ПОСТАНОВА
Іменем України
10 вересня 2020 року
Київ
справа №855/46/20
адміністративне провадження №А/9901/18/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Мельник-Томенко Ж.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
за участі:
секретаря судового засідання Кравченко Р. О.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Єзерської А. С.
представника третьої особи - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Політична партія "Слуга Народу", про зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року (колегія суддів у складі: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., Беспалова О. О.)
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
07 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центральної виборчої комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Політична партія "Слуга Народу", в якому просив зобов`язати відповідача на найближчому своєму засіданні розглянути проект рішення про недопущення Політичної партії "Слуга Народу" до виборчого процесу у місті Києві по етичним та моральним причинам, причині порушення честі та гідності позивача як виборця, громадянина України з підстав вживання слова "Слуга" у назві та діяльності партії.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 01 вересня 2020 року ОСОБА_1 з власної електронної пошти о 00:23 год на офіційну електронну пошту Центральної виборчої комісії надіслав заяву з проханням відмовити Політичній партії "Слуга Народу" в участі в місцевих виборах шляхом ухвалення відповідного рішення на найближчому засіданні Центральної виборчої комісії по причині порушення його прав та законних інтересів, оскільки у назві політичної партії "Слуга Народу" вживається слово "Слуга", що принижує гідність позивача як виборця.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Політична партія "Слуга Народу", про зобов`язання вчинити дії відмовлено.
Судове рішення Шостого апеляційного адміністративного суду мотивовано тим, що скориставшись своїм правом на звернення до суду з позовом до суб`єкта владних повноважень, позивач не надав належних доказів того, що відповідач порушує його особисті виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі як виборця. Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, що вказували б на порушення особистих виборчих прав, свобод та інтересів позивача щодо участі у виборчому процесі. Водночас суд зазначає, що позивач не заявляє до суду вимог щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності Центральної виборчої комісії.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги, узагальнені доводи скаржника та виклад позиції інших учасників справи
Позивач подав апеляційну скаргу на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року, в якій просить повністю скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення у справі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд не зазначає, в який саме спосіб та якого змісту має бути встановлений та доведений у суді позивачем факт його дискримінації, порушення честі, гідності та інтересів виборця по причині наявності слова "Слуга" у назві політичної партії, яка приймає участь у місцевих виборах за умови, що це є очевидна інформація для будь-якої людини. Разом з тим, скаржник зазначає, що суд під час розгляду справи не дослідив матеріали справи, а саме подану заяву до Центральної виборчої комісії з додатками, в якій містилися всі необхідні обґрунтування його порушених прав та законних інтересів як виборця.
Крім того, скаржник наголошує на тому, що суд не взяв до уваги те, що він не оскаржує діяльність Політичної партії "Слуга Народу", а захищає свої конституційні і виборчі права як громадянин-виборець, звертаючи увагу суду на бездіяльність Центральної виборчої комісії, яка не розглянула його заяву від 01 вересня 2020 року та відповідно до його позовної вимоги він просить зобов`язати Центральну виборчу комісію розглянути зазначене ним питання на своєму засіданні, а не прийняти рішення відносно Політичної партії "Слуга Народу".
Також скаржник вважає, що суд першої інстанції істотно звужує його права, стверджуючи про те, що Центральна виборча комісія не має повноважень для розгляду порушеного питання виборцем на своєму черговому засіданні, оскільки відсутня буд-яка норма законодавства, яка б обмежувала право Центральної виборчої комісії розглянути буд-яке питання у виборчому процесі, якщо воно порушує інтереси виборця, а виборець відповідно звернувся до Центральної виборчої комісії з письмовою заявою.
На думку апелянта, виборчий процес не надає прав і повноважень суб`єктам виборчого процесу своєю діяльністю створювати дискримінацію або передумови для дискримінації, порушувати права громадян-виборців, визначених статтею 21 Конституції України. Зазначає, що суд своїм рішенням не застосовує пряму дію Конституції України, не звертається до міжнародних конвенцій та законів з прав людини, до практики Європейського Суду з прав людини, чим формалізує розгляд справи, створює передумови буд-якого формату і видів порушень честі, гідності виборця під час виборчого процесу.
Скаржник вважає, що Центральна виборча комісія має право та обов`язок розглядати будь-які виборчі питання на своєму засіданні, а тому суд фактично мав би зобов`язати Центральну виборчу комісію на своєму засіданні розглянути питання, яке ним як виборцем було окреслено у поданій до Центральної виборчої комісії заяві від 01 вересня 2020 року. Натомість суд доходить до висновку, що він позивається з метою заборонити діяльність Політичної партії "Слуга Народу".
