Постанова
Іменем України
10 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 824/155/19
провадження № 61-20072ав19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
за участю секретаря судового засідання - Лісніченко Л. М.,
учасники справи:
позивач - кредитна спілка "СуперКредит",
відповідач - ОСОБА_1,
за участю представника позивача - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (проспект Повітрофлотський, 28, м. Київ) апеляційну скаргу
ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду
від 10 жовтня 2019 року у складі судді Писаної Т. О. у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" від 23 липня 2019 року у справі № 62/19 за позовом кредитної спілки "СуперКредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду, як до суду першої інстанції, з заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" від 23 липня 2019 року у справі № 62/19 за позовом кредитної спілки "СуперКредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заяву мотивовано тим, що він не є учасником третейської угоди, рішення третейського суду прийнято у справі, що не підвідомча йому відповідно до закону. Заявник також не погоджувався із рішенням третейського суду, яким стягнуто з нього 4 896,38 грн відсотків та 10 907,56 грн пені без застосування наслідків спливу позовної давності.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду, як суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволені заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейсько суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" від 23 липня 2019 року у справі № 62/19 за позовом кредитної спілки "СуперКредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Матеріали справи № 62/19 повернуто до Постійно діючого Третейсько суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок".
Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що при укладенні договору поруки від 01 березня 2017 року сторонами було погоджено, що всі спори, пов`язані з цим договором, вирішуватимуться шляхом розгляду їх Постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" відповідно до його регламенту.
Договір поруки не є споживчим договором, а сторона такого договору не є споживачем, оскільки вказаний договір не направлений на задоволення потреб поручителя. Таким чином, оскільки поручитель є стороною лише акцесорного зобов`язання, він не є споживачем і дія Закону України "Про захист прав споживачів" на правовідносини між поручителем та банком не поширюється. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 14-336цс18.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У листопаді 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що проводиться досудове розслідування у зв`язку із підробленням договору поруки, на підставі якого виносилося рішення третейський судом. Крім цього, заявником подано позов про визнання вказаного договору поруки недійсним. Також вважає, що оскільки договір поруки є невід`ємною частиною кредитного, укладеного з метою отримання споживчого кредиту, тому на ці правовідносини також повинні поширюватись вимоги Закону України "Про захист прав споживачів", і третейський суд взагалі не мав права розглядати вказану справу.
У червні 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд його апеляційної скарги без його участі.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив кредитної спілки "СуперКредит" на апеляційну скаргу ОСОБА_1, у якому вона просила вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу апеляційного суду - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
01 березня 2017 року між кредитною спілкою "СуперКредит" та
ОСОБА_3 було укладено кредитний договір кредитної лінії
№ СК-49/0011/17/143/06, відповідно до пункту 1.1 якого кредитна спілка зобов`язалася надати ОСОБА_3 фінансовий кредит в сумі 10 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності та забезпеченості у відповідності до умов цього договору. Позичальник в свою чергу зобов`язався погашати кредит та сплачувати нараховані проценти в порядку, визначеному додатком (додатковим договором) до цього договору (пункт 2.4 кредитного договору).
01 березня 2017 року між кредитною спілкою та позичальницею було укладено додатковий договір № 1, відповідно до умов якого сторони погодили розмір основного боргу, розмір процентів, графік платежів по кредиту та процентам.
Позикодавець виконав умови угоди та надав позичальниці транш в сумі 10 000 грн, на підтвердження чого третейському суду були надані заява позичальниці від 01 березня 2017 року, довідка позикодавця та видатковий касовий ордер № 5/48 від 01 березня 2017 року.
З метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов`язань за вказаним вище кредитним договором, 01 березня 2017 року між кредитною спілкою "СуперКредит" (кредитодавцем), ОСОБА_1 (поручителем) та ОСОБА_3 (позичальницею) було укладено договір поруки
№ СК-49/0011/17/142/06, відповідно до якого ОСОБА_1 поручився перед кредитодавцем за невиконання позичальницею усіх зобов`язань в тому ж обсязі, що і позичальниця за умовами кредитного договору.
Одночасно, при укладенні зазначеного вище договору поруки від 01 березня 2017 року, сторонами було погоджено, що всі спори, пов`язані з цим договором, вирішуватимуться шляхом розгляду їх Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" відповідно до його регламенту.
У зв`язку з порушенням позичальником зобов`язань за кредитним договором, кредитна спілка "СуперКредит" звернулося до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" з позовом про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_1 .
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" від 23 липня 2019 року у справі № 62/19 задоволено позов кредитної спілки "СуперКредит" до
ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 27 043,29 грн у тому числі 1 900 грн третейського збору, 1 862,47грн витрат на правову допомогу.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду відповідає з таких підстав.
Так, розділом VII ЦПК України регламентований порядок здійснення провадження у справах про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу.
Положеннями частини другої статті 454 ЦПК України встановлено, що сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.