 173 України підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна. На переконання останнього, кримінальним процесуальним законодавством прямо передбачено право обвинуваченого на оскарження рішення про арешт майна, а отже висновок апеляційного суду про зворотне не ґрунтується на вимогах закону.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Леньшина О.В. під час судового засідання підтримала доводи викладені у касаційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_1 та просила задовольнити скаргу.
Прокурор Чабанюк Т.В. у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора та захисника, перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
За частиною 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 370 КПК України судове рішення повинне бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК України).