ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 922/376/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Мартинюк М. О.,
за участю представників:
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - не з`явився,
прокуратури - Скрипки М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 (колегія суддів: Хачатрян В. С. - головуючий, Россолов В. В., Склярук О. І.) та ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.04.2019 (суддя Погорелова О. В.), у справі
за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області
до Фізичної особи - підприємця Сідорова Ігоря Семеновича
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області
про внесення змін до договору,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень
1.1. Заступник прокурора Харківської місцевої прокуратуру № 6 Харківської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області (далі - селищна рада) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Сідорова Ігоря Семеновича (далі - ФОП Сідоров І. С.), в якій просив внести зміни до пунктів 5, 9 Договору оренди землі, який укладено 20.03.2012 селищною радою з ФОП Сідоровим І. С., зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1741391963251, номер запису про інше речове право: 29836286 (далі - договір), щодо земельної ділянки загальною площею 0,0886 га, кадастровий номер 6325158200:00:009:0076, розташованої за адресою: Харківська область, Харківський район, вул. Поштова, 7 (далі - земельна ділянка).
1.2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.02.2019 позовну заяву прокурора залишено без руху; зобов`язано усунути недоліки позовної заяви, а саме, надати суду докази оплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
1.3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.02.2019 відкрито провадження у справі.
1.4. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.04.2019 позов заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області до фізичної особи-підприємця Кульова Анатолія Олександровича залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
1.5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.04.2019 залишено без змін.
1.6. Господарські суди виходили з того, що саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту інтересів держави, без доведення цього відповідними доказами, не є підставою для прийняття судом рішення у такому спорі по суті. За змістом статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва. Доказів того, що селищна рада не має можливості самостійно захистити права у цій справі, як і неналежності здійснення нею такого захисту, прокурор не надав, а матеріали справи не містять.
1.7. Спростовуючи доводи заявника апеляційної скарги щодо зазначення у резолютивній частині рішення відомостей про особу, яка не є учасником провадження, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідачем у справі є ФОП Сідоров І. С., про що зазначено у вступній, описовій та мотивувальній частині ухвали. У резолютивній частині ухвали місцевий суд зробив описку, яка може бути виправлена в порядку, передбаченому статтею 243 Господарського процесуального кодексу України, та не є підставою для скасування оскарженої ухвали.
2. Короткий зміст касаційної скарги
2.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 і ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.04.2019 у справі № 922/376/19, заступник прокурора Харківської області звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 і ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.04.2019 у справі № 922/376/19, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.
2.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження заступник прокурора Харківської області зазначив, що оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням норм процесуального права, неправильним тлумаченням норм статей 23, 24 Закону України "Про прокуратури", а також неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправомірного залишення позову без розгляду. Скаржник наголошував, що незабезпечення упродовж останніх 5 років внесення змін до договору після прийняття органом місцевого самоврядування рішення про зміну розміру орендної плати свідчить про неналежне здійснення службовими особами селищної ради владних повноважень. Про наведені у позовній заяві порушення інтересів держави, необхідність проведення претензійно-позовної роботи, місцева прокуратура неодноразово інформувала селищну раду, зокрема, листами від 25.01.2017 № 04-28-443вих-17, від 24.05.2017 № 04-28-2787вих-17, від 16.03.2018 № 04-28-1346вих18. Однак селищною радою на час звернення прокурора до суду дієвих заходів цивільно-правового характеру з цього приводу не вжито, питання щодо припинення дії договору або внесення змін до нього в частині збільшення розміру орендної плати не вирішено, що свідчить про бездіяльність селищної ради. На думку скаржника, безпідставними є висновки судів щодо необхідності надання прокурором під час розгляду спору вироку щодо службових осіб, здійснення досудового розслідування щодо їх службової недбалості, доказів накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців в обґрунтування бездіяльності селищної ради, оскільки такі вимоги не передбачені чинним законодавством України.
3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
3.1. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
3.2. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.08.2019 (колегія суддів: Багай Н. О. - головуючий, Зуєв В. А., Случ О. В.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.04.2019 у справі № 922/376/19 у порядку письмового провадження.
Згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.08.2019 зупинено провадження у справі № 922/376/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.
Великою палатою Верховного Суду 26.06.2019 ухвалено постанову у справі № 587/430/16-ц, яка була оприлюднена 30.09.2019.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 поновлено провадження у справі № 922/376/19 у зв`язку з усуненням обставин, що викликали зупинення провадження.
25.10.2019 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду постановлено ухвалу про здійснення розгляду справи № 922/376/19 у відкритому судовому засіданні 07.11.2019.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 зупинено провадження у справі № 922/376/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
Великою палатою Верховного Суду 26.05.2020 ухвалено постанову у справі № 912/2385/18, яка була оприлюднена 20.07.2020.
12.08.2020 від заступника Генерального прокурора надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 922/376/19.
На підставі розпорядження Верховного Суду від 12.08.2020 № 29.3-02/1651 у зв`язку з відпусткою судді Случа О. В. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 922/376/19.
Згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.08.2020 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Чумак Ю. Я., Зуєв В. А.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.08.2020 поновлено провадження у справі № 922/376/19 у зв`язку з усуненням обставин, що викликали зупинення провадження.
Враховуючи усунення обставин, що викликали зупинення касаційного провадження у даній справі та поновлення провадження у справі, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу № 922/376/19 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного судового захисту.
3.3. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника прокуратури, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
3.4. Предметом позову у цій справі є вимога прокурора, заявлена в інтересах держави в особі селищної ради, про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
3.5. Предметом касаційного перегляду є постанова, винесена за результатами перегляду ухвали про залишення позовної заяви прокурора без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтована тим, що позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
3.6. Звертаючись до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, колегія зазначає, що суди невірно застосували пункт 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
За змістом частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 53 цього Кодексу передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб`єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.
На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою зазначеної участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені у статті 53 Господарського процесуального кодексу України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь у процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.