Постанова
іменем України
8 вересня 2020 року
м. Київ
cправа № 147/179/19
провадження № 51-3371 км 20
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Щепоткіної В. В.,
суддів Лагнюка М. М., Стефанів Н. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Ткаченка М. С.,
прокурора Єременка М. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Головенка Є. В. на вирок Вінницького апеляційного суду від 9 липня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020300000283, за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у смт. Тростянець Вінницької області, зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1, такого, що не має судимості в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 16 жовтня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 7 грудня 2018 року приблизно о 21:26, знаходячись поряд з Тростянецькою філією АТ "Ощадбанк", що на вул. Соборна у смт. Тростянець Вінницької області, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, з корисливих мотивів, застосувавши до ОСОБА_2 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, що виразилось у нанесенні йому ударів руками та ногами по голові та тілу, намагався відкрито заволодіти з банкомату банківською карткою та готівкою на суму 1000 грн, які були залишені потерпілим ОСОБА_2 . Однак злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_1, та він не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки потерпілий впізнав ОСОБА_1, схопив його за ногу, внаслідок чого останній впав на землю та, злякавшись, втік з місця події.
Вінницький апеляційний суд 9 липня 2020 року скасував вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання та ухвалив у цій частині новий вирок, яким призначив ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Головенко Є. В., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину й особі засудженого, просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Зазначає, що з огляду на всі обставини, які пом`якшують покарання, дані про особу винного, а також позицію потерпілого, який просив суд не позбавляти волі засудженого, виправлення ОСОБА_1 вважає можливим без відбування покарання у виді позбавленням волі. Крім того, захисник звертає увагу на відсутність в матеріалах кримінального провадження досудової доповіді органу пробації, що в силу ст. 412 КПК є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки завадило суду прийняти законне та вмотивоване рішення щодо міри покарання засудженому.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, кваліфікація вчиненого за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК, а також вид та розмір призначеного засудженому покарання за вказане кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на строк 4 роки у касаційній скарзі не оспорюються.