ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 822/3002/15
адміністративне провадження № К/9901/36582/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.11.2016 (суддя - Данилюк У.Т.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 (колегія суддів: Загороднюк А.Г., Драчук Т.О., Полотнянк Ю.П.) у справі № 822/3002/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванакір" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нанта", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарлей", Товариство з обмеженою відповідальністю "Саттон", Товариство з обмеженою відповідальністю "Адомар" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ванакір" звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нанта", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарлей", Товариство з обмеженою відповідальністю "Саттон", Товариство з обмеженою відповідальністю "Адомар", в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області №0000192203/786 та №0000202203/785 від 16.07.2015 року.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що висновки податкового органу про нереальність взаємовідносин позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю "Нанта", Товариством з обмеженою відповідальністю "Сарлей", Товариством з обмеженою відповідальністю "Саттон", Товариством з обмеженою відповідальністю "Адомар" є безпідставними та необґрунтованими. Перевіряючими не було взято до уваги документи, що достеменно підтверджують реальність операцій.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.11.2016, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 0000192203/786 та № 0000202203/785 від 16.07.2015.
Мотивуючи рішення, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, згідно із яким господарські операції позивача із третіми особами мали реальний характер, які підтверджені належними первинними документами та документами бухгалтерського обліку.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм процесуального права. Вказується на доводи, аналогічні доводам акту перевірки, що не потребують додаткового зазначення.
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Пеpеглянувши судові pішення в межах касаційної скаpги, пеpевіpивши повноту встановлення судами фактичних обставин спpави та пpавильність застосування ними норм матеpіального та процесуального пpава, Верховний Суд дійшов висновку пpо відсутність підстав для задоволення касаційної скаpги, з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ванакір" з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Сарлей" за жовтень - грудень 2014 року, ТОВ "Нанта" за жовтень - грудень 2014 року, ТОВ "Керуюча компанія "ТРЦ Оазис" за листопад - грудень 2014 року, ТОВ "Саттон" за жовтень - грудень 2014 року, ТОВ "Адомар" за грудень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.
За результатами перевірки складено акт, яким встановлено порушення:
- ТОВ "Ванакір" занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за період жовтень-грудень 2014 року, на загальну суму ПДВ 2416510 грн.;
- ТОВ "Ванакір" завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 2528591 грн.;
- ТОВ "Ванакір" завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 88195 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення №0000192203/786 (яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 2416510 грн. за основним платежем та 604128 грн. за штрафними санкціями) та №0000202203/785 (яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ в розмірі 2528591 грн.) від 16 липня 2015 року.
Висновки, викладені в акті перевірки, та які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, стосуються господарських операцій позивача із контрагентами (ТОВ "Нанта", ТОВ "Сарлей", ТОВ "Саттон", ТОВ "Адомар"). Зокрема, відповідач зауважує, про дефектність податкових накладних (суми, зазначені у податкових накладних, не відповідають сумам, зазначеним у видаткових накладних); відсутні довіреності на отримання ТМЦ; відсутні первинні документи, на підставі яких здійснювалось повернення ТМЦ та також належно оформлених ТТН згідно яких такі товари поставлялись позивачу; відсутні дані про контрагентів позивача як імпортерів.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із позовом, що був задоволений, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.
Пунктом 15.1 статті 15 ПК України платника податку визначено як особу, на яку згідно із цим Кодексом на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів.
Одночасно пунктом 36.5 статті 36 ПК України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПК або законами з питань митної справи.
Податкові зобов`язання з ПДВ у відповідності до пункту 200.1 статті 200 ПК України визначаються сальдовим методом, який передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум ПДВ у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності.
Відповідно до приписів підпункту "а" пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.