Крім того, скаржник зауважує, що новий Виборчий Кодекс України конфліктує з іншими чинними виборчими законами, які діяли раніше та на даний час продовжують діяти, які дублюють один одного та в деяких статтях суперечать. Зазначає, що суд розглядав справу без посилання до норм чинного Закону України "Про місцеві вибори", а виключно на підставі Виборчого Кодексу України зі змінами, які були внесені нещодавно.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову та просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.
Також судом отримано пояснення позивача на відзив відповідача на апеляційну скаргу, в яких позивач зазначає, що відповідач під час судового засідання Шостого апеляційного адміністративного суду не зазначав, що ним не пропущено строків розгляду заяви позивача, поданої 01 вересня 2020 року до Центральної виборчої комісії, відповідно до частин п`ятої-сьомої статті 15 Закону України "Про звернення громадян", та не надавав таку інформацію у відзиві на позов, а суд дану інформацію не розглядав. Крім того, позивач зазначає, що відповідач посилається на обставини, які мали бути досліджені по суті справи у суді першої інстанції 07 вересня 2020 року. Таким чином, на його думку, відповідач не має право вимагати від апеляційного суду встановлювати нові обставини справи та вивчати нові матеріали або доводи відповідача.
Рух адміністративної справи
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2020 року відкрито провадження за даною апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 10 вересня о 17 год 00 хв.
У судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених в позовній заяві та в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення суду першої інстанції, позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та просив відмовити в її задоволенні.
Фактичні обставини справи
Пунктом 1 Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" від 15 липня 2020 року № 795-IX призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю 25 жовтня 2020 року.
30 серпня 2020 року Центральною виборчою комісією прийнято постанову № 208 "Про початок виборчого процесу місцевих виборів 25 жовтня 2020 року", якою оголошено з 5 вересня 2020 року початок виборчого процесу місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року.
01 вересня 2020 року о 00:23 ОСОБА_1 з електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на електронну пошту Центральної виборчої комісії (post@cvk.gov.ua, zvr@cvk.gov.ua) надіслав заяву, у якій просив на найближчому засіданні розглянути та ухвалити рішення про недопущення політичної партії "Слуга Народу" до виборчого процесу у місті Києві по етичним та моральним причинам, причині порушення честі та гідності ОСОБА_1 як виборця, громадянина України з підстав описаних в заяві та опублікувати рішення про результати розгляду заяви з зазначенням прізвища ім`я та по-батькові заявника на офіційному сайті Центральної виборчої комісії.
Оскільки ОСОБА_1 особисто як громадянина України та виборця ображає та порушує його честь та гідність вживання слова "слуга" у назві політичної партії, такий звернувся з даним позовом до суду у якому просить зобов`язати відповідача на найближчому своєму засіданні розглянути відповідний проект рішення про недопущення політичної партії "Слуга Народу" до виборчого процесу у місті Києві.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 30 червня 2004 року № 1932-IV "Про Центральну виборчу комісію" (надалі - Закон № 1932-IV) Центральна виборча комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону № 1932-IV виборці, виборчі комісії, комісії з референдумів, інші суб`єкти виборчого і референдумного процесів, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, об`єднання громадян, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, іноземці та особи без громадянства, а також органи влади іноземних держав, міжнародні організації мають право звернутися до Комісії із зверненнями з питань, що належать до повноважень Комісії, в порядку, встановленому цим Законом, Законом України "Про звернення громадян" та іншими законами України. Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
Частиною другою статті 14 Закону № 1932-IV передбачено, що звернення, подані до Комісії, підлягають реєстрації в порядку, встановленому Комісією. У разі надходження до Комісії звернення засобами електронної пошти в позаробочий час вони реєструються не пізніше наступного робочого дня після їх надходження.
Під зверненням за цим Законом слід розуміти: 1) заяву, в якій міститься прохання сприяти реалізації виборчих прав, права на участь у референдумі, надати консультативно-методичну допомогу чи рекомендації щодо підготовки та проведення виборів і референдумів, роз`яснення з питань застосування законодавства України про вибори і референдуми або в якій висловлюються думки, рекомендації, поради щодо вдосконалення законодавства України з питань виборів і референдумів та правового регулювання виборів і референдумів в Україні, стосовно покращання діяльності виборчих комісій, комісій з референдумів тощо; 2) скаргу, в якій міститься інформація про порушення законодавства України про вибори і референдуми та вимога забезпечити реалізацію і захист виборчих прав, права на участь у референдумі, законних інтересів суб`єктів виборчого і референдумного процесів, поновити порушені виборчі права та право на участь у референдумі (частина третя статті 14 Закону № 1932-IV).
