Постанова
іменем України
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 303/3245/18
провадження № 51-3529км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Єремейчука С. В.,
суддів Стороженка С. О., Бородія В. М.,
за участю:
секретаря судового засідання Мішиної О. О.,
прокурора Костюка О. С.,
виправданої ОСОБА_1,
захисника Моісєєва І. Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Сочки О. І., який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 травня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 січня 2020 року в кримінальному провадженні № 12017070120001217 щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Болграда Одеської області, жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,
виправданої через недоведеність, що в її діянні є склад злочину, передбачений ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі-КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 травня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватою та виправдано через недоведеність, що в її діянні є склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК.
ОСОБА_1 обвинувачено у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК, за таких обставин.
Так, у період з 02 жовтня 2017 року по 09 листопада 2017 року ОСОБА_1, обіймаючи посаду заступника директора Агропромислового торгового підприємства "Бобовище" (надалі-АПТП "Бобовище") відповідно до наказу директора вказаного підприємства №12/к від 30 вересня 2017 року, а також в період з 10 жовтня 2017 року по 09 листопада 2017 року - виконувача обов`язків директора цього підприємства, таким чином будучи службовою особою цього державного підприємства, що наділена адміністративно-господарськими функціями, з правом підпису документів, у період з 12 жовтня 2017 року по 09 листопада 2017 року шляхом зловживання своїм службовим становищем, умисно, за попередньою змовою із не встановленою слідством особою (матеріали щодо якої виділено в окреме провадження) вчинила дії, спрямовані на протиправне заволодіння державним майном, яке входить до складу цілісного майнового комплексу АПТП "Бобовище", ринковою вартістю 2 888 546 грн, однак довести їх до кінця не змогла з причин, що не залежали від її волі, оскільки 09 листопада 2017 року була викрита та затримана працівниками поліції.
Зокрема, ОСОБА_1, обіймаючи посаду заступника директора АПТП "Бобовище", а з 10 жовтня 2017 року - виконувача обов`язків директора цього підприємства з правом першого підпису на документах, таким чином будучи службовою особою, достовірно знаючи, що відповідно до п.87.3.5 Податкового кодексу України не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платником податків майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, на порушення вимог пунктів 4-7 розділу 1 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань наказ про проведення обов`язкової інвентаризації на підприємстві не видала, надсилання відповідних листів-заперечень, скарг до контролюючих та правоохоронних органів щодо незаконної передачі такого майна в податкову заставу не забезпечила, а навпаки, протиправно відчужила обладнання державного підприємства, оцінивши його як металобрухт загальною ринковою вартістю 2 888 546 грн, з подальшим демонтажем та реалізацією його суб`єктам підприємницької діяльності, які проводять заготівлю металобрухту.
Так, ОСОБА_1 12 жовтня 2017 року, перебуваючи на території даного підприємства, що за адресою: АДРЕСА_2, власним підписом та печаткою АПТП "Бобовище" затвердила акт огляду та технічного стану обладнання, відповідно до якого обладнання в кількості 98 найменувань частково розукомплектоване та пошкоджене корозією, доцільність подальшого використання його неможлива, та копію цього акта передала ТОВ "Стоун Брідж" для здійснення оцінки відповідно до підписаного нею цього ж дня договору № 41.
У подальшому після отримання від ТОВ "Стоун Брідж" звіту про незалежну оцінку майна в кількості 98 одиниць на загальну суму 467 279,78 грн ОСОБА_1, діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленою слідством особою, зловживаючи своїм службовим становищем, організувала та забезпечила прибуття за місцем фактичного розташування АПТП "Бобовище" будівельної бригади із Хмельницької області для демонтажу та вивезення обладнання за межі підприємства.
Після цього ОСОБА_1 без дозволу органу управління майном (Мінагрополітики України) та Державної фіскальної служби України із не встановленою досудовим розслідуванням особою (матеріали щодо якої виділено в окреме провадження) організувала демонтаж та порізку металічних горизонтальних резервуарів ринковою вартістю 74 966 грн та 56 333 грн, які перебували на позабалансовому рахунку зазначеного підприємства, не були предметом експертної оцінки та на які не було дозволу на демонтаж та реалізацію, метал із яких ОСОБА_1 разом із невстановленою особою, попередньо зваживши, надала вказівку робітникам завантажити на автомобіль марки "ТАТА" бортовий НОМЕР_2 (д.н.з. НОМЕР_1 ), однак вчинити усіх дій, які ОСОБА_1 вважала необхідними для доведення злочину до кінця, не змогла з причин, які не залежали від її волі, так як про ці обставини стало відомо правоохоронним органам, які припинили злочинні дії на місці злочину 09 листопада 2017 року і вилучили металічні листи з порізаних резервуарів.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 27 січня 2020 року залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із судовими рішеннями, постановленими щодо ОСОБА_1, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, безпідставно визнав ОСОБА_1 невинуватою у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки матеріали кримінального провадження містять достатньо доказів винуватості останньої, які, на думку прокурора, не були належним чином досліджені та оцінені. Вказує про безпідставне визнання судом першої інстанції недопустимими ряду доказів, наданих стороною обвинувачення.
Зазначає, що вирок постановлено незаконним складом суду, оскільки суддя Монич В. О. не міг брати участь у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1, тому що він та слідчий суддя Монич О. В., яка під час досудового розслідування виносила ухвалу про призначення судово-економічної експертизи від 07 лютого 2019 року, є двоюрідними братом і сестрою. Також прокурор стверджує про необґрунтовану відмову судом апеляційної інстанції у задоволенні клопотання про повторний допит обвинуваченої та свідків й дослідження письмових доказів і усунення допущених судом першої інстанції суперечностей, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Крім того, вважає, що апеляційний суд не усунув порушень, які допустив суд першої інстанції, належним чином не перевірив доводів прокурора в апеляційній скарзі, чим порушив вимоги ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК).
Позиції інших учасників судового провадження
У письмових запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник Моїсєєв І. Ю. просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.
У судовому засіданні прокурор Костюк О. С. підтримав касаційну скаргу частково, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, виправдана ОСОБА_1 та її захисник Моїсєєв І. Ю. вважали касаційну скаргу необґрунтованою, просили її залишити без задоволення, а судові рішення-без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги.
Зі змісту ст. 370 згаданого Кодексу, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 373 КПК встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Тобто, дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а самевинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у скоєнні цього злочину.
У поданій касаційній скарзі прокурор порушує питання щодо безпідставного виправдання ОСОБА_1 у вчиненні нею злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК.
Проте, як убачається з мотивувальної частини судового рішення, суд першої інстанції, ухвалюючи виправдувальний вирок, з дотриманням вимог статей 86, 87, 94 КПК зробив ґрунтовний аналіз доказів, що були надані стороною обвинувачення, та дійшов правомірного висновку про те, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом допустимими й достатніми доказами винуватості ОСОБА_1 у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі.