ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2020 року
м. Київ
справа №815/6482/15
адміністративне провадження №К/9901/36330/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДПІ) на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 (суддя-доповідач - Домусчі С.Д.) у справі № 815/6482/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Інженерна компанія" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Інженерна компанія" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому просило: скасувати податкові повідомлення-рішення №0002262202, №0002272202 від 23.10.2015.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року (суддя - Гусева О.Г.) позов Товариства задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0002262202, №0002272202 від 23.10.2015.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач, - 04.01.2016, подав апеляційну скаргу, що підтверджується відтиском вхідного штампу кореспонденції на титульному аркуші апеляційної скарги (т.4, а.с. 103-105).
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016 (суддя-доповідач - Бітов А.І., т.4, а.с.124) вказану апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав несплати апелянтом судового збору. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016 апеляційну скаргу відповідачу було повернуто. У задоволені клопотання податкового органу про відстрочення від сплати судового збору - відмовлено.
16.11.2016 відповідач, повторно, звернувся із апеляційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року, що підтверджується відтиском вхідного штампу кореспонденції на титульному аркуші такої апеляційної скарги (т.4, а.с.145-146). Разом з касаційною скаргою було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 вказану апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав пропуску ним строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 07.12.2015. Водночас, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволені клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначив, що вперше позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з дотриманням процесуальних строків проте без документу про сплату судового збору. При цьому, судом були спростовані доводи відповідача про відсутність у відповідача можливості сплатити відповідний судовий збір, з огляду на відомості Реєстру підтверджень оплати судового збору ДФС в Одеській області, згідно якого оплата судового збору здійснювалась у березні, червні, липні, вересні, жовтні 2016 року.
У строк, встановлений апеляційним судом, відповідач, 13.12.2016 надав клопотання, в якому просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та поновити цей строк.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 по справі № 815/6482/15.
Процесуальне рішення суду апеляційної інстанції було мотивовано тим, що наведені податковим органом причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме відсутність фінансування, арешту рахунків, відсутність затвердженого кошторису, не є поважними. До того ж судом було зауважено, що відповідно до наданого платіжного доручення про сплату судового збору (т. 4 а.с. 144), судовий збір сплачений апелянтом 13.10.2016, а апеляційна скарга подана 11.11.2016, та за цей період часу відсутні будь-які доводи, підтверджені належними та допустимими доказами.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.11.2016, відповідач подало касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, направити справу до цього ж суду для продовження розгляду. Вказується на те, що суд без належного врахування низки рішень Вищого адміністративного суду України відмовив у відкритті апеляційного провадження, при цьому не дав належної оцінки негативній фінансовій ситуації податкового органу в 2016 році щодо сплати судового збору.
У письмовому запереченні на вказану касаційну скаргу відповідача, що надійшов ще до Вищого адміністративного суду України позивач просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Так, за змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на день подання відповідачем апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Статтею 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на день звернення із апеляційною скаргою) визначено порядок прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.