Відповідно до частини четвертої статті 14 Закону № 1932-IV скарги, що стосуються виборів чи референдумів, подаються до Комісії у порядку та строки, встановлені законом про вибори чи законом про референдуми. Скарги, що не стосуються виборів чи референдумів, подаються до Комісії у порядку та строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян" та іншими законами України, з особливостями, встановленими частиною десятою цієї статті.
Частинами першою-третьою статті 15 Закону № 1932-IV передбачено, що заяви та скарги, подані до Комісії, розглядаються у порядку, встановленому цим та іншими законами, а також Регламентом Центральної виборчої комісії. Заяви, що подані до Комісії під час виборчого процесу чи процесу референдуму та стосуються цього процесу, розглядаються Комісією протягом п`яти днів з дня подання. Днем подання заяви вважається день її фактичного отримання Комісією. Заяви та інші звернення, що не стосуються виборчого процесу чи процесу референдуму або подані не під час такого процесу, розглядаються Комісією на загальних підставах, встановлених Законом України "Про звернення громадян" та іншими законами України.
Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону № 1932-IV скарги, що стосуються виборів чи референдуму, розглядаються Комісією у порядку та строки, встановлені законом про вибори чи законом про референдуми. Якщо розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до повноважень Комісії, за рішенням Комісії така скарга залишається без розгляду по суті. Скарги, що не стосуються виборів чи референдуму, розглядаються Комісією на загальних підставах, встановлених Законом України "Про звернення громадян" та іншими законами України.
Відповідно до частини восьмої статті 195 Виборчого Кодексу України Центральна виборча комісія шляхом прийняття відповідного рішення оголошує про початок виборчого процесу чергових місцевих виборів, перших виборів депутатів місцевої ради, сільського, селищного, міського голови, додаткових виборів депутатів сільських, селищних рад, а територіальна виборча комісія - про початок виборчого процесу позачергових, повторних, проміжних місцевих виборів на своєму засіданні, про що зазначається у протоколі засідання комісії. Офіційним оголошенням є прийняття відповідною виборчою комісією рішення про початок виборчого процесу відповідного виду місцевих виборів. Рішення відповідної виборчої комісії про оголошення початку виборчого процесу відповідного виду місцевих виборів оприлюднюється не пізніше ніж на третій день після його прийняття у визначений нею спосіб. Офіційне оголошення шляхом прийняття рішення про початок виборчого процесу здійснюється Центральною виборчою комісією не пізніш як за п`ять днів до дня початку виборчого процесу місцевих виборів, територіальною виборчою комісією - не пізніш як за п`ять днів до дня початку виборчого процесу позачергових, проміжних місцевих виборів, а в разі призначення територіальною виборчою комісією повторних місцевих виборів - одночасно з прийняттям нею такого рішення.
Постановою Центральної виборчої комісії від 30 серпня 2020 року № 208 "Про початок виборчого процесу місцевих виборів 25 жовтня 2020 року" було оголошено з 05 вересня 2020 року початок виборчого процесу місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року.
Таким чином, звернення позивача, яке надійшло до Центральної виборчої комісії 01 вересня 2020 року, надійшло до початку виборчого процесу і підлягало розгляду на загальних підставах, встановлених Законом України "Про звернення громадян".
Відповідно до статті 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що Центральною виборчою комісією не допущено бездіяльності при розгляді звернення позивача від 01 вересня 2020 року, як стверджується в апеляційній скарзі, оскільки строк розгляду заяви на час звернення позивача до суду з цим позовом не закінчився.
Відповідно до вимог частин п`ятої-сьомої статті 15 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" заява, подана до Комісії, за дорученням Голови Комісії або одного із його заступників попередньо розглядається членом Комісії, а якщо вона не стосується реалізації повноважень Комісії - керівником Секретаріату Комісії. За підсумком попереднього розгляду заяви член Комісії може рекомендувати Комісії розглянути її на засіданні Комісії та прийняти рішення з приводу такої заяви. Якщо заява не вимагає прийняття рішення Комісії, член Комісії за дорученням Голови Комісії або одного з його заступників може надати відповідь заявнику від свого імені.
Згідно з частиною першої статті 29 Закону № 1932-IV члени Комісії здійснюють повноваження відповідно до затвердженого Комісією розподілу обов`язків між ними, а також виконують окремі доручення Голови Комісії або заступника Голови Комісії у разі виконання ним повноважень Голови Комісії у передбачених цим Законом випадках.
За змістом частини другої статті 29 Закону № 1932-IV член Комісії, зокрема: готує питання на розгляд Комісії, бере участь у розгляді та обговоренні питань порядку денного засідання Комісії; розглядає заяви суб`єктів виборчого процесу та процесу референдуму; здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.