ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2020 року
м. Київ
справа №826/15911/15
адміністративне провадження №К/9901/39805/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДфС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 (судді: Губська О.А. (головуючий), Беспалов О.О., Парінов А.Б.) у справі № 826/15911/15 за позовом Приватного підприємства "Укрторгбудінвест" до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДфС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне підприємство "Укрторгбудінвест" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДфС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 14.01.2015:
- № 0000042202, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальному розмірі 135 218,00 грн, в тому числі за основним платежем на 108 224,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 27 056,00 грн;
- № 0000032202, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) в загальному розмірі 142 400,00 грн, в тому числі за основним платежем на 113 920,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 28 480,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення Підприємством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, що не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2016 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано висновком про те, що позивачем не було надано до суду первинних документів, які б підтверджували реальність господарських операцій з контрагентами ТОВ "БК" ГЕФЕСТ АЛЬЯНС", ТОВ "БК" БУДІНВЕСТ-ПРОЕКТ", ТОВ "ПАЙНЕР".
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.
Рішення суду обґрунтовано тим, що позивач мав право на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2016.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення позивачу сум грошових зобов`язань з податку на прибуток, ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки від 15.12.2014 № 6499/26-58-22-01-17/33944795, оформленого за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог:
- пп.14.1.206 п.14.1 ст.14, пп.135.5.1 п.135.5 ст. 135, п. п.138.1 ст.138, пп.138.5.1 п.138.5 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995. №88 та ст.9 Закону України від "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", внаслідок чого занижено податок на прибуток всього в сумі 108 224 грн, в тому числі: за три квартали 2012 року на суму 29 174,00 грн, за 4 кв. 2012 року на суму 91275,00 грн, за 2013 рік на суму 16 949,00 грн;
- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6. ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 113 920,00 грн.
Згідно акту перевірки висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами ТОВ "БК" ГЕФЕСТ АЛЬЯНС", ТОВ "БК" БУДІНВЕСТ-ПРОЕКТ", ТОВ "ПАЙНЕР" не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер, правочини позивача з вказаними контрагентами укладені без мети настання реальних наслідків та є нікчемними, вбачається проведення діяльності спрямованої на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам. Такий висновок контролюючий орган зробив на підставі інформації, що надана іншими контролюючими органами (в тому числі і акт про неможливість проведення зустрічної звірки) та наявна в інформаційних базах даних ДФС, зокрема відносно того, що контрагенти не знаходяться за місцезнаходженням, відсутні ресурси для ведення господарської діяльності, анульовані свідоцтва платників ПДВ, неможливо прослідкувати ланцюг постачання, незвітування контрагентів до контролюючих органів. Крім того, наявні пояснення засновника ТОВ "БК" "ГЕФЕСТ-АЛЬЯНС" ОСОБА_1 в межах кримінального провадження №32014100000000036 про те, що він не має жодного відношення до діяльності вказаного господарюючого суб`єкту.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "БК" ГЕФЕСТ АЛЬЯНС", ТОВ "БК" БУДІНВЕСТ-ПРОЕКТ", ТОВ "ПАЙНЕР" на підставі договорів підряду (виконання робіт).
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами було надано копії документів, зокрема, договори; акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, у яких вказано види, обсяг та вартість виконаних робіт, витрати на експлуатацію техніки; копії договірних цін щодо здійснення реконструкції, у яких наведено відомості щодо заробітної плати, вартості матеріальних ресурсів, загально виробничі витрати, коштів на покриття адміністративних витрат; копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3); податкові накладні; банківські виписки.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судом апеляційної інстанції доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами. В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.
9. Товариством відзиву (заперечень) на касаційну скаргу контролюючого органу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.
Об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;
10.3. Пункт 138.2 статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
10.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139 статті 139.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
10.5. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.6. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
11.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
11.3. Частина 2 статті 9.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
12. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
12.1. Пункт 2.4.
Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
12.2. Пункт 2.15.
Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