Постанова
іменем України
8 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 746/148/19
провадження № 51-193 км 20
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Щепоткіної В. В.,
суддів Григор`євої І. В., Крет Г. Р.,
за участю:
секретаря судового засідання Ткаченка М. С.,
прокурора Єременка М. В.,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_1,
захисника Фесика І. А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Срібнянського районного суду Чернігівської області від 26 липня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270250000190, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, котрий народився у с. Гнатівка Срібнянського району Чернігівської області, проживає на АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Срібнянського районного суду Чернігівської області від 26 липня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 29 жовтня 2018 року близько 8 години, перебуваючи на автодорозі сполученням Гнатівка-Дігтярі при в`їзді до смт. Дігтярі Срібнянського району Чернігівської області, під час сварки на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс ОСОБА_2 кулаком та ліктем руки близько п`яти ударів по голові, чим спричинив їй тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна нижньої губи зліва.
Вказані дії ОСОБА_1 суд кваліфікував за ч. 2 ст. 125 КК як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить судові рішення щодо нього скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Стверджує, що умислу на заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень не мав, удару завдав рефлекторно, відмахуючись від протиправного посягання з боку потерпілої, а тому в його діях відсутній склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК. Висновок судово-медичної експертизи вважає недопустимим в якості доказу, оскільки всупереч приписам ст. 290 КПК стороні захисту не було відкрито медичних документів, які були предметом експертного дослідження, а також процесуальних документів, на підставі яких проведено відповідну експертизу. У порушення приписів ст. 374 КПК вирок суду не містить формулювання обвинувачення за ч. 2 ст. 125 КК, визнаного судом доведеним, з зазначенням способу вчинення, форми вини та мотивів злочину. Вказані обставини не отримали оцінки суду апеляційної інстанції, який відповідних доводів сторони захисту не перевірив, підстав, з яких їх визнано необґрунтованими не навів, чим істотно порушив вимоги процесуального закону. Крім того зазначає, що всупереч приписам ст. 419 КПК ухвала апеляційного суду не місить висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні засуджений підтримав касаційну скаргу. Захисник вважав, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваження лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1, апеляційний суд не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції правильно встановити фактичні обставини кримінального провадження та дати юридичну оцінку вчиненому.