ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 923/129/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 (Принцевська Н.М., Діброва Г.І., Разюк Г.П.) у справі №923/129/17 Господарського суду Херсонської області
за позовом Заступника керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до 1) Комунального підприємства "КОЛОС", 2) Приватного підприємства "Чаплинське Агро", треті особи: 1)Чаплинська районна рада Херсонської області, 2) Асканія-Нова селищна рада Херсонської області про визнання договору недійсним та вилучення земельних ділянок
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Заступник керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області (далі - Прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - Позивач) з позовом до Комунального підприємства "КОЛОС" (далі - Відповідач-1), Приватного підприємства "Чаплинське Агро" (далі - Відповідач-2), треті особи Чаплинська районна рада Херсонської області (далі - Третя особа-1), Асканія-Нова селищна рада Херсонської області (далі - Третя особа-2) про: 1) визнання недійсним на майбутнє договору про спільну діяльність від 19.05.2015 між Відповідачами, який погоджено Третьою особою1; 2) вилучення із користування Відповідача-2 на користь Відповідача-1 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать на праві постійного користування Відповідачу-1, загальною площею 2377,0 га, що розташовані в адміністративних межах Третьої особи-2.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між Відповідачами договір про спільну діяльність від 19.05.2015 по суті є прихованим договором оренди. Також, звертаючись із даним позовом до суду, Прокурор зазначив, що вказана позовна заява вжита як захід прокурорського реагування та направлена, насамперед, на захист економічних інтересів Держави, яким спричинено шкоду внаслідок користування земельною ділянкою, яка згідно норм Конституції України є національним багатством. Крім того, зазначені порушення законодавства в сфері оренди землі підривають основні принципи його існування, що може призвести до незаконного відчуження майна Держави, чим спричиняється суттєва шкода державним інтересам та підриваються основи фінансово - економічної діяльності Держави. Серед іншого, Прокурором зазначено, що даний позов подається в інтересах Позивача, який відповідно до приписів частини 4 статті 122 ЗК України є органом виконавчої влади і з початку 2013 року наділений повноваженнями по розпорядженню земельними ділянками сільськогосподарського призначення на території Херсонської області.
Попередні судові рішення у справі
3. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 28.04.2017, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2017 рішення Господарського суду Херсонської області від 28.04.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
4. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 02.03.2018 позовні вимоги задоволено частково. В задоволенні вимоги про вилучення земельних ділянок у Відповідача-2 та передачі їх на користь Відповідача-1 відмовлено. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2018, рішення Господарського суду Херсонської області від 02.03.2018 скасовано в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про вилучення земельної ділянки та задоволено позов в цій частині. Постановою Верховного Суду від 05.12.2018 рішення Господарського суду Херсонської області від 02.03.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 скасовано, а справу направлено до Господарського суду Херсонської області на новий розгляд.
Короткий зміст рішення, ухваленого судом першої інстанції
5. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 03.05.2019 позов задоволено повністю.
6. Рішення суду мотивовано тим, що правочин, який вчинено сторонами при укладенні договору від 19.05.2015, спрямовано на приховування іншого правочину - договору оренди земельної ділянки, який сторони насправді вчинили, а тому спірний договір є удаваним правочином згідно з частиною 1 статті 235 ЦК України; передача Відповідачем-1 в користування Відповідачу-2 земельних ділянок державної форми власності і укладення оспорюваного договору суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки вчинені за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності, що є підставою для визнання його недійсним відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України; вимога Прокурора про вилучення із користування Відповідача-2 земельної ділянки також підлягає задоволенню, з огляду на приписи статті 216 ЦК України.
Також, суд першої інстанції зазначив, що у цій справі Прокурор не виступає як альтернативний суб`єкт звернення до суду, а здійснює саме субсидіарну роль, щоб інтереси Держави не залишилися незахищеними. Звернувшись до суду з позовом, Прокурор фактично відкрив доступ Позивачу до правосуддя, який в подальшому самостійно здійснює захист інтересів Держави та місцевого самоврядування і робить це відповідно до процесуального закону як позивач та згідно своїх законних повноважень у земельних відносинах. Прокурором встановлено ознаки удаваності спірного договору в листопаді-грудні 2016 року, а позовну заяву подано до суду 17.02.2017 і ці обставини вказують на те, що уповноважений орган, яким є Позивач, тривалий час не здійснював захисту інтересів Держави та, опосередковано, інтереси місцевого самоврядування, які залишалися незахищеними, а тому суд дійшов висновку, що Прокурор діє відповідно до Конституції України, а випадок, що встановлено Прокурором, є виключним, що зумовлює правомірність звернення Прокурора з цим позовом.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
7. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 рішення Господарського суду Херсонської області від 03.05.2019 скасовано, а позов залишено без розгляду.
8. Постанова суду мотивована тим, що Позивач в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання. Оскільки предметом позовних вимог є визнання недійсним правочину, укладеного Відповідачами, і витребування земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні Відповідача-1, а тому, враховуючи характер правовідносин, предмет і підстави позову, Позивач не є органом, уповноваженим Державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а відтак, не має повноважень на звернення до суду саме з даним позовом і Прокурором помилково визначено в якості Позивача Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Прокурора
9. Прокурор подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи Прокурора, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
10. Висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності у Позивача відповідних функцій у спірних правовідносинах не відповідають дійсності та суперечать положенням законодавства, чинного на час укладення спірного договору.
11. Судом першої інстанції було досліджено в повній мірі обставини, які перешкоджали Позивачу здійснити захист порушених інтересів Держави особисто, тоді, як апеляційний господарський суд за невірним застосуванням статті 1311 Конституції України, статей 53, 226 ГПК України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дійшов неправильного висновку про відсутність обґрунтування звернення з позовом Прокурором.
Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу
12. Позивач, Відповідачі та Треті особи відзив на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції у даній справі у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
13. Верховний Суд, здійснивши перегляд рішення Господарського суду Херсонської області від 02.03.2018 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2018, на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів та вимог касаційної скарги Відповідача-2, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання недійсним на майбутнє договору про спільну діяльність від 19.05.2015 та вилучення із користування Відповідача-2 на користь Відповідача-1 спірної земельної ділянки.
Водночас, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій передчасно дійшли висновку про задоволення позовних вимог, оскільки, в порушення вимог процесуального закону, не з`ясували та не дослідили питання наявності підстав для здійснення судового захисту інтересів Позивача саме Прокурором та не дослідили питання наявності обставин, які перешкоджають здійсненню захисту прав та інтересів Держави особисто Позивачем.
14. Відповідно до статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
15. Під час розгляду справи судом першої інстанції взято до уваги посилання Позивача на те, що однією з причин невиконання Позивачем свого обов`язку щодо звернення до суду з позовом щодо виявлених спірних відносин Відповідачів була відсутність коштів для сплати судового збору, а тому, з підстав нездійснення Позивачем захисту інтересів Держави Прокурор подав позов, проявивши, в такому випадку, субсидіарну роль у забезпеченні доступу до суду, а в подальшому Позивач відстоює інтереси Держави особисто. Місцевий господарський суд, надавши оцінку обставинам справи щодо представництва Прокурором інтересів Держави дійшов висновку, що уповноважений орган, яким є Позивач тривалий час не здійснював захисту інтересів Держави та, опосередковано, інтереси місцевого самоврядування, які залишалися незахищеними, а тому, виходячи з оцінки цих фактів суд вважає, що Прокурор діє відповідно до Конституції України, а випадок, що встановлено Прокурором, є виключним, що зумовлює правомірність звернення Прокурора з цим позовом.